Справа № 148/2423/18
11 вересня 2019 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
Слідчий суддя Тульчинського районного суду
Вінницької області ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю скаржника ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
слідчого Тульчинського ВП ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Тульчинського ВП НВП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ОСОБА_3 звернувся до Тульчинського районного суду із скаргою на бездіяльність слідчого Тульчинського ВП НВП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування скарги зазначив, що у провадженні слідчого Тульчинського ВП НВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження №12018020310000245 від 24.05.2018 за ознаками складу злочину передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України у якому його визнано потерпілим. ОСОБА_7 заявив у поліцію та дав свідчення, що ОСОБА_3 напав на ОСОБА_8 , 23.05.2018 близько 21:00 год., який є його родичем та допомагав доглядати за ставком. Та в момент події 23.05.2018 близько 21:00 год. він розмовляв по мобільному телефону з ОСОБА_8 та спеціальною програмою записав вказану телефонну розмову, де відображаються обставини події, які свідчать, що ОСОБА_3 напав на ОСОБА_8 . Однак слідчому заявлений аудіо запис не надав. Оскільки ОСОБА_3 впевнений в правдивості своїх свідчень він звернувся до Тульчинського районного суду з клопотанням про зобов'язання слідчого ОСОБА_6 вилучити вказаний аудіо запис та проведення фоноскопічної експертизи. Ухвалою Тульчинського районного суду від 12.03.2019 зобов'язано слідчого вилучити відеозапис у громадянина ОСОБА_7 , приєднати до матеріалів кримінального провадження та провести фоноскопічну експертизу. Проте, вже більше року заявлений ОСОБА_7 відеозапис відсутній, тобто ухвала суду не виконується.
В результаті розслідування ОСОБА_8 у своїх перших та других показах стверджував, що до події йому дзвонив ОСОБА_7 , а ОСОБА_8 передзвонив ОСОБА_7 після події. Зі слів ОСОБА_8 слідує логічний висновок, що під час події ОСОБА_7 не був на телефонному зв'язку з ОСОБА_8 та вказаного відеозапису не існує. Також, що ОСОБА_8 під час події не розмовляв по телефону підтверджують свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_3 . Також свідчення ОСОБА_7 суперечать свідченням всіх учасників, які були на місці події, та фактичним обставинам та матеріалам справи.
14.08.2019 він звернувся до слідчого та навів письмово всі докази, підстави та факти, які вказують на те, що ОСОБА_7 дав завідомо неправдиві свідчення, що є ознакою складу , передбаченого ст. 384 КК України та попросив внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР, що є вимогою ст. 214 КПК України. Однак відповіді не отримав, пройшли розумні терміни поштового відправлення.
У зв'язку з вищевикладеним, просить поновити строк звернення до суду, внести відомості до ЄРДР за його повідомленням від 14.08.2019 за дачу завідомо неправдивих показів ОСОБА_7 , що має ознаки складу злочину, передбаченого ст. 384 КК України.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вимоги викладені в скарзі підтримав в повному обсязі та просить суд їх задоволити, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені в скарзі.
Слідчий Тульчинського ВП НВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 у судовому засіданні доводи скарги не визнав, зазначивши, що рішення щодо показів наданих ОСОБА_7 буде вирішуватись в межах кримінального провадження № 12018020310000245 та за результатами чого буде прийняте рішення згідно чинного законодавства.
Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо задоволення скарги, посилаючись на відсутність правових підстав для внесення відомостей в ЄРДР.
Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши та перевіривши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Статтею 24 частиною 1 КПК України, передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк.
Відповідно до вимог ст. 214 ч. 1 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Разом з тим, зі змісту ч.4 цієї ж статті вбачається, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Як вбачається, з матеріалів кримінального провадження, 14.08.2019 ОСОБА_3 звернувся до слідчого Тульчинського ВП НВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 з клопотанням, у якому просив внести відомості до ЄРДР за його повідомленням за дачу завідомо неправдивих показів ОСОБА_7 , що має ознаки складу злочину, передбаченого ст. 384 КК України.
Згідно відповіді, наданої слідчим Тульчинського ВП НВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_11 вбачається, що рішення щодо притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 384 КК України буде вирішуватись в межах кримінального провадження № 12018020310000245 та за результатами чого буде прийняте рішення згідно чинного законодавства.
Згідно ч.1 ст. 307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляє ухвалу згідно з правилами цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про те, що слідчим, в порушення вимог ст. 214 КПК України, з отриманням повідомлення про злочин, яке було викладено у формі клопотання, не було дотримано вимог КПК України та безпідставно відмовлено у не внесенні відомостей про можливе вчинення кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 26, 214, 303, 304, 306, 307 КПК України,
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Тульчинського ВП НВП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань задовольнити.
Зобов'язати слідчого Тульчинського ВП НВП ГУНП у Вінницькій області внести відомості в ЄРДР за заявою ОСОБА_12 про вчинення злочину.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Суддя: