Ухвала
Іменем України
16 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 278/571/17
провадження № 61-14750ск19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», подану адвокатом Білоус Андрієм Володимировичем, на постанову Житомирського апеляційного суду від 22 липня 2019 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Григорусь Н. Й., Борисюка Р. М., в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В березні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк«ПриватБанк», зараз акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із позовними вимогами про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 06 грудня 2007 року № GSG0GK00000111 в розмірі 343 053,15 грн (12 402,50 доларів США).
Позовні вимоги мотивовано тим, що боржник у добровільному порядку не виконує взяті на себе зобов'язання.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області
від 26 грудня 2017 року, з урахуванням ухвали Житомирського районного суду Житомирської області від 29 грудня 2017 року про виправлення описки, позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 06 грудня 2007 року
№ CSG0GK00000111 у розмірі 12 402,50 доларів США, що за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ від 16 січня 2017 року складає 343 053,15 грн, яка складається із заборгованості за кредитом (тіло кредиту).
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 22 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 26 грудня 2017 року та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
31 липня 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося через засоби поштового зв'язку до Верховного Суду із касаційною скаргою, яка подана адвокатом Білоус А. В., та просить скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 22 липня 2019 року та направити справу на новий розгляд до Житомирського апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме сплати судового збору.
Особою, яка подала касаційну скаргу, на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 07 серпня 2019 року ці недоліки було усунуто.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд зробив помилковий висновок, що оскільки банк набув право власності на квартиру, то будь-які наступні вимоги банку як іпотекодержателя та кредитора щодо виконання основного зобов'язання ОСОБА_1 є недійсними, що суперечить частині четвертій статті 36 Закону України «Про іпотеку».
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваної постанови апеляційного суду вбачається, що скарга є очевидно необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.
Такого висновку суд дійшов з огляду на таке.
Відповідно до статті 36 Закону України «Про іпотеку» після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов'язання боржником - фізичною особою є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя; боржником - юридичною особою або фізичною особою - підприємцем є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 09 жовтня 2013 року задоволено позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки на погашення боргу за кредитним договором від 06 грудня 2007 року № CSG0GK00000111 в розмірі 16 452,85 доларів США, з яких 13 009,76 доларів США - заборгованість по тілу кредиту.
19 жовтня 2016 року за АТ КБ «ПриватБанк», на підставі договору про іпотеку, зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Апеляційний суд, встановивши, що в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором
від 06 грудня 2007 року № № CSG0GK00000111 в розмірі 16 452,85 доларів США звернено стягнення на предмет іпотеки (квартиру АДРЕСА_1 ), належних та допустимих доказів на підтвердження того, що за рахунок набуття права власності на предмет іпотеки залишилась непогашеною частина вимог, пред'явлених відповідачу станом на 19 червня 2013 року, позивачем не надано, врахувавши положення статті 36 Закону України «Про іпотеку», дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк».
Відповідно до положень пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на
01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2019 року визначено в розмірі 1 921,00 грн.
Ціна позову в даній справі становить 343 053,15 грн (12 402,50 доларів США), тобто на момент вирішення питання про відкриття касаційного провадження не перевищує 960 500,00 грн (1 921,00 грн х 500), що є підставою для застосування положень пункту 2 частини четвертої
статті 394 ЦПК України.
З урахуванням того, що касаційна скарга є необґрунтованою, при вирішенні справи з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом апеляційної інстанції правильно застосовані норми права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Верховний Суд на підставі пункту 5 частини другої та частини четвертої статті 394 ЦПК України відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою і п'ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», подану адвокатом Білоус Андрієм Володимировичем, на постанову Житомирського апеляційного суду від 22 липня 2019 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. П. Курило
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко