Справа №760/27891/18-ц
Апеляційне провадження №22-ц/824/11013/2019
12 вересня 2019 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., суддів - Сліпченка О.І., Сушко Л.П., розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у місті Києві за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 07 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином,
29 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із названим позовом, де просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 2 153,49 грн. за завдану майнову шкоду та 60 000 грн. - за завдану моральну шкоду.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2018 року в кримінальному провадженні відповідача ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 125 КК України, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку з закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності, а провадження №12015100090006844 від 16 липня 2015 року - закрито.
Вказаною ухвалою встановлено, що 15 липня 2015 року ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок неприязного ставлення, нанесла тілесні ушкодження позивачу.
Відповідно до висновку експерта №2379/Е від 15 січня 2016 року позивач отримала тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу мозку, які відносяться до категорії легких.
Спричинені позивачу тілесні ушкодження потягли за собою необхідність відновлення стану здоров'я, у зв'язку з чим ОСОБА_1 понесла витрати на власне лікування та на придбання ліків, витрати на проїзд на загальну суму 2 153,49 грн.
Крім матеріальної шкоди позивачу було завдано моральних страждань, які вона оцінює в сумі 60 000 грн.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 07 червня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 2 153,49 грн. та моральну шкоду - 2 000 грн.
На обґрунтування ухваленого рішення місцевий суд зазначив, що для задоволення позовних вимог про стягнення майнової шкоди необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: факт наявності майнової шкоди, вина особи, неправомірність дій особи, безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між майновою шкодою та протиправними діями особи.
Сукупність вказаних підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди в судовому засіданні встановлена достовірно, а тому суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесені матеріальні збитки в сумі 2 153,49 грн.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач довела ті обставини на які посилалась як на підставу своїх позовних вимог для відшкодування моральної шкоди, проте сума моральної шкоди 60 000 грн. є значно завищеною нею, у зв'язку з чим вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 2 000 грн.
Не погоджуючись із ухваленим рішенням, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційні скарги, посилаються на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при його ухваленні.
При цьому, ОСОБА_2 просить рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 07 червня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог, тоді як ОСОБА_1 - просить його змінити в частині стягнення моральної шкоди з 2 000 грн. на 60 000 грн.
Суд, закінчивши з'ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційних скаргах, у межах доводів та вимог апеляційних скарг, вважає за необхідне апеляційні скарги залишити без задоволення, керуючись наступним.
Відповідно до ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, ОСОБА_2 15 липня 2015 року, приблизно о 06 годині 15 хвилин, перебувала на території тролейбусного депо №3 ГКП «Київпастранс» за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 14, де на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин з ОСОБА_1 виник конфлікт, під час якого ОСОБА_2 схопила потерпілу ОСОБА_1 за волосся та нанесла один удар головою об скляну поверхню вікна лівої сторони кузова тролейбуса.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2018 року звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 125 КК України на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку з закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності, а провадження №1201500090006844 від 16 липня 2015 року - закрито ( а.с. 4-6 ).
Відповідно до виписки №18675 із медичної карти амбулаторного ( стаціонарного ) хворого від 22 липня 2015 року позивач 15 липня 2015 року поступила до Київської міської клінічної лікарні швидкої допомоги зі струсом головного мозку, забоями м'яких тканин голови, шиї, лівого плеча, лівої гомілки, лівого променевозап'ясткового суглобу ( а.с. 7-8 ).
Зазначені тілесні ушкодження підтверджується також і висновком експерта №2379/Е від 15 січня 2016 року відповідно до якого ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу мозку.
Локалізація, морфологія ушкодження, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що воно спричинено тупим предметом, характерні особливості якого в ушкодженні не відобразились, могли утворитися в термін, вказаний в постанові, тобто 15 липня 2015 року.
Вказане тілесне ушкодження, а саме черепно-мозкова травма відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6, але не менше на 21 добу / за критерієм тривалості розладу здоров'я / ( а.с. 4 ).
Спричинені позивачу тілесні ушкодження потягли за собою необхідність відновлення стану здоров'я, що підтверджується планами спостереження на наступний рік та щорічними епікризами диспансерного хворого та довідками від 20, 21, 24 липня, 03 серпня 2015 року, 07 серпня 2018 року ( а.с. 9-11 ), у зв'язку з чим ОСОБА_1 були понесені витрати на власне лікування та на придбання ліків в розмірі 2 153,49 ( 30,06 + 73,15 + 2,73 + 41,90 + 17,18 + 253,70 + 41,35 + 27,09 + 31,86 + 516,58 + 70,25 + 145,94 + 209,28 + 240,34 + 46,48 + 405, 60 ) грн. ( а.с. 16-18 ).
Таким чином, на переконання апеляційного суду та в силу викладеного, місцевий суд обґрунтовано прийшов до висновку, що ОСОБА_2 , своїми діями, завдала ОСОБА_1 матеріальної шкоди на загальну суму 2 153,49 грн.
Окрім цього, місцевим судом, з врахуванням зазначеного, характеру порушення прав позивача, глибини та обсягу її душевних страждань, які вона зазнала і викликаних необхідністю захисту свого майнового інтересу в судовому порядку, що негативно впливає на її фізичний та психічний стан, інших негативних наслідків, які мають істотне значення, вимог розумності, виваженості і справедливості, положень п.п. 2, 3, 9, 10 постанови №4 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди» від 31 березня 1995 року, обґрунтовано стягнено моральну шкоду в розмірі 2 000 грн.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, визначив відповідно до них правовідносини і, з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення про часткове задоволення позовних вимог у визначеному місцевим судом розмірі.
А тому, доводи апеляційних скарг ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування названих норм матеріального права та порушення норм процесуального права при його ухваленні, зокрема, ст.ст. 23, 1167 ЦК України та ст.ст. 1166 ЦК України, відповідно, з точки зору суду другої інстанції, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.
Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , зокрема, про те, що вона в момент отримання тілесних ушкоджень перенесла фізичний біль, пережила емоційний стрес, який супроводжується страхом за її здоров'я, життя, наслідки цієї події потягнули за собою погіршення стану здоров'я на тривалий період в повній мірі були враховані місцевим судом при визначенні розміру моральної шкоди, а тому, з точки зору другої інстанції, зазначені доводи не є належною правовою підставою для зміни оскаржуваного рішення, у відповідній частині, як того вона просить.
Також, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 , зокрема, про те, що місцевий суд не направив копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви у зв'язку з чим вона була змушена зверталася до місцевого суду з клопотанням їх надати, справу було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, позов є надуманим, її вина не була встановлена, місцевим судом не було задоволено її клопотання про виклик свідка, матеріали справи не містять доказів на підтвердження завданих ушкоджень здоров'ю та її вини в цьому, з точки зору другої інстанції та в силу викладеного, спростовуються матеріалами справи.
Відтак, викладені у апеляційних скаргах доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, відповідно, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 375 ЦПК України.
Окрім цього, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 263, 367, 368, 374, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 07 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, за виключенням випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий А.С. Сержанюк
Судді: О.І. Сліпченко
Л.П. Сушко