Постанова
Іменем України
11 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 456/2222/16-ц
провадження № 61-15488 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Кривцової Г. В.,
учасники справи:
позивач - комунальне підприємство «Стрийтеплоенерго»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
представник відповідача - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» на рішення Апеляційного суду Львівської області
від 13 червня 2017 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Левика Я. А., Струс Л. Б.,
Відповідно до пункту 4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України
у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року комунальне підприємство «Стрийтеплоенерго» (далі -
КП «Стрийтеплоенерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, який було уточнено.
В обґрунтування позовних вимог КП «Стрийтеплоенерго» зазначало, що ОСОБА_1 отримувала послуги з теплопостачання, однак оплату за отримані послуги вчасно не здійснювала.
З урахуванням наведеного просило стягнути з відповідача заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01 травня 2007 року по 01 червня 2015 року у розмірі 20 837,55 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області
від 10 березня 2017 року позов КП «Стрийтеплоенерго»задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Стрийтеплоенерго» заборгованість за послуги теплопостачання у розмірі 20 837,55 грн,
689,00 грн - сплаченого судового збору, а всього разом - 21 526,55 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач належним чином не оформив відключення від мереж централізованого опалення квартири, а тому нарахування плати за послуги теплопостачання здійснено правомірно.
Дії ОСОБА_1 по сплаті заборгованості у 2009, 2010,
2015 роках та щодо оформлення субсидії свідчать про визнання нею боргу, відтак перебіг позовної давності переривався.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 13 червня
2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області
від 10 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Позов КП «Стрийтеплоенерго» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Стрийтеплоенерго» заборгованість за послуги теплопостачання у розмірі 8 750,16 грн.
Стягнуто з КП «Стрийтеплоенерго» в дохід держави 1 734,90 грн судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Стрийтеплоенерго» 469,08 грн сплаченого судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави 469,90 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 сплачувала поточні (чергові) платежі за теплопостачання, що не свідчить про визнання нею боргу та не є підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно боргу, який утворився станом на 01 червня
2015 року.
Факт звернення КП «Стрийтеплоенерго» до суду із заявою про видачу судового наказу у липні 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги теплопостачання перериває перебіг позовної давності, тому з відповідача необхідно стягнути заборгованість у межах позовної давності за період з 01 липня 2012 року по 01 червня 2015 року
у розмірі 8 750,16 грн.
Вирішено питання судових витрат.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
КП «Стрийтеплоенерго», посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Апеляційного суду Львівської області від 13 червня 2017 року скасувати та залишити в силі рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 березня
2017 року.
ОСОБА_1 судове рішення не оскаржила.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 02 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу
№ 456/2222/16-ц із Стрийського міськрайонного суду Львівської області.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У березні 2018 року справа передана до Верховного Суду.
У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не враховано, що ОСОБА_1 вчиняла дії, які свідчать про визнання нею свого боргу, та здійснювала в добровільному порядку оплату боргу, а не оплату поточних платежів.
Відзив на касаційну скаргу учасники процесу до суду не подали.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга КП «Стрийтеплоенерго» задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати
або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Встановлено, що ОСОБА_1 проживає у квартирі
АДРЕСА_1
Розмір заборгованості ОСОБА_1 перед КП «Стрийтеплоенерго»
за послуги теплопостачання підтверджується довідкою
КП «Стрийтеплоенерго» про нарахування та оплату (а. с. 31-35).
Суди попередніх інстанції прийшли до вірного висновку про те, що відповідач без дозвільних документів та відповідної проектної документації здійснила самовільне від'єднання квартири від мережі центрального опалення, що не є підставою зменшення оплати за надані послуги з теплопостачання.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач переривала перебіг позовної давності, оскільки визнала свій борг перед КП «Стрийтеплоенерго» та проводила оплату заборгованості.
Колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки апеляційного суду правильними та обґрунтованими.
Відповідно до положень статті 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу .
Згідно із статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Наслідки спливу позовної давності визначені статтею 267 ЦК України. Частиною третьою вказаної статті закріплено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Згідно з частиною третьою вказаної статті, після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Встановлено, що у період 2009-2010 років проводилося примусове стягнення з відповідача на користь КП «Стрийтеплоенерго» коштів на виконання рішення Стрийськогоміськрайонного суду Львівської області
від 14 липня 2007 року та рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14 вересня 2007 року. З грудня 2010 року по вересень 2015 року відповідач не здійснювала оплату за надані позивачем послуги,
а з листопада 2015 року сплачувала поточні (чергові) платежі за теплопостачання.
Проте, такі дії відповідача не свідчать про визнання нею боргу та не є підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно боргу, який утворився станом на 01 червня 2015 року.
У січні 2017 року, до винесення судом першої інстанції рішення в указаній справі, ОСОБА_1 подала до суду заяву про застосування позовної давності (а. с. 44).
У липні 2015 року КП «Стрийтеплоенерго» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на його користь заборгованості за послуги теплопостачання у розмірі 24 347,30 грн. Судовий наказ було видано Стрийським міськрайонним судом Львівської області
31 липня 2015 року та скасовано ухвалою цього ж суду
від 05 листопада 2015 року (а. с. 3).
Вищенаведене перериває перебіг позовної давності і дає можливість зробити висновок про те, що з відповідачки слід стягнути заборгованість
у межах позовної давності за період з 01 липня 2012 року по 01 червня
2015 року у розмірі 8 750,16 грн.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для застосування строку позовної давності, а сума, яка підлягала стягненню, правильно визначена апеляційним судом з урахуванням необхідності застосування статті 257 ЦК України.
Посилання касаційної скарги на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року у справі № 6-43 цс 17 щодо дій, які свідчать про визнання боржником боргу або іншого обов'язку, відхиляються колегією суддів, так як відповідно до вказаної правової позиції, якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.
Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою.
Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» залишити без задоволення.
Рішення Апеляційного суду Львівської області від 13 червня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Д. Д. Луспеник
Б. І. Гулько
Г. В. Кривцова