16.09.2019 Справа №607/17541/19
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Вийванко О.М.
при секретарі с/з Стрілковій М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами письмового провадження в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Теребовлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - заступник начальника СПД Теребовлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Тернопільській області Лакомий В.С., про визнання дій інспектора незаконними, визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі,-
Позивач звернувся в суд із позовом до відповідача Теребовлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - заступник начальника СПД Теребовлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Тернопільській області Лакомий В.С., про визнання дій інспектора незаконними, визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК №831578 від 20 липня 2019 року та закриття провадження у справі.
Посилаючись на те, що після зупинки його транспортного засобу та вказівки на те, що причиною такої зупинки було порушення ним правил обгону, він пояснив працівнику поліції, що правил дорожнього руху не порушував. Оскільки вантажний автомобіль, який він обігнав рухався зі швидкістю меншою 30 км/год. Здійснюючи даний маневр, він переконався, що не створює цим жодної аварійної ситуації. Оглядовість у тому місці 300-400 м. Жодного зустрічного транспорту на смузі зустрічного руху не було. Однак заступник начальника СПД Теребовлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Тернопільській області Лакомий В.С. запропонував пройти в службовий автомобіль де почав складати постанову про накладення адміністративного транспорту. Ним був повторно ос порений факт допущення порушення з мотивів, що попутний транспортний засіб рухався з швидкістю меншою 30 км на год., ділянка дороги добре проглядається та такий маневр не створив жодної аварійної обстановки. Працівники поліції наполягали, що дана норма правил використовується лише у випадку обгону гужового транспортного засобу чи мотоблоку. Не дивлячись на його заперечення скоєння правопорушення, розгляд справи фактично не відбувся, протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП не складався. Не допитувались свідки. На його прохання надати докази, на яких ґрунтується висновок про його винуватість йому було відмовлено. Вважає, що постанова винесена з порушенням його прав та чинного законодавства України, вона є протиправна та не законна, а тому підлягає скасуванню.
У судове засідання позивач не з'явився, однак на адресу суду надіслав заяву в якій просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
У судове засідання представник відповідача Теребовлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Тернопільській областіне з'явився з невідомої суду на те причини, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзив на позовну заяву не надіслано відповідачем.
У судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - заступник начальника СПД Теребовлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Тернопільській області Лакомий В.С. не з'явився з невідомої суду на те причини, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
За наявності вказаних обставин, приймаючи до уваги заяву позивача, який просить слухати справу у його відсутності, та те, що відповідач, який повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином - в судове засідання не з'явилвся, при цьому не повідомивши суд про поважність причини своєї неявки, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, в порядку письмового провадження, відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши стислий виклад позиції позивача, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 831578, громадянин ОСОБА_1 20 липня 2019 року о 13 год. 50 хв. у с. Кровінка, керував транспортним засобом, марки «VOLKSWAGEN РАSSАТ», номерний знак НОМЕР_1 , водій керуючи транспортним засобом здійснив обгін транспортного засобу на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю, перетнувши суцільну лінію розмітки, чим порушив п. 14.6(г) ПДР України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн.
На підставі ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно ч. 2 ст. 41 ЗУ «Про дорожній рух» порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху.
Відповідно до п. 14.6(г) ПДР України обгін заборонено у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості.
Згідно із ч. 2 ст. 122 КУпАП України, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію"» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
За змістом пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними - якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У судовому засіданні з'ясовано, що позивач здійснив об'їзд на автомобільній дорозі у с. Кровінка, тоді коли попереду нього їхав вантажний автомобіль зі швидкістю менше 30 км/год., впевнившись, що об'їзд даного вантажного автомобіля буде безпечним та не створить перешкод для руху інших автомобілів. Позивач заперечує той факт, що він здійснив обгін на ділянці дороги з обмеженою видимістю; водій своїми діями не створив перешкоди іншим автомобілям.
Підставою для винесення оскаржуваної постанови було те, що позивач здійснив обгін на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю, чим порушив вимоги п.14.6(г) ПДР України. Позивач вважає ці підстави надуманими.
Відповідно до п. 1.10 ПДР України: обгін - випередження одного або кількох транспортних засобів, пов'язане з виїздом на смугу зустрічного руху; обмежена оглядовість - видимість дороги в напрямку руху, яка обмежена геометричними параметрами дороги, придорожніми інженерними спорудами, насадженнями та іншими об'єктами, а також транспортними засобами.
Тобто, для встановлення наявності складу адміністративного правопорушення необхідно встановити здійснення позивачем обгону на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю. Зі змісту постанови не вбачається за наявності яких доказів інспектор прийшов до висновку про те, що позивачем здійснений обгін на дорозі з обмеженою оглядовістю.
Суд зазначає, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (тяготіє до кримінального), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Оскільки належних та допустимих доказів правомірності дій суб'єктом владних повноважень не надано, суд приходить до висновку щодо протиправності винесеної постанови.
Зокрема, відповідачем достовірних та безперечних доказів незаконних дій з боку позивача стосовно обґрунтування винесеної постанови, щодо накладення адміністративного стягнення відносно позивача, суду не надано.
За вказане порушення відповідачем винесено постанову про застосування до позивача адміністративного стягнення відповідно до ч. 2 ст. 122 КупАП у виді штрафу в розмірі 425 гривень.
Враховуючи ту обставину, що відповідач не виконав покладеного на нього згідно вимог ч. 2 ст. 71 КАС України обов'язку доказування правомірності свого рішення; з урахуванням обставин, на які посилався позивач, а саме, що він не порушував вимог п. 14.6(г) ПДР України, жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення до постанови не долучено, суд дійшов висновку про відсутність у діях позивача ознак правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт порушення ним вимог п. 14.6(г) ПДР України. В постанові вказано, що до постанови додаються відео на вимогу суду, однак представником відповідача не було надіслано відзиву на позов та вказаного відеодоказу в підтвердження вчиненого адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оскаржувана постанова містить посилання на перелічені в ст. 251 КУпАП докази вчинення адміністративного правопорушення позивачем, а саме відеодоказ, але такі докази не були здобуті судом під час розгляду справи.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена без врахування та належної перевірки всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в діях позивача ознак правопорушення, за яке законом передбачено адміністративну відповідальність, та не наведено належних та допустимих доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Крім того, позивач не завдавав жодних перешкод іншим видам транспорту, а тому його дії не повинні вважатись порушенням правил дорожнього руху.
З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи, а тому постанова підлягає скасуванню, а справа - закриттю.
На підставі ст. 55 Конституції України, ст. 9, 22, 121, 251, 258, 289, 293 КУпАП, та керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Теребовлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - заступник начальника СПД Теребовлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Тернопільській області Лакомий В.С., про визнання дій інспектора незаконними, визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі НК №831578 від 20 липня 2019 року - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №831578 від 20 липня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень - скасувати, а провадження у справі - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого Львівського адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Теребовлянський відділ поліції Головного управління Національної поліції у Тернопільській області, місцезнаходження: вул. С. Стрільців, 13, м. Теребовля.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Заступник начальника СПД Теребовлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Тернопільській області Лакомий Василь Степанович, місцезнаходження: вул. С. Стрільців, 13, м. Теребовля.
Рішення суду складено та підписано 16 вересня 2019 року.
Головуючий суддяО. М. Вийванко