18 вересня 2019 року справа № 580/2362/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Паламаря П.Г., розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без виклику сторін адміністративну справу за позовом заступника прокурора Черкаської області до управління Державної казначейської служби України у Черкаському районі Черкаської області, Державної казначейської служби України, третя особа - Свидівоцька сільська рада Черкаського району Черкаської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Заступник прокурора Черкаської області (18000, Черкаська область, м. Черкаси, бул. Шевченка, 286), звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Державної казначейської служби України у Черкаському районі Черкаської області (18003, Черкаська область, м. Черкаси, вул. В.Чорновола, 157), Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6), просить:
-визнати протиправними дії та рішення Державної казначейської служби України і управління Державної казначейської служби України у Черкаському районі Черкаської області щодо повернення без виконання виконавчого листа Черкаського районного суду від 18.02.2019 №707/1173/18 та відмови у задоволенні скарги прокуратури області від 17.05.2019 № 5-06-06/8644;
-зобов'язати управління Державної казначейської служби у Черкаському районі Черкаської області вжити заходів, передбачених Порядком бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, до виконання виконавчого листа Черкаського районного суду від 18.02.2019 № 707/1173/18 про стягнення із Свидівоцької сільської ради на користь прокуратури Черкаської області 1762 грн. судового збору;
-стягнути з Державної казначейської служби України та управління Державної Казначейської служби України у Черкаському районі на користь прокуратури Черкаської області судовий збір.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем неправомірно повернено без виконання виконавчий лист про стягнення судового збору, не виконавши обов'язок по здійсненню безспірного списання коштів. Зазначено, що повертаючи виконавчий документ без виконання управління посилаючись на приписи п. 9 Порядку №845 вказало, що у виконавчому листі назва боржника ще відповідає даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак п. 9 Порядку №845 не передбачає таку обставину, як підставу для повернення виконавчого документу без виконання. Наголошено, що висновки зроблені Державною казначейською службою України щодо зазначення у виконавчому листі неповної назви боржника не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки повна назва юридичної особи - Свидівоцька сільська рада не може бути вужчою від неповної - Свидівоцька сільська рада Черкаського району. З огляду на викладене, дії та рішення відповідача суперечать вимогам чинного законодавства та такими, що направленні на перешкоджання виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Від відповідача у встановлений судом строк надійшов відзив на позов, в якому останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог, аргументуючи свою позицію тим, що до управління надійшла заява позивача про виконання виконавчого листа Черкаського районного суду Черкаської області виданого 18.02.2019 по справі № 707/1173/18. До заяви було долучено оригінал виконавчого листа, однак у виконавчому листі Черкаського районного суду по справі № 707/1173/18 боржником зазначена Свидівоцька сільська рада Черкаського району, в той час, як за даними витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій за кодом ЄДРПОУ 26323479 зареєстровано юридичну особу повне найменування якої - Свидівоцька сільська рада. При поверненні без виконання виконавчого листа відповідач діяв в межах повноважень.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
18.02.2019 Черкаським районним судом Черкаської області видано виконавчий лист №707/1173/18 про стягнення із Свидівоцької сільської ради Черкаського району, ОСОБА_1 на користь прокуратури Черкаської області судовий збір у розмірі 3524грн. по 1762 грн. з кожного.
Боржником у даному виконавчому листі значиться, Свидівоцька сільська рада Черкаського району, стягувачем - прокуратура Черкаської області.
Згідно із відміткою у виконавчому листі №707/1173/18 від 28.11.2018, останній повернутий без прийняття із підстав ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".
Суд встановив, що 27.03.2019 позивач із заявою №05/1-289 звернувся до відповідача в якій просив про безспірне списання коштів з рахунків Свидівоцької сільської ради, долучивши до останньої оригінал виконавчого листа №707/1173/18 від 18.02.2018.
01.04.2019 відповідач листом №03-49-08/69 відмовив позивачу у задоволенні його заяви зазначивши про невідповідність назви боржника у виконавчому листі даним ЄДРПОУ.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження це завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Частиною 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який затверджений постановою КМ України № 845 від 03.08.2011р.
У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;
боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства;
виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження";
Пунктом 5 Порядку визначено, що під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право:
1) повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів;
2) звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання;
3) безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію;
4) вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів;
5) застосовувати заходи впливу до боржників відповідно до Бюджетного кодексу України та у разі виявлення фактів порушення бюджетного законодавства у процесі або за результатами виконання виконавчих документів, повідомляти про такі порушення органам Держаудитслужби;
5-1) повідомляти органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ, про дії або бездіяльність боржника, що перешкоджає виконанню виконавчого документа;
6) відкладати, зупиняти безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам у випадках, передбачених законом та цим Порядком;
7) вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.
Пунктами 8 та 9 Порядку визначено, що після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку:
1) приймають їх до розгляду та реєструють у відповідному журналі. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер;
2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;
3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.
Орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли:
виконавчий документ:
-не підлягає виконанню органом Казначейства;
-подано особою, що не має відповідних повноважень;
-пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку;
-не відповідає вимогам, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження".
Пунктами 11 та 12 Порядку визначено, що відкладення безспірного списання коштів здійснюється у разі необхідності отримання від стягувача додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів. Безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам здійснюються після усунення обставин, що були підставою для відкладення безспірного списання таких коштів.
Як вбачається з письмових доказів, відповідачем було повернуто виконавчий документ без виконання з підстав того, що останні не відповідає вимогам, передбачененими Законом України "Про виконавче провадження", а саме вказана не повна назва боржника.
Так, відповідачем встановлено, що згідно інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприсмців та громадських формувань, за зазначеним кодом ЄДРПОУ божника, його повна назва - Свидівоцька сільська рада.
Крім того, відповідачем наголошено, що рахунок на казначейське обслуговування в органах казначейства відкрито саме на Свидівоцьку сільську раду (договір № 19 від 05.01.2015), а не Свидівоцьку сільську раду Черкаського району.
Суд погоджується з тим, що виконавчий лист виданий Черкаським районним судом Черкаської області №707/1173/18 від 18.02.2019 не відповідає Закону України "Про виконавче провадження", оскільки останній не містить повної назви боржника, передбаченої ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином адміністративний позов не підлягає до задоволення, при цьому враховуючи, що в порядку примусового списання коштів з рахунків боржника може проводитися лише у тому випадку, якщо такий боржник обслуговується в органах Казначейства та має там відповідні рахунки, з яких можна було б здійснити безспірне списання грошових коштів.
Тому дії відповідача по поверненню виконавчого документу позивачеві є правомірними.
Суд звертає увагу позивача, що згідно ч. 1 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та поданих матеріалів, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є необґрунтованими, а вимоги такими, що неналежить задовольнити.
Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, відшкодування витрат, понесених позивачем зі сплати судового збору, не передбачено.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя П.Г. Паламар