18 вересня 2019 р.Справа № 545/2051/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Бартош Н.С. , Григорова А.М. ,
за участю секретаря судового засідання Мороза М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 14.08.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Стрюк Л.І., м. Полтава, повний текст складено 14.08.19 року по справі № 545/2051/19
за позовом ОСОБА_1
до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Яремчанської міської ради Івано-Франківської області
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернулась до Полтавського районного суду Полтавської області з позовною заявою до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Яремчанської міської ради Івано-Франківської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 14.08.2019 р. матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Яремчанської міської ради Івано-Франківської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - передано на розгляд за підсудністю до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням вимог чинного законодавства України, при цьому, суд не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для справи, що призвело до не вірного застосування норм процесуального права. Так, судом, в порушення вимог п.2 ч. 1 ст. 29 КАС України, питання про те, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду так і не було досліджено у встановленому чинним законом порядку. У мотивувальній частині оскаржуваної ухвали не зазначено жодних мотивів та не наведено жодних доказів, з яких суд дійшов висновку про те, що місцем проживання ОСОБА_1 є саме АДРЕСА_2 . Окрім того, вказаною ухвалою порушено право ОСОБА_1 на усунення недоліків позовної заяви, відповідно до вимог ст..169 КАС України, та, як наслідок, на розгляд адміністративної справи за місцем її проживання за територіальною юрисдикцією (підсудністю) Полтавського районного суду Полтавської області. Зважаючи на викладене, просить скасувати ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 14.08.2019, а справу направити для подальшого розгляду до Полтавського районного суду Полтавської області.
Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися заздалегідь та належним чином на адреси, зазначені в апеляційній скарзі та позовній заяві.
Позивач та його представник повідомлені на електронну адресу, яка міститься в матеріалах справи.
16.09.2019 р. від представника позивача - адвоката Самолевича А.А. до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв'язку із участю представника в іншому судовому засіданні.
Враховуючи строки розгляду апеляційної скарги, визначені ст. 286 КАС України, та те , що сторони повідомлені належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що не є належним чином обґрунтованою підставою для відкладення розгляду справи можливе перебування представника у іншому судовому засіданні. Таке протиставлення з боку представника пріоритету одного судового розгляду проти іншого судового розгляду є не доречним.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про передачу матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 на розгляд до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області, суд першої інстанції виходив з того, що даний адміністративний позов не підсудний Полтавському районному суду Полтавської області.
Колегія суддів з даним висновком суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний суд - це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
Отже, належним та компетентним судом у розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил інстанційної, предметної та територіальної підсудності.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 1 ст. 22 КАС України місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди), вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою-четвертою цієї статті.
Частиною 1 статті 25 КАС України визначено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Отже, ст. 25 КАС України пов'язує підсудність справи за вибором позивача з зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Колегія суддів зауважує, що за змістом і формою позовна заява повинна відповідати вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін, їх місце проживання чи перебування.
З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 вказала адресу свого місця проживання (перебування) саме : АДРЕСА_3 , а отже виконала вимоги п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що згідно із ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 171 КАС України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно з ч.ч. 1,2,3 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням вказаних норм законодавства, суд першої інстанції, маючи сумніви щодо фактичного місця проживання (перебування) ОСОБА_1 за вказаною нею адресою у позові, відповідно до вимог ст. 169 КАС України, мав надати позивачеві час для подання доказів на підтвердження проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою, та, керуючись ч. 6 ст. 171 КАС України, мав змогу користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру, однак вищезазначених дій не вчинив.
При цьому, судом першої інстанції не обґрунтовано та не наведено жодних підстав, які б спростовували факт проживання ОСОБА_1 саме за цією адресою .
Крім того, при наявності сумніву не вжито усіх необхідних та можливих заходів за для встановлення фактичного місця проживання ОСОБА_1 .
Як на підставу підсудності зазначеної справи Яремчанському міському суду Івано-Франківської області, суд першої інстанції посилається на те, що позивач у позовній заяві зазначає своє місце проживання - АДРЕСА_3 , проте будь-яких доказів на підтвердження свого місця реєстрації не надає. Разом з тим, у постанові у справі про адміністративне правопорушення та інших документах, що додані до позову (протоколі про адміністративне правопорушення, протоколах слідчих дій), місцем реєстрації ОСОБА_1 значиться АДРЕСА_4 ; місцем проживання - АДРЕСА_2 . Відповідач - адміністративна комісія при виконавчому комітеті Яремчанської міської ради - розташована за адресою: м.Яремче, Івано-Франківської області, вул.Свободи, буд. 266.
Однак, колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції, в порушення вимог п.2 ч. 1 ст. 29 КАС України, питання про те, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду так і не було досліджено у встановленому чинним законом порядку.
Так, з матеріалів справи вбачається три адреси можливого проживання ОСОБА_1 : 1) АДРЕСА_3; 2) АДРЕСА_4 ; та 3) АДРЕСА_2 .
При цьому, в оскаржуваній ухвалі не зазначено жодних мотивів та не наведено жодних доказів, з яких суд дійшов висновку про те, що місцем проживання ОСОБА_1 є саме АДРЕСА_2 .
Колегія суддів зауважує, що відповідно до частини 1 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Наведене вище визначення є місцем проживання в приватноправовому розумінні.
Відносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року № 1382-ІУ (надалі за текстом - "Закон № 1382-ІУ").
Цим Законом замість прописки введений режим реєстрації фізичних осіб при зміні місця їх проживання або перебування за їх заявою.
У статті ст.3 Закону № 1382-ІУ міститься визначення термінів, що вживаються у ньому, зокрема:
місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;
місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;
реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;
Статтею 6 Закону № 1382-ІУ встановлено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Згідно статті 15 Закону № 1382-ІУ особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність згідно із законом.
Із наведеного випливає, що засвідчення факту місця проживання у публічно-правових відносинах, які склались між сторонами у справі, має бути підтверджено реєстраційними відомостями, внесеними в паспортний документ.
Відповідно до п.9 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207, відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.
Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів реєстрації позивача у встановленому законом порядку за адресою місця проживання, на яку посилається суд першої інстанції: АДРЕСА_2 .
Окрім того, судом не було обґрунтовано та наведено жодних підстав, які б спростовували факт проживання ОСОБА_1 за двома іншими адресами - АДРЕСА_4, та АДРЕСА_3 .
Наведені обставини в своїй сукупності під час прийняття процесуального рішення залишилися поза увагою суду першої інстанції і, як наслідок, останній дійшов помилкового висновку про наявність підстав для передачі матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Яремчанської міської ради Івано-Франківської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - на розгляд за підсудністю до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області.
Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що до апеляційної скарги позивачем додано копію Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, відповідно до якого місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , тобто, за адресою, яка вказана у позові.
Таким чином, зазначена справа територіально підсудна Полтавському районному суду Полтавської області.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає.
Згідно зі ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що помилковість висновків суду першої інстанції та порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання, колегія суддів вважає, що ухвала про передачу матеріалів позовної заяви до іншого суду підлягає скасування з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 14.08.2019 року по справі № 545/2051/19 скасувати.
Справу направити для продовження розгляду до Полтавського районного суду Полтавської області .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош А.М. Григоров