Справа № 671/2400/18
16 вересня 2019 року 16 вересня 2019 року м. Волочиськ
Волочиський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , неповнолітнього, щодо якого подано клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, ОСОБА_6 , його законного представника ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 , потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та їхнього представника ОСОБА_11 , цивільного відповідача ОСОБА_6 , представника служби в справах дітей Волочиської РДА ОСОБА_12 , представника ювенальної превенції ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Волочиськ клопотання у кримінальному провадженні № 12018240110000156 про застосування примусових заходів виховного характеру відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ляпинці Хмельницького району Хмельницької області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, не одруженого, студента 2 курсу Чорноострівськького професійного аграрного ліцею, раніше не судимого, щодо вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України,
встановив:
До Волочиського районного суду Хмельницької області надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_14 , затверджене прокурором відділу ювенальної юстиції прокуратури Хмельницької області ОСОБА_15 , про застосування примусових заходів виховного характеру стосовно неповнолітнього ОСОБА_6 , який не досяг віку кримінальної відповідальності, за вчинення ним суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України.
В ході судового розгляду прокурор клопотання підтримав та просив засстосувати заходи виховного характеру у вигляді передачі неповнолітнього ОСОБА_6 до досягнення ним повноліття під нагляд батькам, обмежити дозвілля неповнолітнього та встановити особливі вимоги до його поведінки, зобов'язавши перебувати вдома за місцем проживання повсякдено з 21 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. у зимово-весняний період та з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. у літньо-осінній період на протязі 2 років.
Неповнолітній ОСОБА_6 , його законний представник ОСОБА_7 та захисник неповнолітнього ОСОБА_6 ОСОБА_8 просили задовольнити клопотання прокурора про застосування примусових заходів виховного характеру.
Потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 вважають, що зазначені прокурором примусові заходи виховного впливу є м'якими, у зв'язку з чим неповнолітній не буде покаранним.
Інші учасники судового провадження підтримали клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_6 примусових заходів виховного характеру.
Заслухавши думку учасників судового провадження по суті клопотання про застосування стосовно неповнолітнього ОСОБА_6 примусових заходів виховного характеру, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що неповнолітній ОСОБА_6 вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України за наступних обставин.
19 квітня 2018 року близько 14 год. 50 хв. учень 9 класу Бубнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи під час перерви в коридорі, поблизу вхідних дверей 9-го класу зазначеної школи, що знаходиться по вул. Шкільна, 18 в с. Бубнівка Волочиського району Хмельницької області, жартуючи запропонував своєму однокласникові ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , провести додому дівчину, яка йому подобалася. Зніяковівши, неповнолітній ОСОБА_16 , жартома спробував вдарити неповнолітнього ОСОБА_6 ногою, проте останній відхилився від удару. Продовжуючи підліткові пустощі, ОСОБА_16 дістав із правої кишені спортивної кофти каштан та кинув ним у напрямку ОСОБА_6 в обличчя. В подальшому, неповнолітній ОСОБА_6 вирішив кинути цей каштан ОСОБА_16 у відповідь. Шукаючи на підлозі коридору вказаний каштан, неповнолітній ОСОБА_6 випадково помітив на підлозі поблизу вхідних дверей до 9 класу декоративну дерев'яну писанку у формі курячого яйця. З метою продовження розпочатих пустощів, неповнолітній ОСОБА_6 , не маючи наміру на спричинення неповнолітньому ОСОБА_16 тяжких тілесних ушкоджень, проявивши злочинну недбалість, тобто не усвідомлючи суспільної небезпеки своїх дій та не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, взяв у праву руку знайдену ним дерев'яну писанку, вага якої становить 30,732 гр та, не розрахувавши власну силу, кинув знайденою дерев'яною писанкою в сторону ОСОБА_16 , який в цей час знаходився в коридорі школи на відстані близько 3 метрів від нього. При цьому, не бажаючи заподіяння тяжких наслідків внаслідок своїх дій, неповнолітній ОСОБА_6 випадково влучив ОСОБА_16 в скронево-тім'яну ділянку голови справа, чим заподіяв тілесні ушкодження у вигляді крововиливу під м'якими покривами голови в скроневій ділянці справа, епідурального та субарахноїдального крововиливів у скроневій ділянці справа та забою головного мозку в скронево-тім'яній ділянці справа. Після отриманого удару ОСОБА_16 на декілька секунд оперся руками на підвіконник та в подальшому, підійшовши до вхідних дверей 9 класу, присів та відразу впав на підлогу, втративши на декілька хвилин свідомість. Прийшовши до свідомості, неповнолітній ОСОБА_16 увійшов до класу, присів за свою парту та із початком наступного уроку розпочав виконувати надане учителем завдання, не висловлюючи скарг на самопочуття. Проте, під час розпочатого уроку, у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, неповнолітньому ОСОБА_16 було надано медичну допомогу. В подальшому, викликаною бригадою швидкої медичної допомоги неповнолітнього ОСОБА_16 було доставлено до Волочиської центральної районної лікарні, де близько 17 години 19 квітня 2018 року його госпіталізували до реанімаційного відділення цієї ж лікарні.
ІНФОРМАЦІЯ_3 о 06 год. 35 хв. неповнолітній ОСОБА_16 , перебуваючи на стаціонарному лікуванні у реанімаційному відділенні Волочиської ЦРЛ помер внаслідок наявної закритої черепно-мозкової травми у вигляді травматичного епідурального крововиливу та забою головного мозку в скронево-тім'яній ділянці справа.
У неповнолітнього ОСОБА_16 виявлено наступні тілесні ушкодження: крововилив під м'якими покривами голови в скроневій ділянці справа, епідуральний та субарахноїдальний крововиливи в скроневій ділянці справа та забій головного мозку в скронево-тім'яній ділянці справа, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як такі, що небезпечні для життя в момент заподіяння і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Причиною смерті неповнолітнього ОСОБА_16 є закрита черепно-мозкова травма у вигляді травматичного епідурального крововиливу та забою головного мозку в скронево-тім'яній ділянці справа.
Таким чином, враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини кримінального провадження, ОСОБА_6 вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, як вбивство, вчинене через необережність.
В судовому засіданні ОСОБА_6 винним себе визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив суду фактичні обставини, викладені у клопотанні, зокрема показав, що у вказаний в клопотанні день та час, перебуваючи в коридорі школи біля приміщення 9 класу, він під час перерви спілкувався з своїм однокласником ОСОБА_16 , якому запропонував провести додому ученицю їхньої школи. Через це, ОСОБА_16 хотів його вдарити ногою, але він відхилився від удару, і тоді ОСОБА_16 витягнув з кишені каштан, який кинув в його сторону, попавши в голову. У відповідь він хотів кинути цей каштан в ОСОБА_16 , однак каштана не знайшов. Тоді, помітивши на підлозі поблизу вхідних дверей 9 класу дерев'яну писанку у формі курячого яйця, взяв її в руку і кинув в сторону ОСОБА_16 , який стояв на відстані до нього близько 3 метрів. Писанка влучила ОСОБА_16 в голову справа, після чого ОСОБА_16 на декілька секунд оперся руками на підвіконник, потім підійшов до вхідних дверей 9 класу, присів та впав на підлогу. Далі ОСОБА_16 втратив на декілька хвилин свідомість, а прийшовши до свідомості, однокласники допомогли йому зайти в клас. ОСОБА_16 сів за свою парту, однак під час уроку йому стало погано. Оскільки вчитель на уроці був відсутній, то він та його однокласниця ОСОБА_17 побігли кликати на допомогу вчителів, в тому числі і батька ОСОБА_16 . Пояснив, що у нього були дружні стосунки з ОСОБА_16 і він не цілився йому в голову, а лише кидав писанкою в його сторону, при цьому він не усвідомлював, що його дії можуть призвести до таких наслідків. Писанку, яку він кинув в ОСОБА_16 , забрав собі їхній класний керівник.
Вчинення неповнолітнім ОСОБА_6 суспільно-небезпечного діяння також підтверджується дослідженими доказами:
- показаннями потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , які кожен окремо, показали, що очевидцями події обставин того як неповнолітній ОСОБА_6 кинув в сторону їхнього сина ОСОБА_16 дерев'янною писанкою вони не були.
ОСОБА_10 показав, що він працює вчителем в Бубнівській школі. 19 квітня 2018 року в коридорі школи він зустрів ученицю 9 класу ОСОБА_18 , яка повідомила, що його син ОСОБА_16 погано себе почуває, через те, що ОСОБА_6 вдарив його крашанкою в голову. Прийшовши в клас, він побачив сина, який сидів на задній парті, схвативши голову руками. В правій скроневій діялнці голови сина була гематома, він скаржився на біль в голові. Для надання першої медичної допомоги викликали двох місцевих фельдшерів, а також швидку медичну допомогу. Автомобілем швидкої допомоги сина завезли в Волочиську ЦРЛ, де йому провели хірургічну операцію. Повідомив, що батьки ОСОБА_6 надали їхній сім'ї матеріальну допомогу в розмірі 5000 грн. Також пояснив, що між його сином ОСОБА_16 та ОСОБА_6 були товариські відносини, сварок між ними не було.
Потерпіла ОСОБА_9 показала, що приблизно о 14 год. 30 хв. 19 квітня 2018 року їй повідомили, що з сином в школі сталася біда. Коли вона зайшла в приміщення класу, там синові вже надавали медичну допомогу фельдшер та бригада швидкої медичної допомоги. Сина доставили в реанімаційне відділення Волочиської ЦРЛ, де повідомили, що його не можна транспортувати в обласну лікарню, тому приблизно о 00 год. синові зробили хірургічну операцію, однак це не допомогло його врятувати.
- показаннями свідка ОСОБА_19 , який показав, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_16 були нормальні стосунки, вони не перебували в сварці. 19 квітня 2018 року після шостого уроку в коридорі школи біля приміщення 9 класу, ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_16 провести додому ученицю їхньої школи, у зв'язку з чим ОСОБА_16 кинув в ОСОБА_6 каштаном та попав в голову. У відповідь ОСОБА_6 кинув в сторону ОСОБА_16 дерев'янною писанкою, яка лежала на підлозі біля дверей класу. Писанка влучила ОСОБА_16 в голову справа. Тоді ОСОБА_16 оперся на підвіконник, після чого пішов до вхідних дверей 9 класу, де впав на підлогу. Він постукав ОСОБА_16 по обличчю, а потім допомогли йому підвестися і завели в клас. Під час уроку ОСОБА_16 стало погано, тому покликали вчителів щоб надати йому медичну допомогу.;
- свідок ОСОБА_17 показала, що на під час 7 уроку вона помітила, що ОСОБА_16 стало погано, він скаржився на біль в голові та тошноту, тому вона відразу побігла шукати вчителів і, вибігши з класу, на коридорі побачила ОСОБА_10 , якому повідомила про те, що його синові стало погано. До ОСОБА_16 викликали медиків, які надавали йому медичну допомогу.;
- показаннями свідка ОСОБА_20 , яка показала, що 19 квітня 2018 року під час перерви після 6 уроку, вона разом з ОСОБА_21 проходили по коридору Бубнівської школи повз 9 клас, де їх обійняв ОСОБА_16 . Після цього вона пішла до виходу зі школи і не бачила внаслідок чого ОСОБА_16 отримав травму, лише побачила як ОСОБА_16 впав, а його однокласники допомоги йому піднятися.;
- показаннями свідка ОСОБА_22 , вчителя фізики Бубнівської школи, який показав, що 19 квітня 2018 року під час перерви після 6 уроку, в коридорі біля 9 класу школи він побачив як учень 9 класу ОСОБА_16 підійшов до вікна, а потім йдучи до класу, впав. ОСОБА_16 однокласники підняли і завели в приміщення класу та закрили двері в клас, пояснивши йому, що нічого не сталося. У зв'язку з цим, він пішов шукати директора школи, однак, коли він зустрів деректора школи, вона вже знала про цей випадок. Повідомив, що між однокласниками ОСОБА_6 та ОСОБА_16 конфліктів чи сварок не було.;
- показаннями свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , вчителів Бубнівської школи, а також ОСОБА_26 , директора школи, які охарактеризували відносини однокласників ОСОБА_6 та ОСОБА_16 як доброзичливі, конфліктів між ними не було. Дані свідки очевидцями події не були, однак вони були присутні під час надання першої медичної допомоги ОСОБА_16 та показали, що ОСОБА_6 після цієї події не пішов додому, а залишився в школі, так як хвилювався за ОСОБА_16 , плакав. Свідок ОСОБА_24 , крім цього, показав, що дерев'янну писанку, яку ОСОБА_6 кинув в ОСОБА_16 , йому віддали учні класу і він її розбив на 4 частини.;
- показаннями свідків ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , медичних працівників, які 19 квітня 2018 року надавали першу медичну допомогу неповнолітньому ОСОБА_16 . Дані свідки, кожен окремо, показали, що ОСОБА_16 спочатку був при свідомості та скаржився на біль в голові, тошноту, потемніння в очах. В місці удару на голові з правої сторонив скроневій ділянці була припухлість, видимих тілесних ушкоджень не було. У ОСОБА_16 були ознаки струсу головного мозку та підозра на забій головного мозку, у зв'язку з чим до нього було викликано реанімаційну бригаду та госпіталізовано в Волочиську ЦРЛ.
- даними повідомленя про нещасний випадок від 23 квітня 2018 року № 62, згідно якого директор Бубнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів повідомила начальника Волочиського відділення поліції про те, що 19 квітня 2018 року о 14 год. 42 хв. в приміщенні коридору школи, що розташована в с. Бубнівка, вул. Шкільна, 18 стався нещасний випадок, внаслідок якого потерпілим є ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , учень 9 класу. В повідомленні зазначені обставини нещасного випадку, а саме, що ОСОБА_6 кинув дерев'яною крашанкою в напрямку ОСОБА_16 , яка потрапила в голову останнього.;
- даними довідки, виданої черговим лікарем Волочиської ЦРЛ про те, що 19 квітня 2018 року біля 17 год. в лікарню поступив ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель с. Бубнівка, з попереднім діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку, епідуральна гематома справа. Хворого госпіталізували в реанімаційне відділення.;
- даними протоколу огляду місця події від 21 квітня 2018 року з таблицями ілюстрацій до нього - приміщення реанімаційного відділення Волочиської ЦРЛ, під час якого з письмового дозволу батька ОСОБА_10 проведено огляд трупа ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- даними протоколу огляду місця події від 21 квітня 2018 року з таблицями ілюстрацій до нього - території та приміщення Бубнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, розташованої по вул. Шкільна в с. Бубнівка Волочиського району Хмельницької області;
- письмовою заявою ОСОБА_24 від 25 квітня 2018 року про долучення до матеріалів кримінального провадження дерев'янної писанки, яка поділена на 4 частини, та якою було завдано тілесні ушкодження ОСОБА_16 , а також даними протоколу огляду предмету від 01.07.2018 року, згідно якої слідчий оглянув та провів зважування усіх чотирьох частин писанки.;
- дослідженою в судовому засіданні дерев'янною писанкою, поділеною на 4 частини, яка згідно з постановою слідчого від 25 квітня 2018 року визнана речовим доказом у кримінальному провадженні.;
- даними протоколу огляду речового доказу від 16 жовтня 2018 року, з якого вбачається, що слідчий з участю спеціаліста- головного судового експерта сектору дактилоскопічних видів досліджень ОСОБА_30 провів огляд дерев'янної писанки, поділеної на 4 частини, а також провів зважування, згідно з яким було встановлено, що загальна вага чотирьох сегментів писанки становить 30,732 г.;
- даними лікарського свідоцтва № 505 від 21 квітня 2018 року про смерть ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому вказано, що смерть ОСОБА_16 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 у стаціонарі в реанімаційному відділенні Волочиської ЦРЛ.;
- даними висновку судово-медичної експертизи трупа неповнолітнього ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно якого причиною смерті неповнолітнього ОСОБА_16 є закрита черепно-мозкова травма у вигляді травматичного епідурального крововиливу та забою головного мозку в скронево-тім'яній ділянці справа. Смерть ОСОБА_16 могла настати біля 7-9 годин до проведення 21.04.2018 року о 13 год. 00 хв. судово-медичної експертизи його трупа в морзі. Під час проведення експертизи у неповнолітнього ОСОБА_16 виявлено наступні тілесні ушкодження: крововилив під м'якими покривами голови в скроневій ділянці справа, епідуральний та субарахноїдальний крововиливи в скроневій ділянці справа та забій головного мозку в скронево-тім'яній ділянці справа, які могли виникнути від дії якогось тупого твердого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, яким могла бути і кинута із значною силою дерев'яна писанка, або при падінні та ударі головою об такий. Всі виявлені у ОСОБА_16 тілесні ушкодження за своїм характером мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як такі, що небезпечні для життя в момент заподіяння і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.;
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 30 липня 2018 року з неповнолітнім ОСОБА_6 , який проведено в присутності понятих, з участю законного представника та захисника. Під час слідчого експерименту неповнолітній ОСОБА_6 в приміщенні коридору Бубнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, а саме біля приміщення 9 класу показав, яким чином він кинув в сторону ОСОБА_16 дерев'яною писанкою, яка влучила в область його голови з правого боку.;
Відповідно до ст. 22 КК України кримінальній відповідальності за ч. 1 ст. 119 КК України підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років.
Згідно з даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто на час вчинення суспільно небезпечного діяння він не досяг шістнадцятирічного віку, з якого настає кримінальна відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, що виключає його кримінальну відповідальність.
Згідно з ст. 498 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 2 ст. 97 КК України примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого особливою частиною цього кодексу.
Оскільки ОСОБА_6 на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, то до нього необхідно застосувати примусові заходи виховного характеру.
Згідно з п.п. 2, 3 ч. 2, ч. 3 ст. 105 КК України до неповнолітнього може бути застосовано примусові заходи виховного характеру у виді обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до його поведінки, та передання неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх замінюють. Тривалість заходів виховного характеру, передбачених пунктами 2 та 3 частини другої цієї статті, встановлюється судом, який їх призначає.
Вирішуючи клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, суд приймає до уваги роз'яснення, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 15 травня 2006 року "Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру", згідно з якими передача неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх заміняють, допускається лише за наявності даних про те, що вони здатні забезпечити позитивний виховний вплив на нього та постійний контроль за його поведінкою. Строк нагляду, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 105 КК України, суд встановлює з урахуванням конкретних обставин справи та мети виправлення неповнолітнього, і такий нагляд має здійснюватись, як правило, не менше одного року, оскільки за коротшого строку він буде малоефективним (але не довше, ніж до досягнення особою повноліття).
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_6 вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, у п'ятнадцятирічному віці, тобто після досягнення одинадцятирічного віку, однак до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, до нього слід застосувати примусовий захід виховного характеру у виді передачі під нагляд батьків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на строк до досягнення ним повноліття.
Визначаючи вид примусових заходів виховного характеру, суд враховуючи встановлені обставини, з метою забезпечення інтересів неповнолітнього, вважає, що цей захід має бути виховного характеру і за своєю суттю має сприяти встановленню контролю, посиленню позитивного впливу на неповнолітнього. А тому, суд вважає за можливе обмежити дозвілля неповнолітнього та встановити особливі вимоги до його поведінки на строк до досягнення ним повноліття. Суд вважає, що визначення тривалості такого строку до досягнення повноліття буде достатнім для його виправлення.
При цьому суд враховує особу неповнолітнього ОСОБА_6 , який раніше не судимий, за місцем проживання, а також за місцем навчання в школі та в ліцеї характеризується позитивно, на диспансерному обліку в нарколога та “Д” обліку у психіатра не перебуває, має добрий стан здоров'я, виховується в повній сім'ї, соціально-побутові умови проживання добрі. Батьки ОСОБА_6 - ОСОБА_7 та ОСОБА_6 раніше не судимі, мають постійне місце проживання, працездатні, на диспансерному обліку в нарколога та “Д” обліку у психіатра не перебувають, за місцем проживання та попереднім місцем роботи обоє характеризуються позитивно, мають на утриманні, крім сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , також дочку ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
У даному кримінальному провадженні потерпілими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 подано цивільні позови до неповнолітнього ОСОБА_6 та його батьків ОСОБА_7 , ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди. Потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_9 просять суд стягнути з відповідачів на їхню користь в солідарному порядку моральну шкоду у розмірі по 300000 грн. кожному.
Цивільні відповідачі подали відзив, в якому позови ОСОБА_9 та ОСОБА_10 визнали частково на суму по 25000 грн. кожному потерпілому, посилаючись на скрутне матеріальне становище їхньої сім'ї, оскільки неповнолітній ОСОБА_6 отримує стипендію у розмірі 490 грн., а вони, його батьки, на даний час не працюють. Просять суд врахувати обставини справи, якими встановлено, що дії їхнього неповнолітнього сина стосовно потерпілого були неумисними, та відсутність в матеріалах справи доказів про неналежне виконання ними батьківських обов'язків.
Вирішуючи даний цивільний позов, суд враховує наступне.
Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відшкодування моральної шкоди проводиться відповідно до правил ст. 1167 ЦК України, а саме моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, деякі форми нематеріальної шкоди, включаючи моральні страждання, за самою їхньою природою не завжди можна підтвердити конкретними доказами (рішення у справі “Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого Королівства” (Abdulaziz, Cabales and Balkandali v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, серія А, № 94, п.96), але це не заважає суду присуджувати грошову компенсацію, якщо у нього є розумні підстави вважати, що заявник зазнав моральної травми, яка потребує такого відшкодування.
Згідно з ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно зі ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.
Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
З матеріалів справи вбачається, що потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 внаслідок дій ОСОБА_6 було заподіяно моральну шкоду, яка полягає у порушенні нормальних життєвих зв'язків та у глибоких та тривалих душевних стражданнях, яких вони зазнали у зв'язку з втратою близької їм людини - неповнолітнього сина ОСОБА_16 .
Оцінивши характер дій ОСОБА_6 та їх наслідки, глибину та тривалість душевних страждань потерпілих, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, в тому числі і матеріальне становище неповнолітнього та його батьків, керуючись принципом розумності та справедливості, суд визначає до стягнення на користь потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 по 50000 грн. кожному на відшкодування моральної шкоди.
При цьому суд враховує те, що в матеріалах справи відсутні докази стосовно неналежного здійснення своїх батьківських обов'язків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 щодо виховання їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_6 .
На підставі ст.ст. 97, 105 КК України, керуючись ст.ст. 498, 500-501 КПК України, суд
постановив:
Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 примусовий захід виховного характеру у виді передачі його під нагляд матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та батька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на строк до досягнення ним повноліття - 10 квітня 2021 року, а також обмежити дозвілля неповнолітнього ОСОБА_6 та встановити особливі вимоги до його поведінки, встановивши йому обмеження перебування поза місцем його проживання без присутності батьків або осіб, які їх замінюють, повсякдено з 21 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. у зимово-весняний період та з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. у літньо-осінній період на строк до досягнення ним повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Цивільні позови ОСОБА_10 та ОСОБА_9 задовольнити частково.
Стягнути з неповнолітнього ОСОБА_6 на користь потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 по 50000 грн. 00 коп. кожному в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди. В разі відсутності у неповнолітнього ОСОБА_6 коштів чи майна, достатнього для відшкодування шкоди, в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, таке стягнення проводити з його батьків ОСОБА_7 , ОСОБА_6 .
При досягненні ОСОБА_6 повноліття стягнення проводити з нього особисто.
В решті позовних вимог відмовити.
Речовий доказ по справі: дерев'янну писанку, поділену на 4 частини, що знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Волочиського відділення поліції Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області, - знищити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Волочиський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Суддя