06 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 756/2632/17
провадження № 61-12032ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 травня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з останньої завдану матеріальну шкоду в розмірі 120 263,93 грн та моральну шкоду в розмірі 30 000 грн.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 13 лютого 2019 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 3225,44 грн, витрати на проведення авто-товарознавчого експертного дослідження в розмірі 1 500 грн, моральну шкоду в розмірі 1 000 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 6 400 грн та судові витрати в розмірі 1 581,64 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 29 травня 2019 року рішення суду першої інстанції в частині відшкодування моральної шкоди та розподілу судових витрат змінено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн та судові витрати в розмірі 2 350,49 грн. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
24 липня 2019 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13 лютого 2019 року та на постанову Київського апеляційного суду від 29 травня 2019 року, в якій просила оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про те, що касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі з огляду на такі підстави.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про державний бюджет на 2019 рік» станом на 01 січня 2019 року встановлений прожитковий мінімум у розмірі 1921 грн.
З рішення суду першої інстанції вбачається, що позивач звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів, ціна позову за яким в загальному обсязі становила 150 263,93 грн та яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921х100=192 100).
Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону.
Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо, зокрема, касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Вивчивши оскаржувані судові рішення, вимоги касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга стосується питання, яке має ключове значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а тому вважає за можливе прийняти касаційну скаргу до розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору у розмірі, встановленому законодавством.
У серпні 2019 року на виконання ухвали Верховного Суду від 05 серпня 2019 року ОСОБА_1 надала до суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 3005,29 грн.
З урахуванням усунутих недоліків касаційна скарга відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Строк на подання касаційної скарги поновлений ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2019 року.
Скаржником сплачений судовий збір у розмірі 3005,29 грн та кошти зараховані до спеціалізованого фонду Державного бюджету України, а відтак відсутні перешкоди для відкриття касаційного провадження за вищенаведеною касаційною скаргою.
Відповідно до частини п'ятої статті 394 ЦПК України, якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є обґрунтованою, він відкриває провадження, про що постановляє відповідну ухвалу.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження, в зв'язку з чим для перевірки наведених в касаційній скарзі обставин слід витребувати матеріали справи з суду першої інстанції.
Разом з касаційною скаргою ОСОБА_1 було подано клопотання про зупинення виконання постанови суду апеляційної інстанції, в обґрунтування якого посилається на те, що виконання оскаржуваної постанови суду призведе до зміни майнового стану скаржника, а у разі задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 викличе ускладнення повороту виконання судового рішення.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Доводи заявника фактично зводяться до небажання учасника справи виконувати рішення суду, що не є безумовною підставою для зупинення виконання судового рішення, а відтак клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 394, 395 ЦПК України, суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 травня 2019 року.
Витребувати з Оболонського районного суду м. Києва матеріали цивільної справи №756/2632/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 29 травня 2019 року.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не перевищує п'ятнадцяти днів з моменту отримання ухвали суду.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя А. А. Калараш