Справа № 148/1055/19
Провадження №2/148/518/19
Іменем України
17 вересня 2019 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Ковганича С.В. при секретарі Грох Н.С.
за участі позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, 21.11.2017 вона зареєструвала шлюб з відповідачем у Тульчинському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис № 149.
Від даного шлюбу у них є син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне життя з відповідачем в них не склалося. Син проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Вона ніде не працює, так як знаходиться у відпустці по догляду за сином до досягнення ним трьох років, отримує лише 860 грн. допомоги, що в теперішній час є недостатнім для їх із сином існування. Відповідач працює охоронником на приватній автомийній станції в м.Тульчині та отримує заробітну платню, розмір якої їй невідомий, а тому має змогу їх утримувати, однак добровільно матеріальної допомоги на утримання сина та її утримання не надає, витрачає кошти на свої потреби, інтересами сім'ї не цікавиться.
В зв'язку з вказаними обставинами вона змушена звернутися до суду з даним позовом. Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути з відповідача аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, до досягнення сином трьох років. Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, просять позов задовольнити.
Відповідач позов визнав, згоден сплачувати аліменти на утримання сина та дружини в розмірі, зазначеному у позові.
Заслухавши учасників справи, дослідивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що згідно копії свідоцтва про шлюб від 21.11.2017 серія НОМЕР_1 (а.с.5), сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 21.11.2017.
Від даного шлюбу сторони мають сина ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 03.05.2018 серія НОМЕР_2 (а.с.6).
Також не заперечується сторонами, а тому в силу ч.1 ст.82 ЦПК України додатковому доказуванню не підлягає, той факт, що дитина знаходиться на утриманні матері, позивача по справі, яка на даний час є непрацюючою.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою ( ч.3 ст.51 Конституції України ).
Відповідно до ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ ( 78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Правовідносини, що виникли між сторонами щодо стягнення аліментів на утримання дитини регламентуються ст.180-183, 192 СК України.
За змістом ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення в Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Оскільки в судовому засіданні встановлено факт проживання та знаходження на утриманні позивача її малолітньго сина ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якого є відповідач, а тому з останнього необхідно стягувати аліменти на користь позивача на утримання сина.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3)наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до п. 17 постанови Пленуму ВСУ № 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, які мають стягуватись з відповідача, судом врахованоінтереси дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, який є працюючим, інших утриманців не має.
З огляду на те, що батьки зобов'язані нести витрати в рівних частинах для забезпечення дитині необхідного рівня життя, з урахуванням того, що син проживає з матір'ю і фактично тягар утримання лежить на ній, беручи до уваги, що відповідач позовні вимоги визнав повністю, суд виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості вважає за можливе визначити розмір аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки зі всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Саме такий розмір аліментів на думку суду буде правильним та справедливим, а також достатнім для утримання дитини.
Правовідносини, що виникли між сторонами щодо стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина, регулюються ст. ст. 75, 79, 80, 84 СК України.
Згідно ч. 1, 2 ст. 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Крім того, дружина, з якою проживає дитина має право на утримання незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
В свою чергу, ст. 80 СК України передбачено, що аліменти присуджуються одному із подружжя в частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини - матері на утримання чоловіком - батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.
З огляду на викладене, беручи до уваги, що в судовому засіданні підтвержено наявність шлюбу між сторонами, а також проживання з позивачем спільної з відповідачем дитини - сина ОСОБА_7 , беручи до уваги визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку, про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання позивача до досягнення дитиною трирічного віку у заявленому позивачем розмірі, а саме - 1/6 частині зі всіх видів заробітку (доходів) відповідача, щомісячно.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості та захисту прав малолітньої дитини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в заявлених нею межах та про існування правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.79 та ч.1 ст.191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Оскільки позивач звернулася до суду з даним позовом 29.05.2019, тому, відповідно з цієї дати суд присуджує аліменти.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Згідно п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Таким чином, враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ ( 78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, ст.51 Конституції України, п.17 постанови Пленуму ВСУ № 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", ст. 180 - 182, ч.1 ст.184, ст. 191 СК України, ст. ст. 75, 79, 80, 84, 180-183, 192 СК України, ст. ст. 4, 13, 81, 15, 76-81, 141, ч. 4 ст. 206, ст. 263-265, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки зі всіх видів його заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.05.2019 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частки зі всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 29.05.2019 і до досягнення сином ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 в дохід держави 768,40 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 17.09.2019.
Суддя: