Справа № 359/8592/19
Провадження № 3/359/3041/2019
Протокол № 0384/12500/19
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
13 вересня 2019 м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Кабанячий Ю.В., розглянув за участю представника митниці Клімова С.Г., адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, щодо громадянина Китаю ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: ОСОБА_3 , постійно проживає в АДРЕСА_1 , працює в державній компанії «Електричні технології» заступником директора, паспорт громадянина Китаю CHN НОМЕР_1 , виданий 19.06.2018, орган, що видав: MINISTRY OF FOREIGN AFFAIRS,
04.08.2019 о 09 год. 34 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянин Китаю Хуан ОСОБА_4 (HUANG ZHI), що відлітав до Китаю, м. Пекін, літаком авіакомпанії «МАU», рейсом PS 287, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення з митної території України, тобто своїми діями засвідчив факти, що мають юридичне значення. «Зелений коридор» призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
Перетин пасажиром «зеленої лінії», згідно Наказу Міністерства Фінансів України № 671 від 03.08.2018 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті», яка позначає початок «зеленого коридору», вказує, що для проходження митного контролю нею обрано «зелений коридор», і декларування здійснюється шляхом вчинення дій. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю.
На підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України громадянину було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має 10 000 доларів США. Після цього пасажиру було запропоновано пред'явити всю готівку. В службовому приміщенні митниці (зоні митного контролю) пасажиром було видано готівку в розмірі 13 536 доларів США і 9 900 гривень, що знаходилась в одному з відділень рюкзака громадянина (ручна поклажа).
Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина Китаю ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ZHI) вказана валюта належить компанії, в якій він працює.
Пасажир обрав проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, яка є меншою еквіваленту 10 000 євро.
З виявленої суми пасажиру було пропущено 11 036 доларів США, що на 04.08.2019, згідно офіційного курса НБУ, є еквівалентом 9 999 євро. За протоколом про порушення митних правил вилучено 2 500 доларів США і 9 900 гривень.
На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «зеленої лінії» для отримання довідкової інформації в інформаційній зоні та роз'яснення митних правил та порядку використання двоканальної системи до інспектора митниці не звертався.
Таким чином, своїми діями громадянина Китаю ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ZHI), під час проходження митного контролю в залі «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.
Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянина Китаю ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ZHI), який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор» готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню у повному обсязі для фізичних осіб, відповідно до Постанови Правління НБУ №3 від 02.01.2019 «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей», та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.
У зв'язку з цим інспектором митниці 04.08.2019, на місці виявлення правопорушення в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», складений протокол про порушення митних правил №0384/12500/19.
На підставі ст. 511 МК України за протоколом №0384/12500/19 вилучено: долари США, згідно курсу НБУ на 04.08.2019, за 100 доларів США 2534-9919 гривень, кількістю 2500, загальною вартістю 63374 гривень 80 копійок. Гривень 9900.
У рахунок забезпечення штрафу за протоколом №0384/12500/19 від 04.08.2019, зі громадянина Китаю ОСОБА_1 (HUANG ZHI), вилучено 1700 гривень 00 копійок (а.с.29).
У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності громадянин Китаю Хуан ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ZHI) не з'явився. Повідомлення про дату, час та місце розгляд адміністративної справи зазначено в матеріалах справи про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України (а.с.14-17). Крім того інформація про час та місце розгляду справи було розміщено у передбаченому законом порядку на веб-сайті: https://court.gov.ua/sud1005 Бориспільського міськрайонного суду Київської області. Причини неявки правопорушника суду не відомі. Заперечень по справі та клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Явку представника до суду не забезпечено. Разом з тим, згідно протоколу опитування правопорушника встановлено, що вину у вчиненому правопорушенні, передбаченого ст. 471 МК України, громадянин Китаю Хуан ОСОБА_4 (HUANG ZHI) визнає та зазначив, що це сталося ненавмисно, а саме через те, що він не знав митних правил України та наміру порушувати митні правила України він не мав. У зв'язку з чим, відповідно до вимог Митного кодексу України, суддя прийшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил.
Представник митниці протокол підтримав та зазначив, що громадянин Китаю ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ZHI) скоїв порушення митних правил, яке передбачене ст. 471 МК України, у зв'язку з чим просив суд застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу та конфіскації вилученої валюти.
Суд заслухавши пояснення представника митниці, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, вважає вину громадянина Китаю ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ZHI) повністю доведеною, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 486 Митного кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналогічні вимоги також закріплені в ст. 489 МК України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за який законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зі змісту статті 458 МК України, встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи МК чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Диспозицією ст. 471 МК України закріплює, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Отже, склад адміністративного правопорушення - це сукупність названих у законі ознак, за наявності яких небезпечне і шкідливе діяння визнається конкретним правопорушенням. Такі ознаки мають об'єктивний і суб'єктивний характер. Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил, інспектором митниці повинні бути враховані ознаки складу правопорушення та відповідати диспозиції статті, до якої притягується особа за порушення митних правил.
Таким чином, відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства та ст. 254, ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, яким фіксується факт правопорушення і який є підставою для подальшого провадження у справі. До складання протоколу та його змісту пред'являють спеціальні вимоги, оскільки він є підставою для розгляду справи щодо особи, яку притягують до адміністративної відповідальності. Частиною 1 ст. 494 МК України передбачено, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно протоколу про порушення митних правил №0384/12500/19 від 04.08.2019, громадянин Китаю Хуан ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ZHI), своїми діями засвідчив факти, що мають юридичне значення, так як він обрав зону спрощеного митного оформлення «зелений коридор», а тому відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення з митної територію України.
Відповідно до Постанови Правління НБУ №3 від 02.01.2019 «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей», п. 5 фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу. Пунктом 6 даної постанови закріплено, що фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Таким чином, своїми діями громадянин Китаю ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ZHI) під час проходження митного контролю в залі «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.
Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України, громадянином Китаю ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ZHI), який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор» готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.
Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.
17.07.1997 Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Правопорушення яке вчинив громадянин Китаю Хуан ОСОБА_4 (HUANG ZHI) полягало у переміщенні через митний кордон України не задекларованих митному органу коштів в сумі 13536 доларів США та 9900 гривень, що підлягає обов'язковому декларуванню.
У матеріалах справи відсутні документи (докази), які б свідчили про те, що конфіскація тимчасово вилучених інспектором митниці грошових коштів у громадянина Китаю Хуан ОСОБА_4 (HUANG ZHI) є порушенням його права згідно норм Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод».
Отже, суд бере до уваги відсутність підстав для застосування положень ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про виключні обставини справи, а також про покладання на громадянина Китаю Хуан ОСОБА_4 (HUANG ZHI) «індивідуального надмірного тягаря», або про те, що конфіскація вилучених у нього грошей, ставить під загрозу його особисті інтереси чи його сім'ю гідного людського існування.
Відповідно до п. 10 ч. 2 Конвенції про захист заробітної плати № 95: «Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї».
Будь-які дані, які б свідчили про законне джерело походження, факту легалізації вилученої валюти та підтвердження заробітної плати у громадянина Китаю ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ZHI) під час розгляду справи в суді не здобуто.
Вина правопорушника громадянина Китаю ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ZHI) підтверджується: даними протоколу про порушення митних правил №0384/12500/19 від 04.08.2019, примірник протоколу під підпис отримав 04.08.2019 громадянин Китаю ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ZHI) (а.с.2-6); даними доповідної записки старшого державного інспектора ВМО №4 м/п «Аеропорт Бориспіль» Київської митниці ДФС ОСОБА_6 С. від 04.08.2019 (а.с.7); даними доповідної записки головного державного інспектора ВМО №4 м/п «Аеропорт Бориспіль» Київської митниці ОСОБА_7 від 04.08.2019 (а.с.8-9); даними протоколу опитування в справі про порушення митних правил №0384/12500/19 від 04.08.2019, згідно якого громадянин Китаю ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ZHI) винну у порушенні митних правил визнає та на момент складання протоколу про порушення митних правил передбаченого ст. 471 МК України, документів підтвердження походження валюти та заповнення митної декларації не надав (а.с.14-17); копією паспорту правопорушника (а.с.18-20); описом предметів від 04.08.2019, з переліком купюр іноземної валюти (а.с.21-28), та встановлена судом.
Разом з тим, суддя звертає увагу, що кожна особа має можливість ознайомитися з митними правилами України на українській та англійській мовах, які розміщені на інформаційних стендах та рідкокристалічних табло в аеропорту ще до перетину «зеленої лінії», а також ще має можливість звернутися до стійки митної консультації, яка розміщена перед «зеленою лінією», за роз'ясненнями митних правил України. Крім того, слід зазначити, що на особу, яка перетинає митний кордон України покладений обов'язок митного оформлення будь-яких товарів, що перевищують неоподатковану норму. У випадку неналежного виконання цього обов'язку особа несе персональну відповідальність, згідно законодавства України, незалежно від обставин, які в неї склалися. Таким чином, відповідальність за порушення митних правил, передбачене ст. 471 МК України настає як при умисній, так і необережній формі вини.
Відповідно до ст. 23 КУпАП України адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, запобіганню вчинення нових правопорушень.
Згідно із ст. 33 КУпАП України при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
На підставі зазначених доказів слід дійти висновку про доведеність вини громадянина Китаю ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ZHI), у вчиненні ним порушення митних правил.
Своїми діями громадянин Китаю Хуан ОСОБА_4 (HUANG ZHI) порушив порядок проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю, яким передбачено наявність у громадян готівки у сумі, яка є меншою еквіваленту 10000 євро, чим вчинив правопорушення, яке передбачене ст. 471 МК України.
Зважаючи на викладене, матеріали справи, встановлені судом обставини, позицію представника митниці та зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення за ст. 471 МК України, у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.
Відповідно до ч. 1 ст. 520 МК України з громадянина Китаю ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ZHI) на користь Київської митниці ДФС слід стягнути витрати, понесені Київською митницею ДФС на транспортування предметів правопорушення у розмірі 19 гривень 75 копійок (а.с.26).
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 384 гривень 20 копійок.
Керуючись: п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 366, 374, 471, 486, 489, 520 МК України, ст.ст. 9, 23, 33, 40-1, 280 КУпАП України, суддя,
Визнати винним громадянина Китаю ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина Китаю CHN НОМЕР_1 , виданий 19.06.2018, орган, що видав: ІНФОРМАЦІЯ_2 OF FOREIGN AFFAIRS, у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп., що підлягає сплаті на користь держави України (одержувач: Борисп.УК/Бориспіль, ЄДРПОУ: 38007070, код банку (МФО): 899998, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), р/р: 31119106510004, КБК: 21081100).
Вилучену у громадянина Китаю ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина Китаю CHN НОМЕР_1 , виданий 19.06.2018, орган, що видав: MINISTRY OF FOREIGN AFFAIRS, валюту: долари США, згідно курсу НБУ на 04.08.2019, за 100 доларів США 2534-9919 гривень, кількістю 2500, загальною вартістю 63374 гривень 80 копійок. Гривень 9900, відповідно до протоколу про порушення митних правил №0384/12500/19 - конфіскувати в дохід держави.
Стягнути з громадянина Китаю ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина Китаю CHN НОМЕР_1 , виданий 19.06.2018, орган, що видав: MINISTRY OF FOREIGN AFFAIRS, на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: Бориспільське управління Державної казначейської служби України, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007070, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31218206010004, код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір в розмірі 384 гривень 20 копійок.
Стягнути з громадянина Китаю ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина Китаю CHN НОМЕР_1 , виданий 19.06.2018, орган, що видав: MINISTRY OF FOREIGN AFFAIRS, на користь Київської митниці ДФС (Код ЄДРПОУ: 39470947, банк: Держказначейська служба України м. Київ, код банку: 820172, р/р: НОМЕР_2 ) понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 19 гривень 75 копійок.
Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя: Ю.В. Кабанячий
Постанова суду набрала законної сили ___________________