18 вересня 2019 року справа № 580/1723/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді - Бабич А.М., розглянувши у порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) в залі суду адміністративну справу за позовом Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії,
29.06.2019 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради (20300, Черкаська обл., м.Умань, пл.Соборності, буд.1, каб.219; код ЄДРПОУ 40197757) (далі - позивач) про зобов'язання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - відповідач 1), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) (далі - відповідач 2) знести за власний рахунок самочинно збудовану будівлю за адресою: АДРЕСА_3 .
Позов мотивовано тим, що відповідачі зобов'язані за власний рахунок, знести самочинно збудовану будівлю за вищевказаною адресою, оскільки у встановлений строк добровільно не виконали вимоги, встановлені в приписі про усунення порушень вимог законодавства сфері містобудівної діяльності.
Ухвалою суду від 19.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву. Згідно з даними рекомендованих повідомлень вказану ухвалу позивач отримав 25.06.2019, а відповідач 1 - 27.06.2019. Про судові засідання сторони додатково повідомлялися публікацією виклику на офіційному сайті суду.
Відповідачі у встановлений судом строк відзиву на позов не надали, про причини його неподання суд не повідомили.
Зважаючи, що рекомендовані повідомлення про вручення судових повісток відповідачам не завжди завчасно поверталися суду до дати підготовчих засідань, строк підготовчого провадження продовжений ухвалою суду на 30 днів з метою належного повідомлення відповідачів щодо дат судового розгляду справи.
Під час підготовчого провадження задоволені всі клопотання позивача про долучення доказів. Відповідачі клопотань суду не заявляли.
17.09.2019 суд закрив підготовче провадження та вирішив подальший розгляд справи по суті здійснювати у порядку письмового провадження.
Оцінивши доводи позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Суд встановив, що на підставі направлення від 06.02.2019 №21 для проведення планового (позапланового) заходу службова особа позивача провела позапланову перевірку на об'єкті "Проведення будівельних робіт за адресою АДРЕСА_3 ." щодо дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
За наслідками перевірки складено акт від 12.02.2019 №21 (засвідчена копія долучена до матеріалів судової справи), в якому встановлено, що відповідачі, як замовники, проводять будівельні роботи без отримання дозволу на виконання будівельних робіт. На дату перевірки на земельній ділянці вирито котлован розміром 52*15 метрів та глибиною близько 7 метрів і проводяться роботи з улаштування фундаменту.
12.02.2019 відповідачам видано приписи №№3, 4 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та №№5, 6 про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, з вимогою усунути виявлені порушення.
Також, 12.02.2019 стосовно відповідачів складено постанови про адміністративне правопорушення №№11, 12, якими визнано їх винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено адміністративні стягнення у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на кожного з відповідачів, що становить 25500,00грн.
У подальшому, за наслідками позапланової перевірки на вищевказаному об'єкті актом позивача від 16.04.2019 №73 зафіксовано, що відповідачі станом на 16.04.2019 не виконали вимоги приписів від 12.02.2019 №№3, 4 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та №№5, 6 про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Також зафіксовано, що збудовано підвальний поверх.
На підставі цього акту перевірки позивач склав стосовно відповідачів постанови від 16.04.2019 №№28, 29 у справі про адміністративне правопорушення, якими відповідачів визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.18842 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на кожного з відповідачів, що становить 5100,00грн. Про їх отримання відповідачами свідчать їх підписи у відповідних графах постанов. Згідно з квитанціями від 02.05.2019 №0.1341956477 та №0.1341966263, засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи, зазначені штрафи відповідачами сплачені.
Оскільки дозвільні документи на проведення підготовчих та будівельних робіт на вказаному об'єкті відповідачами не отримані, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд врахував таке.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 16.11.1992 №2780-XII "Про основи містобудування" (далі - Закон №2780-XII) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
Для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.10 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 №687-XIV (далі - Закон №687-XIV) здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (ч.1 ст.41 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI).
Він здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підпунктами 3, 6 абз.6 ч.1 ст.41 Закону №3038-VI визначено, що підставами для проведення позапланової перевірки є: виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до підп."а" п.3 ч.3 ст.41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Згідно з ч.1 ст.9 Закону №687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону №3038-VI проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Згідно з підп.3 ч.1 ст.34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Отже, законодавцем чітко визначено документи, які надають право на виконання будівельних робіт. Наявність таких документів для виконання будівельних робіт на вищевказаному об'єкті будівництва відповідачами не доведена. Сплата ними штрафу за адміністративні порушення, згадані вище, свідчить про погодження ними з фактами порушень. Доказів усунення таких порушень суду не надані.
Частина 7 ст.34 Закону №3038-VI визначає, що виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Отже, вказаний об'єкт є самочинним будівництвом, будівництво якого здійснюється з порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Відповідно до ч.1 ст.376 Цивільного Кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Підстави для знесення об'єкта самовільного будівництва визначені у ч.7 ст.376 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливою або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Суд врахував, що усталеною судовою практикою Великої Палати Верховного Суду такі спори підвідомчі саме адміністративним судам.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 16.10.2018 у справі №826/12543/16, який відповідно до ч.5 ст.242 КАС України обов'язковий для врахування судами нижчих інстанцій, відсутність проектної документації, здійснення будівництва без отримання вихідних даних (містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, технічних умов, завдання на проектування) унеможливлює зобов'язання провести перебудову об'єкта самочинного будівництва.
Частиною 1 ст.38 Закону №3038-VI визначено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Поняття "знесення" на підставі підп. "в" п.6.3.3 ДБН А .3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва" включає знесення не тільки наземних, а і підземних частин будівель і споруд.
Суд врахував, що після проведення перевірки і винесення приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідачі не вжили заходів для отримання дозвільних документів та приведення робіт до вимог закону, а лише сплатили накладені штрафи за вчинені адміністративні правопорушення.
Оскільки відповідачі без дозвільних документів з порушеннями будівельних норм і правил здійснюють будівництво, а також не виконали у встановлений строк вимоги приписів, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання їх знести за власний рахунок самочинно збудовану будівлю за адресою: АДРЕСА_3 .
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано, відсутні підстави для їх розподілу.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
1. Позов Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Зобов'язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) знести за власний рахунок самочинно збудовану будівлю за адресою: АДРЕСА_3 .
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя А.М. Бабич
Рішення складене та підписане у повному обсязі 18.09.2019.