Справа № 522/1022/19
16 вересня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси під головуванням судді Єршової Л.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до патрульного поліцейського Патрульної поліції Одеської області Іванова О.В., третя особа на стороні відповідача Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про визнання дій патрульного поліцейського протиправними та скасування постанови НК №585554 по справі про адміністративне правопорушення від 12.01.2019 року,
22.01.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до патрульного поліцейського Патрульної поліції Одеської області Іванова О.В., у якому просив визнати дії поліцейського Іванова О.В . при складанні постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія НК №585554 від 12.01.2019 року протиправними; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія НК №585554 від 12.01.2019 року та провадження по справі закрити.
Позовна заява обґрунтована тим, що винесену відповідачем постанову слід скасувати, оскільки, на думку позивача, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, доказів, які б однозначно та безперечно встановлювали наявність як факту правопорушення так і наявність його винних дій у патрульної поліції відсутні. При зупинці його транспортного засобу позивач наполягав, що символи номерного знаку добре читаються, у тому числі, на відстані 20 метрів. До зупинки його транспортного засобу поліцейський автомобіль знаходився виключно з задньої частини його автомобіля та після зупинки, поліцейський спілкуючись з ним, вже знав його ім'я, прізвище та по-батькові, що свідчить про перевірку реєстрації його транспортного засобу за номерним знаком. Крім того, позивач також вказав на те, що під час складання постанови № 585554 поліцейським не було дотримано вимог статей 245 КУпАП, а саме не виконано вимоги щодо всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи, не дотримано вимог статті 280 КУпАП щодо необхідності з'ясування обставин вчинення адміністративного правопорушення, вини особи в його вчиненні, тощо. Також в порушення ст. 268 КУпАП йому не було роз'яснено права. Постанова № 585554 була складена нерозбірливо, більша частина рукописного тексту взагалі не читається та є не зрозумілою.
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Єршової Л.С. від 28 січня 2019 року вказаний адміністративний позов був залишений без руху,оскільки не відповідав вимогам ст. 160 КАС України.
08.02.2019 року позивач надав до суду заяву про усунення недоліків.
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Єршової Л.С. від 11.02.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі з призначенням справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, а також залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.
У судове засідання позивач, або його представник адвокат Богданцева І.В. не з'явилися, про час та місце розгляду справи судом повідомлялися належним чином.
12.09.2019 року на адресу суду від представника позивача - адвоката Богданцевої І.В. надійшли письмові пояснення по справі та надано додаткові докази.
Інші учасники справи також не з'явилися у судове засідання 16.09.2019 року, явку представників не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином та завчасно.
21.03.2019 року на адресу суду надійшли письмові пояснення представника третьої особи Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, відповідно до яких вважають позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, зазначають, що факт порушення позивачем Правил дорожнього руху підтверджується фотофіксацією. Просять у задоволенні позову відмовити.
За приписами ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи наведене, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання 16.09.2019 року всіх учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, суд дійшов висновку про розгляд справи в письмовому провадженні за наявними у справі письмовими доказами.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.
Суд встановив, що 12 січня 2019 року патрульним поліцейським Патрульної поліції Одеської області Івановим О.В. було винесено постанову серії НК №585554 про притягнення ОСОБА_1 , за порушення п.2.9в Правил дорожнього руху (ПДР) до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 6 ст. 121 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 170,00 грн.
Згідно з п. 2.9в ПДР водієві забороняється: керувати транспортним засобом з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.
У своїх позовних вимогах ОСОБА_1 вказує про те, що він, дійсно, 12.01.2019 року приблизно о 16 годині 00 хвилин, керував автомобілем марки LEXUS LX 570, реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Приморська в м. Одесі, однак п. 2.9в Правил дорожнього руху не порушував, оскільки на час зупинки його транспортного засобу, поліцейський мав можливість чітко розгледіти усі символи номерного знаку, адже усі вони добре читалися на відстані 20 метрів. Крім того, через цілковиту відсутність належного прибирання доріг у зв'язку з погодними умовами, усі транспортні засоби на даній ділянці дороги були забруднені.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення .
Відповідно до ч. 6 ст. 121 КУАП України керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Згідно з ст. 222 КУАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Крім того, відповідно до положень пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУАП.
Згідно з ст. 245 КУАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, відповідно до ст. 283 КУпАП при винесенні постанови інспектором патрульної служби повинно бути з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, але встановлені при розгляді справи обставини свідчать про неналежне з'ясування всіх обставин інспектором, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.
Окрім цього, ст. 283 КУпАП передбачає, що постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.
Однак, всупереч вище викладеному відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , а саме керування транспортним засобом з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м, оскільки позивач наполягає на тому, що виїхав з дому на чистому автомобілі, проте несприятливі погодні умови призвели до накопичення брудного снігу та іншого бруду на дорозі у напрямку руху автомобіля, що призвело до того, що задня частина його автомобіля забруднилася, у тому числі і задній номерний знак, але не зважаючи на забруднення, номерний знак його автомобілю був добре видний з відстані 20 м.
На підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, представником Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції були надані фотографії нібито автомобіля позивача із забрудненими номерними знаками, які, на думку суду, не є належним доказом вчинення відповідного адміністративного правопорушення, оскільки з них не вбачається місце та час, коли саме були зроблені вказані фотографії, та не вбачається, що це саме автомобіль позивача ОСОБА_1 .
Таким чином, у постанові про накладення адміністративного стягнення на громадянина ОСОБА_1 не з'ясовано всіх обставин та не відображено посилань на докази, якими підтверджені підстави для притягнення до адміністративної відповідальності, а тому обставини притягнення до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення у відповідності до вищевказаного пункту ПДР є не чіткими, що не відповідають нормам КУпАП.
На підтвердження доводів позивача, ним було також надано лист Гідрометцентру Чорного та Азовського морів № 09/1-15/-436 від 15.05.2019 року про погодні умови 11-12 січня 2019 року в м.Одеса, з якого вбачається, що 11.01.2019 року були наступні погодні умови: дощ, мряка, сніжні зерна, слабка ожеледь, ожеледиця. Температура повітря від плюс 1 до мінус 4. Кількість опадів: 7,0 мм. 12.01.2019 року атмосферні явища: слабка ожеледь, ожеледиця, слабкий серпанок.
З вище наведеного можна зробити переконливий висновок про те, що ОСОБА_1 при керуванні транспортним засобом марки LEXUS LX 570, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 12.01.2019 року, по вул. Приморська в м. Одесі, п. 2.9в Правил дорожнього руху не порушував, до адміністративної відповідальності був притягнутий безпідставно. А отже, дії поліцейського Іванова О.В. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП є протиправними.
Відповідно до приписів ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи , та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів, показаннями свідків.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи.
Відповідачем зі свого боку не надано суду жодних доказів щодо скоєння позивачем вище зазначеного правопорушення.
Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція), була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.1997 року, та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року).
Однак, статтю 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року).
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про визнання дій поліцейського Іванова О.В. при складанні постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія НК №585554 від 12.01.2019 року протиправними; скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія НК №585554 від 12.01.2019 року закриття справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 3, 6, 7-9, 11, 77, 160, 162, 163, 171-2, 205, 229, 242, 268-272, 286 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до патрульного поліцейського Патрульної поліції Одеської області Іванова О.В., третя особа на стороні відповідача Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про визнання дій патрульного поліцейського протиправними та скасування постанови НК №585554 по справі про адміністративне правопорушення від 12.01.2019 року, задовольнити.
Визнати дії поліцейського Іванова О.В. при складанні постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія НК №585554 від 12.01.2019 року, протиправними.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія НК №585554 від 12.01.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП, скасувати.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП, закрити.
На підставі ч. 2 ст. 271 КАС України копії рішення невідкладно видати учасникам справи або надіслати їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 16 вересня 2019 року.
Суддя Л. С. Єршова