№ справи: 755/14347/18
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/6724/2019
Головуючий у суді першої інстанції: Чех Н.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
12 вересня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Немировської О.В.
суддів - Чобіток А.О., Оніщука М.І.
при секретарі - Шепель К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м.Кива від 30 січня 2019 року,
встановив:
у вересні 2018 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 21 січня 2011 року, посилаючись на те, що сімейне життя з відповідачем не склалось, збереження шлюбу є неможливим, фактичні шлюбні відносини припинені.
Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 30 січня 2019 року позов було задоволено, шлюб між сторонами розірвано.
Не погоджуючись з рішенням, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилалась на те, що з січня 2011 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначала, що протягом останнього року стосунки між подружжям погіршились, зникло взаєморозуміння, у зв'язку чим почастішали сварки, внаслідок чого фактичні шлюбні відносини були припинені.
Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 30 січня 2019 року позов було задоволено, шлюб між сторонами розірвано.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить волевиявленню та інтересам позивача. Такий висновок суду є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим у справі обставинам.
Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального прав та послався на положення ст. 110, 112 СК України.
У своїй апеляційній скарзі відповідач посилався на те, що судом першої інстанції було ухвалено рішення про розірвання шлюбу формально, без надання належної оцінки доводам відповідача.
В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції відповідач заявив клопотання про надання строку для примирення подружжя, просив суд надати йому та позивачу строк для примирення тривалістю 6 місяців.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 червня 2019 року клопотання ОСОБА_2 було задоволено частково, надано сторонам строк для примирення тривалістю 2 місяці, провадження у справі зупинено.
Після поновлення апеляційного провадження відповідач ОСОБА_2 в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з'явився, повідомлявся про день та час розгляду справи належним чином.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 пояснив, що примирення подружжя не відбулось, збереження сім'ї позивач вважає неможливим.
Положеннями ст. 112 СК України визначено, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Доводи апеляційної скарги про те, що небажання позивача зберегти сім'ю є тимчасовим та викликані її складним психологічним станом, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи. Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу у вересні 2018 року. В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції представник позивача пояснив суду, що рішення ОСОБА_1 про розірвання шлюбу з відповідачем є зваженим та остаточним, а подальше спільне життя суперечитиме її інтересам. Сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть.
При зверненні до суду із апеляційною скаргою апелянтом не було наведено фактичних обставин, які не були враховані судом першої інстанції, не надано доказів можливості збереження шлюбних відносин.
Враховуючи викладене, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, рішення було ухвалено судом першої інстанції при дотриманні норм матеріального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 30 січня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 16 вересня 2019 року.
Головуючий
Судді