Роздільнянський районний суд Одеської області
справа 511/1320/19
Номер провадження: 1-кп/511/181/19
17 вересня 2019 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019160390000506 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.06.2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Роздільна, Одеської області, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючий, утриманців не маючий, раніше судимий за ч.1 ст.309 КК України у виді штрафу ( вирок виконано , штраф оплачений ).
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
15.06.2019, у денний час, більш точнішого часу в ході судового слідства встановити не представилось можливим, ОСОБА_5 , перебувала в гостях у ОСОБА_4 , за адресою АДРЕСА_1 , де вони разом розпивали алгогольні напої. Після розпиття вказаниї напоїв, ОСОБА_5 лягла відпочивати в іншій кімнаті, а свій мобільний телефон ХІАОМІ КЕБМІ 6А, іmеі - НОМЕР_1 , залишила на столі де вони розпивали спиртні напої. Перебуваючи у будинку, у ОСОБА_4 із користі виник намір на таємне викрадення майна ОСОБА_5 , а саме мобільного телефону ХІАОМІ КЕОМІ 6А, іmеі - НОМЕР_1 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, взяв зі стола мобільний телефон ХІАОМІ КЕОМІ 6А, іmеі - НОМЕР_1 та привласнив його, тобто скоїв крадіжку мобільного телефону. В подальшому викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чам завдав потерпілій матеріальну шкоду на 2699,00 грн.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, надавши через канцелярію суду заяву про розгляд кримінального провадження без її участі та повідомила , що їй повернуто викрадене майно і вона претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має (а.с. 21 ).
Враховуючи дані обставини, за відсутності матеріальних претензій та повного визнання вини обвинуваченою, за погодженням всіх інших учасників судового провадження, суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням доказів матеріалів справи, що характеризують особу обвинуваченого, оскільки істинність, добровільність та правдивість його позиції у суду сумнівів не викликає.
Крім повного визнання вини обвинуваченого, його вина у вчиненні кримінального злочину повністю підтверджується дослідженими судом доказами, зокрема :
- витягом з кримінального провадження №12019160390000506 (а.к.п. 27 ), відповідно до якого 26.06.2019 року надійшло повідомлення від потерпілої ОСОБА_5 про те, що 13.06.2019року невстановлена особа шляхом вільного доступу вчинила крадіжку, належного їй майна, а саме: мобільного телефону ХІАОМІ КЕОМІ 6А, іmеі - НОМЕР_1 , чим завдала їй збитків на загальну суму 3700,00грн;
- протокодом огляду місця події від 26.06.2019року , з фототаблицею до нього (а.к.п.28-31) , відповідно до якого було оглянуто домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . В ході огляду нічого не виявлено та не вилучено;
- протоколом тимчасового доступу речей і документів від 05.07.2019 року з описом до протоколу ( а.к.п.37-42) відповідно до якого у приміщенні ломбарду №173 , розташованого за адресою: Одеська область, м.Роздільна, вул.Привокзальна 8/7 було виявлено та вилучено мобільний телефон ХІАОМІ КЕОМІ 6А, іmеі - НОМЕР_1 ;
Суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні вище зазначеного злочину та кваліфікує його дії за ч.1 ст.185 КК, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка). Злочин вчинено навмисно та з корисливих мотивів.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винної, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженої, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим.Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Зазначене узгоджується із положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
У п. 113 рішення ЄСПЛ в справі "Коваль проти України" від 19.10.2006 року, суд наголосив, що "основна мета статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рамках кримінального провадження забезпечити справедливий розгляд справи судом, який встановить обґрунтованість "будь - якого кримінального обвинувачення".
У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.
Відповідно до ст.66 КК України суд визнає обставини, які пом'якшують покарання, а саме визнання повністю своєї вини, щире каяття, відсутність матеріальних претензій.
Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено. Судова доповідь не складалась.
Обвинувачений ОСОБА_4 є суб'єктом злочину передбаченого ст.185 ч.1 КК України , діяв з прямим умислом на заволодіння чужим майном , тобто навмисно , вчинив злочин з корисливих мотивів , є осудною особою (А.к.п.50) . Спосіб вилучення чужого майна обвинуваченим таємний .
За місцем проживання характеризується задовільно (а.с.52), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с.50-51).
За таких обставин, враховуючи всі пом'якшуючі обставини та обтяжуючі вину обвинуваченого обставин, позицію потерпілої, яка вказала, що претензій до обвинуваченого не має, викрадений телефон їй повернуто, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції його від суспільства.
Міра покарання повинна відповідати суспільній небезпеці скоєного злочину з урахуванням пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, поведінки обвинуваченим , його відношенням до вчиненого.
У відповідності до ст. 174 ч. 4 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Цивільний позов по справі не заявлявся, може бути заявлений в порядку цивільного судочинства після набрання вироком законної сили . Запобіжний захід не обирався.
Речові докази, слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України після набранням вироку законної сили.
Керуючись ст.ст. 100, 368, 369-371, 373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1( один) рік і один місяць.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки, передбачені п.1, п.2 ч.1 ст.76 КК України а саме :
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, або навчання.
- не виїзжати за межі України без погодження з уповновадженим органом питань пробації.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 09.07.2019 року на тимчасове вилучене майно, а саме мобільний телефон марки XIAOMI REDMI 6A, imei - НОМЕР_1 .
Речовий доказ: мобільний телефон марки XIAOMI REDMI 6A, imei - НОМЕР_1 , після набрання вироком законної сили - залишити у потерпілої .
Цивільний позов не заявлявся. Судові витрати по справі відсутні.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Роздільнянський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1