Справа № 757/53069/18-а Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
Юзькова О.Л.
Іменем України
17 вересня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сорочка Є.О.,
суддів Літвіної Н.М.,
Федотова І.В.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 29 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови щодо накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову № 4 від 23 жовтня 2018 року про накладення адміністративного стягнення і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 29 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності немає.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що у провадженні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерств юстиції України перебуває виконавче провадження № 55700556 з примусового виконання наказу № 910/8397/16, виданого Господарським судом міста Києва про стягнення з Комунального підприємства «Київський метрополітен» на користь ТОВ «Укррослізинг» заборгованості з оплати вартості частини предмету лізингу у розмірі 365 972 194 грн 84 коп, заборгованості з оплати відсотків за користування предметом лізингу у розмірі 112 303 827 грн 30 коп, інфляційних втрат у розмірі 229 098 329,81 грн, пені за неналежне виконання зобов'язання в розмірі 1 191 237 276,82 грн, 3% річних у сумі 25 332 102 грн 90 коп, 123 813,30 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 144 461,80 грн. по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
У межах даного виконавчого провадження 06.07.2018 головним державним виконавцем Рубель І.В. винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми 1 833 404 183,64 грн, що перебувають в касах Комунального підприємства «Київський метрополітен» та надходять до них.
У постанові зазначено, що арешт поширюється також на кошти, що надходять до всіх кас КП «Київський метрополітен» після прийняття постанови та, що у разі надходження коштів до кас боржника слід зупинити видаткові операції з кас боржника на суму 1 833 404,64 грн.
Крім того, головним державним виконавцем зазначено у постанові, що кошти, які знаходяться (надходять) до всіх кас КП «Київський метрополітен» необхідно зарахувати на відповідний депозитний рахунок Міністерства юстиції України в Державній казначейській службі України, а у разі неможливості вчинити такі дії, вносити кошти до ПАТ «Укрсиббанк» на розрахунковий рахунок КП «Київський метрополітен».
В подальшому, 20.07.2018 головним державним виконавцем Рубель І.В., в порядку положень статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» до КП «Київський метрополітен» скеровано вимогу державного виконавця про надання інформації стосовно осіб якими здійснюються інкасації з кас підприємства з наданням відповідних документів (договорів тощо); інформацію на які рахунки боржника проводиться інкасації кошт з кас підприємства; інформацію щодо виконання постанови про арешт коштів від 07.06.2018, якою накладено арешт на грошові кошти які знаходяться у всіх касах підприємства, посадових осіб, відповідальних за виконання зазначеної постанови; рух коштів по всіх касах КП «Київський метрополітен» з 18.06.2018 по дату отримання вимоги, з наданням відповідних документів щодо інкасації коштів з кас.
На виконання вимоги державного виконавця 25.07.2018 представником боржника повідомлено інформацію про осіб, якими здійснюється інкасація з кас, інформація на які рахунки здійснюється інкасація, інформація про документи укладені підприємством з банківськими установами щодо рахунків на які здійснюється інкасація коштів з кас підприємств, копії договорів на послуги з інкасації та додаткові угоди; надано інформацію про рух коштів по всіх касах КП з 18.06.2018 по дату отримання вимоги, інформацію стосовно інкасованої готівкової виручки з дистанцій збору готівкової виручки з 18.06.2018 по 22.07.2018.
Щодо інформації про виконання постанови про накладення арешту, представником зазначено що особи відповідальні за її виконання визначені Статутом КП «Київський метрополітен», Положеннями та посадовими інструкціями, згідно розподілу повноважень.
Державним виконавцем 31.08.2018 скеровано до боржника вимогу державного виконавця де зазначено, зокрема: надати інформацію щодо виконання постанови про арешт коштів від 07.06.2018; інформацію щодо посадових осіб (прізвище, ім'я, по - батькові, посаду) та документи, що підтверджують повноваження останніх, положення та посадові інструкції, згідно розподілу повноважень, відповідальних за виконання зазначеної постанови; у разі невиконання постанови про арешт коштів від 07.06.2018 надати письмові пояснення; рух коштів по всіх касах КП з 22.07.2018 по дату отримання вимоги з наданням відповідних документів щодо інкасації коштів з кас.
Представником боржника 10.09.2018 на вимогу державного виконавця надано інформацію про те, що персонально відповідальні особи за виконання постанови про арешт коштів від 07.06.2018 на підприємстві не передбачені, зазначив, що особи, що здійснюють дії пов'язані з виконанням постанови складає близько 500 осіб та запропонував виконавцю більш конкретно визначитися про яких саме осіб потрібна інформація. Надано копію Статуту КП «Київський метрополітен»; інформацію про рух коштів по всіх касах підприємства та інформацію щодо інкасованої готівкової виручки з 22.07.2018 по 07.09.2018.
Представником підприємства також зазначено, що постанова про арешт коштів виконується КП «Київський метрополітен» у відповідності з Законом України «Про виконавче провадження» у можливий спосіб виконання, виходячи з реальних та допустимих способів її виконання. Для реального визначення вимог, зазначених у постанові про арешт коштів, КП «Київський метрополітен неодноразово звертався з пропозицією приведення виконавчих дій до вимог чинного законодавства України та прибуття державного виконавця для здійснення виконавчих дій.
Керівнику КП «Київський метрополітен» ОСОБА_1 було направлено виклик з повідомленням про складання протоколу про адміністративне правопорушення та запрошено керівника підприємства для його складання та підписання на 02.10.2018.
Представником КП «Київський метрополітен» в адресу державного виконавця направлено пояснення до протоколу на виклик державного виконавця від 18.09.2018, надано документи на підтвердження пояснень.
Головним державним виконавцем Рубель І.В. 02.10.2018 складено акт державного виконавця, який свідчить про те, що на виклик від 18.09.2018 до відділу надійшли пояснення ОСОБА_1 та його адвоката, які не спростовують підстави встановлені щодо надання не повної інформації на вимогу від 31.08.2018, зокрема щодо посадових осіб (ПІБ, посада та інше) що забезпечують виконання постанови від 07.06.2018.
В цей же день 02.10.2018 державним виконавцем складено протокол № 4 про адміністративне правопорушення, щодо вчинення керівником КП «Київський метрополітен» складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), а саме за порушення частини першої статті 76 Закону України «Про виконавче провадження».
У протоколі також зазначено - дата, час і місце вчинення правопорушення 10 вересня 2018 року (дата надання інформації (неповної) на вимогу державного виконавця від 31.08.2018). Протокол складено у присутності двох понятих, зроблено відмітку про те, що ОСОБА_1 на складання протоколу не з'явився, пояснення направлені поштою (приєднано до адміністративної справи).
Протокол про адміністративне правопорушення 03.10.2018 направлено в адресу керівника КП «Київський метрополітен», по що свідчать надані представником відповідача матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименком Р.В. 05.10.2018 направлено позивачу виклик - повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, яке відбудеться 23.10.2018 о 11 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул.. Січових Стрільців, 73, 5 поверх, 508 кабінет.
В подальшому, заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименком Р .В. 23.10.2018 після розгляду протоколу від 02 жовтня 2018 року № 4 і подані до нього матеріали: копії матеріалів виконавчого провадження № 55700556 винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 , який працює керівником КП «Київський метрополітен» до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 1 700 грн.
Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що позивачем ОСОБА_1 - керівником КП «Київський метрополітен», повною мірою не виконано положень Закону України «Про виконавче провадження», а саме не надано в повному обсязі інформацію, що вбачається з відповідей представника боржника на вимоги державного виконавця і є зафіксованим у протоколі про адміністративне правопорушення.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як зазначалося, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП, яка передбачає відповідальність, окрім іншого, за невиконання законних вимог державного виконавця, приватного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Так, як зазначалося, з метою перевірки виконання постанови про арешт коштів боржника у межах суми 1 833 404 183,64 грн, що перебувають в касах Комунального підприємства «Київський метрополітен» та надходять до них, державним виконавцем було направлено вимоги від 20.07.2018 та від 31.08.2018 щодо надання інформації, окрім іншого, щодо виконання постанови та посадових осіб, відповідальних за виконання цієї постанови.
Відповідно до частини четвертої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Згідно пунктів 1, 6 частини п'ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Не зважаючи на викладені норми, боржником не було на надано інформацію про осіб, відповідальних за виконання постанови, а лише зазначено про те, що таких осіб більше 500, не вказавши при цьому їх ПІБ, посаду та не надавши документи, що посвідчують їх повноваження. Також скаржник не надав інформацію щодо виконання постанови, вказавши лише те, що ним направлялися звернення щодо способу виконання постанови, хоч такий спосіб досить чітко визначений у самій постанові, яка є на час виникнення спірних правовідносин є чинною.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що боржником не було виконано законних вимог державного виконавця, доказів оскарження яких матеріали справи не містять.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що зазначені вимоги державного виконавця безумовно стосувалися усунення порушень законодавства про виконавче провадження щодо виконання постанови про накладення арешту.
Що стосується посилань в апеляційній скарги на окремі недоліки протоколу (нерозбірливий почерк, зазначення розміру штрафу, неповна мотивація), які, на думку позивача мають місце, жодним чином не спростовують факту подання боржником неповної інформації на вимогу державного виконавця та не звільняють позивача від адміністративної відповідальності.
Щодо доводів скаржника про порушення строку складення протоколу та оскаржуваної постанови, то суд апеляційної інстанції звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення у даному випадку складається не починаючи з дати, якою датована відповідь на вимогу виконавця, а з дати отримання такої вимоги виконавцем. Це ж саме стосується і строку розгляду справи про адміністративне правопорушення, перебіг якого починається не з дати складення протоколу, а з дати його отримання органом, що розглядає таку справу. Не порушеними також є і граничний двомісячний строк притягнення до відповідальності, який станом на час винесення оскаржуваної постанови 23.10.2018 не сплив.
Доводи апеляційної скарги про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся 24.10.2018, а не 23.10.2018 є безпідставними, оскільки не підтверджені жодними доказами.
Відповідно до частини першої статті 188-13 КУпАП невиконання законних вимог державного виконавця, приватного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження <…> тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності від двадцяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За таких обставин, враховуючи, що керівником КП «Київський метрополітен» є позивач, за підписом якого і надавалися спірні відповіді на вимоги державного виконавця, то колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності у зв'язку із невиконанням законних вимог державного виконавця.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 29 серпня 2019 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили моменту проголошення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Є.О. Сорочко
Суддя Н.М. Літвіна
Суддя І.В. Федотов