Справа № 357/9069/19
2/357/3885/19
Категорія 48
іменем України
13 вересня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О. І. ,
за участі секретаря - Сокур О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в підготовчому провадженні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
13.08.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на наступні обставини.
29 жовтня 2011 року між ним та відповідачем було укладено шлюб. Даний факт підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданий відділом державної РАЦС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області на підставі актового запису № 1653.
Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданий відділом РАЦС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області.
Сімейне життя з відповідачем не склалося, тому що у них різні погляди на сімейне життя й обов'язки. Це призвело до того, що в сім'ї відбувалися сварки, які призвели до того, що вони стали чужими людьми. Подружні відносини між ними припинилися два місяці тому. З цього часу спільне господарство не ведеться, проживають окремо, шлюбних стосунків не підтримують. Вважає, що шлюб існує формально.
Просив суд розірвати шлюб між ним та відповідачем ОСОБА_2 , який було укладено 29 жовтня 2011 року і зареєстровано відділом державної РАГС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 1653 ( а. с. 3 ).
Ухвалою судді від 28 серпня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній цивільній справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 09 годину 30 хвилин 13 вересня 2019 року ( а. с. 13-14 ).
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, в позовній заяві просив суд справу розглядати без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечує. Судові витрати залишає за собою.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, отримана судом 13.09.2019 року за вх. № 33570, в якій просила справу за позовом ОСОБА_1 до неї про розірвання шлюбу розглядати у її відсутності. Позов визнає в повному обсязі.
Враховуючи те, що відповідачем визнано позов в повному обсязі, визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, керуючись ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення рішення у підготовчому засіданні.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин,крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Встановлено, що 29 жовтня 2011 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, про що в Книзі реєстрації шлюбів 29.10.2011 року зроблено відповідний актовий запис за № 1653, де прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка - ОСОБА_1 , дружини - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_3 , виданого 29 жовтня 2011 року ( а. с. 7 ).
Встановлено, що подружжя від даного шлюбу мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в матеріалах справи свідчить наявна копія свідоцтва про народження ( а. с. 4).
Встановлено, що спільне життя у подружжя не склалося, сім'я фактично розпалася, шлюб існує формально. Спільне господарство ними разом не ведеться, в їх стосунках зникли почуття взаємної любові, поваги, взаєморозуміння і підтримки, шлюбних стосунків не підтримують.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 1 СК України, завданням Сімейного кодексу України є зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб.
Відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 1 цього Кодексу, завданням Сімейного кодексу України є побудова сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки.
Згідно ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу, та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Частиною 2 статті 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.
Відповідно до ст. 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Частина 2 ст. 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
З наявної в матеріалах справи заяви відповідача ОСОБА_2 , отриманої судом 13.09.2019 року вбачається, що остання визнає позов позивача в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Оскільки, спільне життя у подружжя не склалось, шлюбні відносини між подружжям припинені, подружжя не пов'язано спільним побутом, господарство сумісно не ведеться, наполягали на розірванні шлюбу та відповідачем визнано позов позивача, суд приходить до висновку, що родина фактично розпалась та її поновлення неможливе, у зв'язку з чим, шлюб необхідно розірвати.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.
Звертаючись до суду з позовною заявою позивач просив суд залишити судові витрати за ним.
Тому, суд вважає за можливим віднести понесені судові витрати у сумі 768,40 гривень, які документально підтверджуються наявною в матеріалах справи квитанцією ( а. с. 1а ) за рахунок позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 3, 56, 105, 110-112, 113, 115 Сімейного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 19, 82, 133, 141, 200, 206, 211, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб зареєстрований 29 жовтня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 1653 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , - розірвати.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області потягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( адреса проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_4 );
Відповідач: ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ).
Повне судове рішення складено 13 вересня 2019 року.
Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СуддяО. І. Орєхов