Ухвала
12 вересня 2019 року
місто Київ
справа № 712/6437/16-ц
провадження № 61-13124ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. дослідив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 30 січня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, ОСОБА_2 про скасування рішення,
ОСОБА_1 01 липня 2019 року із застосуванням засобів поштового зв'язку повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначені судові рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.
У серпні 2019 року від заявника надійшли документи на усунення недоліків, зокрема заява, в якій зазначає, що, усуваючи недоліки касаційної скарги, яка перебувала у провадженні Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С., заявник не знав, що квитанцію про сплату судового збору необхідно направити безпосередньо суду, а тому просив поновити строк на оскарження рішення суду першої та апеляційної інстанцій.
За результатами розгляду попередньо поданої касаційної скарги заявника Верховний Суд в ухвалі від 18 липня 2019 року зазначив, що наведені ним підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки відповідно до постанови Апеляційного суду Черкаської області від 30 січня 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3, відповідно до положень частини першої статті 58 ЦПК України, був присутнім у суді під час апеляційного розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 30 січня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, ОСОБА_2 про скасування рішення повернуто особі, яка її подала.
Таким чином, заявник, звертаючись із касаційною скаргою на ті самі судові рішення за спливом одного року, був зобов'язаний навести причини пропуску строку на касаційне оскарження, передбачені пунктами 1 та 2 частини третьої статті 394 ЦПК України, проте, у заяві про усунення недоліків у касаційній скарзі заявник не навів виняткових випадків, за наявності яких суд вправі поновити такий строк.
Відповідно до частини третьої статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод
(далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
У справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справа «Рябих проти Росії» ).
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).
Статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Судом враховано, що відповідно до змісту оскаржуваної постанови Апеляційного суду Черкаської області від 30 січня 2018 року представник ОСОБА_1 . - ОСОБА_3, відповідно до положень частини першої статті 58 ЦПК України був присутнім у суді під час апеляційного розгляду, тому заявник знав про розгляд апеляційної скарги судом у цій справі. Однак, наведені заявником причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, зокрема судового рішення апеляційної інстанції не дають достатніх підстав для висновку про наявність зазначених виняткових обставин, вони не містять розумних пояснень щодо пропуску строку звернення з касаційною скаргою більше ніж на рік.
У цій справі суд не виявив достатніх підстав для втручання у принцип res judicata.
ОСОБА_1 не навів причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Апеляційного суду Черкаської області від 30 січня 2018 року, передбачені пунктами 1 та 2 частини третьої статті 394 ЦПК України, відповідно станом на 12 вересня 2019 року вимоги ухвали Верховного Суду від 18 липня 2019 року заявником не виконані.
Аналізуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження, зокрема постанови Апеляційного суду Черкаської області від 30 січня 2018 року не підлягає задоволенню, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки заявник пропустив строк на касаційне оскарження на значний термін, саме більше ніж на 1 рік, та не навів належних і переконливих доводів на підтвердження виключних випадків, передбачених частиною третьою статті 394 ЦПК України для поновлення такого строку.
Керуючись статтею 393, частиною третьою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 30 січня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, ОСОБА_2 про скасування рішення відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Погрібний