13 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 686/8534/17
провадження № 61-14538 ск 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю.,
Петрова Є. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 травня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» про розірвання договору, повернення коштів за придбаний товар та стягнення моральної шкоди,
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулась із цим позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» (далі - ТОВ «Комфі Трейд») та просила розірвати договір купівлі-продажу, повернути сплачені нею за товар грошові кошти та відшкодувати моральну шкоду.
На обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що 04 квітня 2015 року вона придбала блендер марки «Philips» модель HR1646/00, вартістю 1 424,00 грн у магазині «Комфі» ТОВ «Комфі Трейд», що підтверджується копією чека. У грудні 2016 року вона виявила, що зазначений блендер не виконує функцію подрібнення розморожених ягід та інших м'яких фруктів.
31 березня 2017 року вона звернулася до магазину «Комфі» із наданням чека від блендера, для з'ясування причин невиконання блендером своєї основної функції: подрібнення розморожених ягід та інших м'яких фруктів та пояснила продавцю, що мотор блендера працює, проте ніж-подрібнювач не рухається і продукт не подрібнюється. Вказаний недолік робить неможливим використання товару за його цільовим призначенням й виник з вини виробника (продавця, виконавця). У цей же день вона принесла до магазину блендер з упаковкою і усіма пристроями-насадками та подала заяву про розірвання договору купівлі-продажу блендера й повернення сплачених нею коштів.
14 квітня 2017 року ТОВ «Комфі Трейд» відмовило їй у задоволенні зазначеної заяви, договір купівлі-продажу розірвано не було та кошти за товар не повернуто.
На підставі наведеного ОСОБА_1 просила суд розірвати договір купівлі-продажу блендера, укладений між нею та ТОВ «Комфі Трейд», стягнути з відповідача кошти, сплачені нею за придбання товару, у розмірі 1 424,00 грн та стягнути моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн, оскільки на її думку відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів» обов'язок щодо встановлення причин виникнення істотного недоліку придбаного нею товару покладається на продавця, оскільки цей недолік виник у межах дворічного строку гарантії роботи приладу, а діями відповідача: відмовою у прийнятті товару та повернення коштів, їй було завдано моральну шкоду.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Розірвано договір купівлі-продажу блендера торгової марки «Philips» моделі HR1646/00, укладений між ТОВ «Комфі Трейд» та ОСОБА_1
Стягнуто з ТОВ «Комфі Трейд» на користь ОСОБА_1 1 424,00 грн, сплачених коштів за блендер та 1 000,00 грн моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позивачка через істотний недолік придбаного у відповідача товару позбавлена можливості використовувати прилад за призначенням, а
ТОВ «Комфі Трейд», як продавець товару з істотним недоліком, не вчинило дій, що є його обов'язком, по встановленню причин не виконання блендером його основної функції, а тому ОСОБА_1 має право на розірвання цього договору купівлі-продажу зазначеного блендера, як товару з істотним недоліком та повернення сплачених за нього коштів.
Також суд першої інстанції дійшов висновку, що діями відповідача, ОСОБА_1 було завдано моральну шкоду, яка підлягає стягненню на користь останньої.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 28 травня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ «КомфіТрейд» задоволено.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Комфі Трейд» про розірвання договору, повернення коштів за придбаний товар та стягнення моральної шкоди.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . апеляційний суд виходив з того, що позивачка не надала доказів наявності в блендері торгової марки Philips, моделі HR1646/00, придбаної нею у магазині ТОВ «Комфі Трейд» істотних недоліків, як такі, що виникли з вини відповідача або виробника товару, а тому дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з відсутністю доказів на їх підтвердження та не встановлення підстав, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів» для розірвання договору купівлі - продажу товару, стягнення коштів на його придбання з відповідача та відшкодування моральньої шкоди.
18 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 травня
2019 року з пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень та просила поновити пропущений нею строк на касаційне оскарження судового рішення, посилаючись на те, що копію постанови суду апеляційної інстанції вона не отримувала, а на надіслану нею заяву через електронну пошту апеляційний суд відповіді не надав, а лише на її повторну заяву надіслану електронною поштою 12 червня 2019 року отримала копію оскаржуваної постанови через засоби поштового зв'язку лише 18 червня 2019 року.
Як на доказ своїх доводів щодо причин пропуску строку скаржниця додала до касаційної скарги роздруківку з її електронної пошти повторної заяви надіслану нею на адресу апеляційного суду 12 червня 2019 року про надання копії повного тексу оскаржуваної постанови.
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме скаржниці необхідно було надати інші належні та допустимі докази на підтвердження поважності причин для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки із наданої скаржницею заяви про видачу копії постанови не вбачається, що вона до того часу не отримувала копії оскаржуваної постанови Хмельницького апеляційного суду від 28 травня 2019 року.
03 вересня 2019 року до Верховного Суду надійшла зава ОСОБА_1 про усунення недоліків та додано довідку апеляційного суду № 01.17/93/2019
від 29 серпня 20019 року (вх. № 7247) про те, що 04 червня 2019 року судом апеляційної інстанції було надіслано одноразово ОСОБА_1 копію постанови Хмельницького апеляційного суду від 28 травня 2019 року.
Отже, із зазначеної довідки вбачається, що копію оскаржуваної постанови до дня надіслання апеляційним судом 04 червня 2019 року, ОСОБА_1 не отримувала, а тому строк на касаційне оскарження цього судового рішення пропущений нею з поважних причин.
Згідно із частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Виходячи з наведеного та наданих до суду доказів, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, тому клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку підлягає задоволенню.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до вимог пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Судами встановлено, що 04 квітня 2015 року ОСОБА_1 придбала у магазині ТОВ «Комфі Трейд» (м. Хмельницький вул. Свободи) блендер торгової марки Philips, моделі HR1646/00 за 1424,00 грн, що підтверджується копією чека
від 04 квітня 2015 року.
Протягом гарантійного строку на думку позивача нею були виявлені недоліки в роботі блендера, а саме те, що він не виконував функцію подрібнення розморожених ягід та інших м'яких фруктів.
31 березня 2017 року позивачка принесла блендер з упаковкою і усіма пристроями-насадками у магазин та подала письмову заяву з вимогою розірвати договір купівлі-продажу блендера та повернути їй кошти.
У заяві ОСОБА_1 зазначила про те, що на пропозицію представника відповідача звернутися до сервісного центру з метою встановлення причини недоліку товару вона відмовилася, оскільки сам факт поломки блендера під час дії гарантії надає їй право на розірвання договору купівлі-продажу та повернення сплачених за товар коштів.
07 квітня 2017 року керівник групи «Центр підтримки клієнтів» ТОВ «Комфі Трейд» направив позивачу письмову відповідь про неможливість виконати вимоги щодо розірвання договору та повернення коштів, оскільки відсутні об'єктивні дані про наявність у виробі істотних недоліків, які виникли з вини виробника або продавця.
Після отримання відповіді ОСОБА_1 звернулася з цим позовом до суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 656 ЦК України особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
Частиною третьою статті 698 ЦК України передбачено, що до відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Спірні правовідносини регулюють положення Закон України «Про захист прав споживачів» (відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.)
Частина перша статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
Згідно з положеннями частини п'ятої статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів» виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити технічне обслуговування та гарантійний ремонт продукції, а також її випуск і поставку для підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт, у необхідному обсязі та асортименті запасних частин протягом усього строку її виробництва, а після зняття з виробництва - протягом строку служби, в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.
Положеннями частини 14 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» за умови виникнення необхідності у визначенні причин втрати якості товару під час гарантійного строку продавець зобов'язаний провести експертизу продукції; при цьому на споживача покладається обов'язок лише довести наявність істотного дефекту продукції, тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 відмовилась від проведення експертизи товару в експертній установі та не довела наявність істотного недоліку товару апеляційний суд, вірно застосував положення Закону України «Про захист прав споживачів» та дотримався норм ЦПК України, дійшовши обґрунтованих висновків щодо недоведеності ОСОБА_1 факту наявності істотних недоліків товару, як таких, що виникли з вини виробника чи продавця.
Крім того посилання скаржниці на постанови Верховного Суду не приймаються до уваги, виходячи з наступного.
У справі, яка переглядається, та у справах, на рішення в яких посилається заявниця в обґрунтування своєї касаційної скарги, предмети спору є різними, встановлені фактичні обставини, також є різними, що не дає підстав для висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
Порівняння з висновками, які в своїх постановах зробив Верховний Суд України, із судовими рішеннями, про перегляд яких подано касаційну скаргу, не дає підстав для висновку про невідповідність судових рішень викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, оскільки правовідносини у судових рішеннях, про перегляд яких подано заяву, та у постановах, які надані як приклад, не є подібними (постанова Верховного суду від 08 лютого 2018 року у справі № 205/53783/15-ц та постанова Верховного Суду від 16 квітня 2018 року у справі № 357/6497/17).
Також у касаційній скарзі ОСОБА_1 просить передати на розгляд об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду.
Статтею 403 ЦПК України встановлено підстави для передачі справи на розгляд, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду.
Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду.
Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
За змістом частин третьої-шостої статті 403 ЦПК України передача справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду здійснюється судом, який розглядає справу в касаційному порядку, а тому не допускається передача на розгляд Великої Палати Верховного Суду справ в яких не відкрито касаційне провадження.
Оскільки у відкритті касаційного провадження відмовлено не підлягає розгляду клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду.
Зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.
За правилом пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою та п'ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Хмельницького апеляційного суду від 28 травня 2019 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою
ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду
від 28 травня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» про розірвання договору, повернення коштів за придбаний товар та стягнення моральної шкоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Сімоненко
С. Ю. Мартєв
Є. В. Петров