Вирок від 24.12.2009 по справі 1-366\2009

Справа № 1-366/2009р.

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2009 року м. Вінниця

Замостянський районний суд м. Вінниці в складі:

головуючого судді Бессараб Н.М.,

при секретарі Очеретнюк А.О.,

за участю прокурора Калитко В.В.,

адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мелітополь Запорізької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, до затримання працював будівельником фірми «Абсолют», зареєстрованого по АДРЕСА_1, до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 07.10.2008 року Староміським районним судом м. Вінниці за ст. 186 ч. 2 КК України 2001 року до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України 2001 року від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, будучи раніше судимий, на шлях виправлення не став і 08.08.2008 року близько 00.00 години, знаходячись в кафе-барі «Петрополь» по вул. Коцюбинського у м. Вінниці, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу до жіночої сумки, яка належить громадянці ОСОБА_3, умисно, таємно із даної сумки викрав мобільний телефон марки «Нокіа 6233» в корпусі чорного кольору, імеі: НОМЕР_1 вартістю 1500,00 грн. та сім-карту «Київстар» вартістю 25,00 грн., завдавши ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 1525,00 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 спочатку свою вину у вчиненні даного злочину визнав частково, зазначивши, що телефон марки «Нокіа 6233» із сім-картою «Київстар» він у ОСОБА_3 не викрадав, а знайшов його на вулиці в калюжі, але в послідуючому, ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та визнав фактичні обставини справи, пояснив, що дійсно вчинив зазначений злочин за умов та при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, а саме, що він 08.08.2008 року близько 00.00 години, знаходячись в кафе-барі «Петрополь» по вул. Коцюбинського у м. Вінниці, познайомився з двома дівчатами, з якими в подальшому сидів за одним столиком і разом вони пили пиво. Через деякий час дівчата вийшли в туалет, залишивши свої жіночі сумочки на ОСОБА_2 і скориставшись їх відсутністю, він дістав з однієї сумочки мобільний телефон марки «Нокіа 6233», поклав його собі в кишеню, а коли повернулися дівчата, вони всі допили пиво та розійшлися по домівках. Про те, що він вкрав вище вказаний мобільний телефон нікому не розповідав, однак з нього неодноразово телефонував до своєї дівчини ОСОБА_4, якій пояснив, що даний телефон він знайшов.

Крім повного визнання вини самим підсудним, вина ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині повністю підтверджується показами допитаних в судовому засіданні потерпілої та свідків.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що 08.08.2008 року близько 22.00 години 30 хвилин вона зустрілася зі своєю подругою ОСОБА_5 в кафе-барі «Петрополь», згодом вони познайомилися із невідомим їм хлопцем на ім'я «ОСОБА_2», як з'ясувалося, ОСОБА_2, та в подальшому вони втрьох сиділи за одним столиком і пили пиво. Близько 00.00 години вона із своєю подругою ОСОБА_5 вийшла у туалет, залишивши свої жіночі сумочки з речами за столиком на ОСОБА_2 Повернувшись, вони всі ще трохи посиділи і розійшлися по домівках. По дорозі додому, біля «Будинку офіцерів» в м. Вінниці ОСОБА_3, відкривши свою сумочку, помітила відсутність в ній належного їй мобільного телефону марки «Нокіа 6233» із сім-картою «Київстар», котрий вона останній раз бачила перед тим, як будучи в кафе-барі «Петрополь», виходила в туалет. Після звернення до правоохоронних органів, їй телефон було повернуто. Також пояснила, що матеріальних та моральних претензій до підсудного не має, щодо призначення йому покарання покладається на розсуд суду.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що із ОСОБА_3 він проживає в громадянському шлюбі та 09.08.2008 року вночі повернувшись додому повідомила, що 08.08.2008 року, після 22.00 години вона зустрілася в кафе-барі «Петрополь» зі своєю подругою ОСОБА_5, де вони познайомились із хлопцем на ім'я ОСОБА_2, з яким вони сиділи за столиком і пили пиво. Через деякий час дівчата вийшли в туалет, залишивши свої сумочки на невідомого чоловіка на ім'я ОСОБА_2, як з'ясувалося, на ОСОБА_2, а повернувшись, вони ще трохи посиділи і розійшлися по домівках. По дорозі додому біля «Будинку офіцерів», ОСОБА_3 помітила відсутність в своїй сумочці свого мобільного телефону марки «Нокіа». Останній раз вона бачила свій мобільний телефон перед тим, як будучи в кафе-барі «Петрополь», вона з подругою виходила в туалет, так як ОСОБА_3 після розмови поклала телефон в свою сумочку.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 08.08.2008 року близько 22.00 години 30 хвилин вона зустрілася зі своєю подругою ОСОБА_3 в кафе-барі «Петрополь», згодом вони познайомилися із невідомим їм хлопцем на ім'я «ОСОБА_2», як з'ясувалося, ОСОБА_2, та в подальшому вони втрьох сиділи за одним столиком і пили пиво. Близько 00.00 години вона із ОСОБА_3 вийшла у туалет, залишивши свої жіночі сумочки з речами за столиком на ОСОБА_2 Повернувшись, вони всі ще трохи посиділи і розійшлися по домівках. Біля «Будинку офіцерів» в м. Вінниці, ОСОБА_3 відкривши свою сумочку, помітила відсутність в ній належного їй мобільного телефону марки «Нокіа 6233». Також пояснила, що вона останній раз бачила даний телефон у ОСОБА_3 перед тим, як будучи в кафе-барі «Петрополь», вони виходили в туалет, так як ОСОБА_3 після розмови поклала телефон в свою сумочку.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що ОСОБА_2 є її знайомим та 12.08.2008 року до неї на мобільний телефон зателефонувала невідома дівчина, запитала чи вона знає хлопця на ім'я «ОСОБА_2» і як його знайти, на що ОСОБА_4 відповіла, що із даним хлопцем вона знайома, але як його знайти не знає. Потім вона поїхала до ОСОБА_2 в лікарню і запитала у нього про мобільний телефон, на що останній відповів, що у нього дійсно є мобільний телефон марки «Нокіа 6233» чорного кольору, який він знайшов вночі 09.08.2008 року на трамвайній зупинці напроти «Будинку офіцерів» в калюжі, так як під час розмови з двома дівчатами даний мобільний телефон випав у однієї з них і коли дівчата пішли додому, він забрав телефон та повернувся в лікарню. Після цього ОСОБА_4 зустрілася з дівчиною, як згодом з'ясувалося, ОСОБА_3, і віддала їй мобільний телефон.

Також вина підсудного ОСОБА_2 підтверджується іншими зібраними по справі доказами, а саме:

-заявою про скоєння злочину (а.с. 3);

-протоколом добровільної видачі ( а.с. 13-14);

-явкою з повинною (а.с. 19);

-протоколом огляду речового доказу, яким є мобільний телефон марки «Нокіа 6233» (а.с. 31);

Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючими ознаками якого є крадіжка, вчинена повторно.

При призначенні виду та міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу підсудного, його вік і стан здоров»я, сімейний та матеріальний стан, що ОСОБА_2 раніше судимий.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання підсудному суд встановив щире каяття.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

З урахування наведеного, конкретних обставин справи, особи підсудного, суд вважає, що покаранням необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у вигляді арешту.

Суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_3 підлягає залишенню без розгляду.

Речовий доказ, а саме мобільний телефон марки «NOKIA 6233» залишити потерпілій ОСОБА_3

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 необхідно залишити попередню - взяття під варту.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) місяців арешту.

Відповідно до ст. 70 ч. 4 КК України та ст. 72 КК України призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді 4-х (чотирьох) місяців арешту, а покарання по вироку Староміського районного суду м. Вінниці від 07.10.2008 року за ст. 186 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 3-х років позбавлення волі з приміненням ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік виконується самостійно.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити без змін - взяття під варту.

Початок відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання, а саме з 02.09.2009 року.

Речовий доказ - мобільний телефон марки «NOKIA 6233» залишити потерпілій ОСОБА_3

Цивільний позов ОСОБА_3 миколаївни про стягнення із ОСОБА_2 1525,00 грн. матеріальної шкоди залишити без розгляду.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим - з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя:

Попередній документ
8433348
Наступний документ
8433350
Інформація про рішення:
№ рішення: 8433349
№ справи: 1-366\2009
Дата рішення: 24.12.2009
Дата публікації: 13.12.2022
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Замостянський районний суд м. Вінниці
Категорія справи: