18 вересня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/5374/18
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Осіпова Ю.В.
розглянувши порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 щодо розподілу судових витрат по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Укргазбанк" про визнання протиправними та скасування постанов
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року адміністративний позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду позивач надав апеляційну скаргу.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року скасовано. Провадження у справі, щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України України Назаровца А.Т. від 19.09.2018 року "Про відкриття виконавчого провадження" №57248338, з виконання виконавчого листа №2-2317/11, виданого 19.04.2012 року Овідіопольським районним судом Одеської області на виконання рішення суду від 21 березня 2012 року у справі №2-2317-11 та визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровца А.Т. від 19.09.2018 року "Про арешт майна боржника" у виконавчому провадженні №57248338, з виконання виконавчого листа №2-2317/11, виданого 19.04.2012 року Овідіопольським районним судом Одеської області на виконання рішення суду від 21 березня 2012 року у справі №2-2317-11 - закрито. Роз'яснено ОСОБА_1 , що розгляд зазначених позовних вимог віднесено до юрисдикції цивільного судочинства. Справу в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровца А.Т. від 19.09.2018 року "Про стягнення виконавчого збору" у виконавчому провадженні №57248338, з виконання виконавчого листа №2-2317/11, виданого 19.04.2012 року Овідіопольським районним судом Одеської області на виконання рішення суду від 21 березня 2012 року у справі №2-2317-11 передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.
05 липня 2019 року на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 щодо розподілу судових витрат, а саме щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 1762 грн. згідно квитанції про сплату №22266 від 11.12.2018 року.
Підставою для звернення до апеляційного суду з такою заявою стало роз'яснення судді Одеського окружного адміністративного суду в ухвалі від 18.06.2019 року: «Із змісту постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 року не вбачається вирішення судом апеляційної інстанції питання щодо розподілу судових витрат. Разом з тим, суд першої інстанції не праві вирішувати питання щодо розподілу судових витрат із судового збору за подання апеляційної скарги. Таким чином, це питання має розглянути П'ятий апеляційний адміністративний суд, який ухвалив постанову від 27.03.2019 року.»
Судова колегія з таким доводами заяви не погоджується, однак вважає за необхідне заяву задовольнити, з огляду на наступні обставини справи.
Згідно ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
У відповідності до ч.3 цієї статті, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частиною 4 цієї статті встановлено, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно ч. 6 ст.143 КАС України, у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.
Колегія суддів звертає увагу, що заява, позивача про повернення йому судових витрат на момент прийняття постанови П'ятим апеляційним адміністративним судом про закриття провадження щодо частини позовних вимог не було. З такою заявою позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду після прийняття рішення.
Таким чином, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, прийняту з процесуальних питань з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами.
Крім того слід зазначити, що у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду заяви позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.
Таким чином, приймаючи остаточне рішення у справі, Одеський окружний адміністративний суд мав вирішити питання, щодо розподілу судових витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, під час ухвалення постанови П'ятим апеляційним адміністративним судом 27 березня 2019 року заяви апелянтом у відповідності до ч.6 ст.143 КАС України до суду подано не було.
В свою чергу, з такою заявою в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції, Одеським окружним адміністративним судом в порядку передбаченому КАС України було призначено судове засідання, однак вирішено таке питання лише частково.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 задовольнити частково та повернути з Державного бюджету України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яку судом апеляційної інстанції було скасовано, провадження в частині позовних вимог закрито та в іншій частині справу було направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно ч.2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у випадках, установлених п. 1 ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених ч. 1 цієї статті, - повністю.
В силу ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787 затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.
Так, згідно п. 5 зазначеного Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства подається оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду.
Ухвала суду подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (у разі знаходження оригіналу документа на переказ, який підтверджує зарахування судового збору до бюджету, в матеріалах судової справи та зазначення про це в ухвалі суду).
Встановлені обставини справи свідчать, що за подання апеляційної скарги у даній справі позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1762 грн. відповідно до квитанції №22266 від 11.12.2018 року (т.1 а.с.150).
Отже, колегія суддів вважає за можливе задовольнити заяву ОСОБА_1 та повернути апелянту судовий збір в розмірі 1762 грн.
Керуючись ст. ст. 132, 142, 243, 311, , 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-
Заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат - задовольнити частково.
Повернути зі спеціального фонду Державного бюджету України ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 сплачений судовий збір у розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві), відповідно до квитанції № 22266 від 11.12.2018 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддями та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: Ю.В. Осіпов