11.09.2019 Справа №2-5966/11
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі: головуючого Грицака P.M.
за участю секретаря Білецької Ю.Ю.
представника заявника ОСОБА_1 А. ОСОБА_2
представника зацікавленої особи Маракіної О.Г.
представника третьої особи Корнат Р.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за заявою ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про визнання виконавчого листа №2-5966/11 виданого на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 лютого 2012 року таким, що не підлягає до виконання. Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 березня 2012 у справі №2-5966/11 позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково. Звернено стягнення на належне ОСОБА_3 та передане нею згідно Іпотечного договору від 30 квітня 2009р. зареєстрованого в реєстрі за №620 нерухоме майно, а саме: - житловий будинок з цокольним поверхом і терасою під літ. А, загальною площею 308,5 кв.м., житловою площею - 106,6 кв.м. і складається з: господарської будівлі з підвалом під літ. Б; альтанки під літ. В; огорожі під 1-4; площадки під І; доріжки під II; криниці під К, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,18 га, кадастровий номер 6125280600020010956, що знаходиться в селі Байківці, Тернопільського району, Тернопільської області. В подальшому судом було видано виконавчий лист, який було пред'явлено до виконання до ДВС та відкрито виконавче провадження №40307829. В ході здійснення виконавчого провадження на електронних торгах 27.01.2018 року предмет іпотеки визначений вищевказаним рішенням суду, було реалізовано за ціною 2088960 гривень, з яких 1984512 гривень підлягали перерахуванню на рахунок продавця. Згідно з розпорядженням державного виконавця Єрохіна О.В. № 40307829 від 01 лютого 2018 року, затвердженого начальником відділу ДВС, грошові кошти, що надійшли від реалізації предмета іпотеки при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-5966/2011, виданого 23 квітня 2012 року, вирішено розподілити наступним чином: 742098,43грн. - перерахувати на користь ОСОБА_3 , 1 092572,15 грн. на користь ТОУ АТ «Ощадбанк», 149341,42 грн. виконавчий збір, 500 грн. витрати виконавчого провадження. Грошові кошти в сумі 1092572,15 гривень були перераховані Тернопільським РВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області на рахунок ТОУ АТ «Ощадбанк». Після чого державним виконавцем 22.02.2018 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з підстав фактичного виконання рішення за виконавчим листом. Однак ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 22.10.2018 року, залишеною без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 07.02.2019 року, постанову головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про закінчення виконавчого провадження ВП №40307829 від 22 лютого 2018 року скасовано. Підставою для скасування постанови суд вказує, що ухвалою суду від 26.03.2018 року встановлено, що невиконання судового рішення ухваленого 21 березня 2012 року в повному обсязі зумовлене погашенням заборгованості за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки належного ОСОБА_3 майна: житлового будинку загальною площею 308,5 кв.м., що знаходиться за адресою: с. Байківці АДРЕСА_1 району, Тернопільської області та земельної ділянки площею 0,18 га, в ході здійснення виконавчого провадження ВП 340307829 у національній валюті, а не у валюті кредиту, без прив'язки до офіційного курсу валют НБУ станом на день зарахування коштів на рахунок стягувача. 04.04.2019 державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_3 виконавчого збору в розмірі 14 872,96 Євро, а також було надіслано вимогу про зобов'язання ОСОБА_3 повернути незаконно перераховані їй кошти в розмірі 742 098,43 гривні. Проте вважає, що її обов'язок, як боржника - іпотекодавця відсутній повністю у зв'язку з його припиненням, оскільки предмет іпотеки реалізовано, що і вимагав Стягувач у своєму позові. Оскільки рішення суду від 21 березня 2012 року виконане в повному обсязі, просить визнати виконавчий лист №2-5966/11 виданий на підставі вказаного рішення суду таким, що не підлягає до виконання.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 10 травня 2019 року заяву ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає до виконання прийнято до провадження.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 10 травня 2019 року постановлено: Зупинити стягнення на підставі виконавчого листа № 2-5966/11 виданого згідно рішення суду від 21 березня 2012 року про звернення стягнення на належне ОСОБА_3 іпотечне майно до завершення розгляду заяви ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає до виконання.
Представник заявника ОСОБА_3 - ОСОБА_9 в судовому засіданні заяву підтримав з підстав і мотивів наведеній у ній та просить її задовольнити.
Представник зацікавленої особи ВАТ «Державни ощадний банк України» в особі філії Тернопільське обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України» Маракіна О.Г. в судовому засіданні просить відмовити в задоволенні заяви з підстав визначених у запереченні в якому зокрема зазначено, що вимоги заявника обґрунтовані тим, що не зважаючи на реалізацію предмета іпотеки державна виконавча служба продовжує виконувати виконавчі дії. Заявник хибно ототожнює його обов'язок згідно умов договору іпотеки із покладеним на неї законодавством обов'язком, що виник у зв'язку із відсутністю добровільного виконання рішення суду. У боржника, як сторони виконавчого провадження, окрім виконання судового рішення присутні інші обов'язки, зокрема щодо сплати виконавчого збору. 04 квітня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору. Дана постанова є чинною та не оскарженою жодною із сторін виконавчого провадження, а відтак обов'язок ОСОБА_3 щодо примусового виконання судового рішення не можна вважати виконаним. Крім того посилання боржника на те, що рішення виконане в повному обсязі не відповідає дійсності. Ухвалою суду від 22 жовтня 2018 року встановлено, що рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 березня 2012 року у справі № 2-5966/11 в повному обсязі не виконано. Тернопільський апеляційний суд після перегляду вказаної ухвали залишив її без змін про що винесено постанову від 07 лютого 2019 року.
Представник третьої особи Тернопільського районного відділу ДВС Корната Р.О. проти задоволення заяви заперечила та просила відмовити в її задоволенні в повному обсязі.
Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав:
Відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно ч. 1 ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 21 березня 2012 року ухвалено рішення у справі №2-5966/11 яким вирішено: в рахунок погашення заборгованості: ОСОБА_4 за Договором відновлювальної кредитної лінії №4 від 10 квітня 2006 р. у сумі 28974,54 Євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валюти НБУ станом на 23 січня 2012 р. (100 Євро = 1030.8440 грн. становить 298682,30 грн., ОСОБА_5 за Договором відновлювальної кредитної лінії №5 від 10 квітня 2006 р. у сумі 28974,61 Євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валюти НБУ станом на 23 січня 2012 р. (100 Євро = 1030.8440 грн.) становить 298683,02 грн., ОСОБА_6 за Договором відновлювальної кредитної лінії №6 від 10 квітня 2006 р. у сумі 28974,59 Євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валюти НБУ станом на 23 січня 2012 р. (100 Євро = 1030.8440 грн.) становить 298682,82 грн., ОСОБА_7 за Договором відновлювальної кредитної лінії №7 від 10 квітня 2006 р. у сумі 28974,61 Євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валюти НБУ станом на 23 січня 2012 р. (100 Євро = 1030,8440 грн.) становить 298683,03 грн., ОСОБА_8 за Договором відновлювальної кредитної лінії №8 від 10 квітня 2006 р. у сумі 28974,61 Євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валюти НБУ станом на 23 січня 2012 р. (100 Євро = 1030.8440 грн.) становить 298683,02 грн., звернути стягнення на належне ОСОБА_3 та передане нею згідно Іпотечного договору від 30 квітня 2009 р., зареєстрованого в реєстрі за №620 нерухоме майно, а саме: житловий будинок з цокольним поверхом і терасою під літ. А, загальною площею 308,5 кв.м., житловою площею - 106,6 кв.м. і складається з: господарської будівлі з підвалом під літ. Б; альтанки під літ. В; огорожі під 1-4; площадки під І; доріжки під II; криниці під К, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,18 га, кадастровий номер 6125280600020010956, що знаходиться в селі Байківці, Тернопільського району, Тернопільської області. Реалізувати передане в іпотеку майно на прилюдних торгах з початковою вартістю 2 560 000.00 грн. На виконання вищевказаного рішення суду 21 березня 2012 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області було видано виконавчий лист №2-5966/11.
18 жовтня 2013 року постановою державного виконавця Тернопільського районного ВДВС Харкавою Л.О. відкрито виконавче провадження №40307829 з примусового виконання виконавчого листа №2-5966/11 про звернення стягнення на належне ОСОБА_3 нерухоме майно.
16 березня 2016 року в Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області направлено заявку державного виконавця на реалізацію арештованого державним виконавцем іпотечного майна, належного ОСОБА_3 з початковою вартістю майна, що виставляється на торги в розмірі 2560000 грн.
20 жовтня 2016 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області постановлено ухвалу про роз'яснення рішення у справі №2-5966/11, зокрема вказано, що грошовою одиницею стягнення грошових коштів в частині заборгованості ОСОБА_4 за Договором відновлювальної кредитної лінії №4 від 10 квітня 2006 р., ОСОБА_5 за Договором відновлювальної кредитної лінії №5 від 10 квітня 2006 р., ОСОБА_6 за Договором відновлювальної кредитної лінії №6 від 10 квітня 2006 р., ОСОБА_7 за Договором відновлювальної кредитної лінії №7 від 10 квітня 2006 р., ОСОБА_8 за Договором відновлювальної кредитної лінії №8 від 10 квітня 2006 р. є грошова одиниця - Євро.
Зазначена ухвала залишена без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 20 грудня 2016 року.
Згідно з протоколом проведення електронних торгів № 310590 від 27 січня 2018 року, предмет іпотеки житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка площею 0,18 га, було реалізовано за ціною 2088960 гривень, з яких 1984512 гривень підлягали перерахуванню на рахунок продавця.
Згідно з розпорядженням державного виконавця Єрохіна О.В. № 40307829 від 01 лютого 2018 року, затвердженого начальником відділу ДВС, грошові кошти, що надійшли від реалізації предмета іпотеки при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-5966/2011, виданого 23 квітня 2012 року, вирішено розподілити наступним чином: 742098,43грн. - перерахувати на користь ОСОБА_3 , 1 092572,15 грн. на користь ТОУ АТ «Ощадбанк», 149341,42 грн. виконавчий збір, 500 грн. витрати виконавчого провадження.
Грошові кошти в сумі 1092572,15 гривень були перераховані Тернопільським РВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області на рахунок ТОУ АТ «Ощадбанк».
22 лютого 2018 року державним виконавцем Тернопільського районного ВДВС у виконавчому провадженні №40307829 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження», тобто у зв'язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 березня 2018 року задоволено частково скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк»: визнано неправомірними дії державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Єрохіна О.В. у виконавчому провадженні №40307829 з примусового виконання виконавчого листа №2-5966/11, виданого 23 квітня 2012 року Тернопільським міськрайонним судом, щодо неперерахування коштів у сумі 742098,43 гривень на рахунок філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк»; в задоволенні вимог скарги про визнання неправомірними дії державного виконавця Єрохіна О.В. та начальника відділу Кузьми П.Г. в частині неперерахування коштів у сумі 742098,43 гривень на рахунок філії Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» та зобов'язання Тернопільського районного відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській області перерахувати кошти в сумі 742098,43 гривень на рахунок філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» - відмовлено.
Вказаною ухвалою суду встановлено неправомірність дій державного виконавця в частині неперерахування коштів у сумі 742098,43 гривень на рахунок філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк», оскільки іпотечним договором від 30 квітня 2009 року забезпечено виконання зобов'язання боржників щодо повернення кредиту у розмірі 120 000 Євро - по 24 000 Євро кожним боржником, а також сплати процентів за користування кредитом, комісії та штрафних санкцій, загальна сума заборгованості яких за рішенням суду від 21 березня 2012 року становила 144 872, 96 Євро ( ОСОБА_4 - 28974,54 Євро, ОСОБА_5 - 28974,61 Євро, ОСОБА_6 - 28974,59 Євро, ОСОБА_7 - 28974,61 Євро, ОСОБА_8 - 28974,61 Євро), а також те, що виконання рішення суду щодо звернення стягнення на предмет іпотеки повинно виконуватися в іноземній валюті - Євро, офіційний курс валюти НБУ станом на дату платежу (перерахування коштів стягувачу) - 01 лютого 2018 року, становив 3468,4639 грн./100 Євро, тому навіть за вирахуванням суми, що сплачена ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , сума, яка підлягала задоволенню за рахунок предмета іпотеки, перевищує 1 092 572,15 грн., яка була фактично перерахована АТ «Ощадбанк», та становить 125 280,54 Євро, що на день платежу було еквівалентно 4 345 310,3 грн. А тому, погашення заборгованості за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки в ході здійснення виконавчого провадження ВП 340307829 у національній валюті, а не у валюті кредиту, без прив'язки до офіційного курсу валют НБУ станом на день зарахування коштів на рахунок стягувача, зумовило невиконання судового рішення в повному обсязі. Перерахування коштів в розмірі 742098,43грн. боржнику ОСОБА_3 суперечить вимогам ст.ст.47, 51 Закону України «Про виконавче провадження».
Разом із цим, відмовляючи у вимозі про зобов'язання Тернопільського районного відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській області перерахувати кошти в сумі 742098,43 гривень на рахунок філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» судом установлено, що оскільки грошові кошти в сумі 742098,43 грн. перераховані боржнику ОСОБА_3 , на час розгляду скарги, відділ ДВС не є розпорядником цих коштів.
Ухвала Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 березня 2018 року залишена без змін постановою апеляційного суду Тернопільської області від 14 серпня 2018 року.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 жовтня 2018 року скасовано постанову головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про закінчення виконавчого провадження ВП №40307829 від 22 лютого 2018 року та зобов'язано державного виконавця винести постанову про відновлення виконавчого провадження.
04 квітня 2019 року постановою державного виконавця Тернопільського районного ВДВС було постановлено стягнути із ОСОБА_3 виконавчий збір у розмірі 144 872,96 євро, проте 12 квітня 2019 року у вказаній постанові було виправлено арифметичну помилку розміру виконавчого збору і нараховано 14 487,30 євро, з яких станом на 12 квітня 2019 року стягнуто 149 341,42 грн.
04.04.2019 державним виконавцем було надіслано ОСОБА_3 вимогу про зобов'язання повернути незаконно перераховані їй кошти в розмірі 742 098,43 гривні.
Згідно з положеннями ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, чітко визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з частинами 5, 7 статті 51 Закону України «Про виконавче провадження», за рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 цього Закону, після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.
Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні богу в іноземній валюті визначені у статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».
За положеннями частини ч. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку, що судове рішення не може змінювати зміст договірного зобов'язання, що існувало між сторонами, тобто воно залишається грошовим зобов'язанням в іноземній валюті, а тому судове рішення підлягає примусовому виконанню з урахуванням особливостей, визначених статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому погашення суми, що підлягає стягненню за судовим рішенням, обчислюється в іноземній валюті, яка повинна бути конвертована в національну валюту на день здійснення платежу. Це означає, що боржник, виконуючи зобов'язання за виконавчим документом у національній валюті, повинен брати до уваги офіційний валютний курс НБУ, встановлений для відповідної валюти на день платежу (тобто день зарахування коштів на рахунок кредитора). Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 01 листопада 2017 року в справі № 6-1063цс17.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про іпотеку», іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням за рахунок предмета іпотеки у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги.
Відповідно до ч.2 ст.432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю, або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших підстав.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що в ході примусового виконання виконавчого листа №2-5966/11, виданого 23 квітня 2012 року Тернопільським міськрайонним судом, за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки у національній валюті, а не у валюті кредиту, без прив'язки до офіційного курсу валют НБУ станом на день зарахування коштів на рахунок стягувача, зумовило невиконання судового рішення в повному обсязі, а перерахування коштів в розмірі 742098,43 грн. боржнику ОСОБА_3 суперечить вимогам ст.ст.47, 51 Закону України «Про виконавче провадження».
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню до задоволення не підлягає, оскільки зобов'язання боржника перед стягувачем не є виконане в повному обсязі.
Беручи до уваги, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа №2-5966/11 таким, що не підлягає виконанню, скасуванню підлягає зупинення стягнення на підставі виконавчого листа №2-5966/11 вжите судом ухвалою суду від 10 травня 2019 року.
Керуючись статтями 431, 432, 353, 354 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа №2-5966/11виданого Тернопільським міськрайонним судом 23.04.2012 року таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду Тернопільської області в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 16 вересня 2019 року.
Головуючий суддяР. М. Грицак