Справа № 826/13759/17 Головуючий у 1 інстанції - Скочок Т.О.
Суддя-доповідач - Василенко Я.М.
10 вересня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Шурка О.І.,
при секретарі Баглай О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, треті особи - публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Союз», уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Союз» про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.09.2017 № 401-ЦА-УП-ЮО про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2019 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку звернулася із апеляційною скаргою, в якій вона просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку винесено постанови про порушення справи про порушення на ринку цінних паперів від 23.10.2015 та від 26.10.2015, згідно з якими порушено справи про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Союз».
Постановами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04.11.2015 та від 05.11.2015 зупинено провадження у справах про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні АТ «КБ «Союз» у зв'язку з необхідністю проведення додаткової перевірки обставин справ.
Постановами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.08.2017 відновлено провадження у справах про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні ПАТ «Комерційний банк «Союз», а керівнику або уповноваженому представнику банку постановлено з'явитись для підписання актів про правопорушення на ринку цінних паперів та надання пояснень.
Постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04.09.2017 об'єднано справи про правопорушення на ринку цінних паперів в одне провадження у відношенні АТ «КБ «Союз».
За наслідками розгляду вказаної справи про порушення на ринку цінних паперів Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку складно акт про правопорушення на ринку цінних паперів від 04.09.2017, в якому зазначено, що 17.11.2014 та 19.11.2014 у діях АТ «КБ «Союз» з акціями ПАТ «Експо Нафта Продукт» на ПАТ «ФБ ПФТС», а також 20.11.2014, 16.12.2014 та 19.12.2014 в діях АТ «КБ «Союз» з акціями ПАТ «Граніна Індустрія України» на ПАТ «ФБ ПФТС» вбачається ознака маніпулювання цінами на фондовому ринку, визначена п. 1 ч. 1 ст. 10-1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».
В обґрунтування вказаного в акті зазначено, що відповідно до річної фінансової звітності ПАТ «Експо Нафта Продукт» (надалі - емітент) за 2013 рік, емітент мав такі фінансово-господарські показники: переважна частка активів емітента складалась з поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості, відповідно до балансу емітента, а саме: 99,58%; відсутній бухгалтер або бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером; емітентом випущено 117 986 324 акцій номінальною вартістю акцій 0,25 грн. При цьому, за результатами аналізу договорів купівлі-продажу цінних паперів емітента, наявних у Комісії у вигляді адміністративних даних щодо здійснення діяльності організаторам торгівлі, встановлено, що з цінними паперами емітента у другому півріччі 2014 року договори купівлі-продажу цінних паперів укладались, зокрема, на ПАТ «Фондова Біржа ПФТС». Так, за участі учасників біржових торгів: ТОВ «Форвард Капітал», ПАТ «КБ «Союз» та ТОВ «Перша фондова брокерська компанія» за безадресними заявками через ПАТ «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках» було вчинено ряд правочинів (ПАТ «КБ «Союз» виступило покупцем акцій емітента 17.11.2014 та 19.11.2014). В акті перевірки також зазначено, що 31.07.2014, 29.08.2014, 30.09.2014, 31.10.2014, 28.11.2014 та 30.12.2014 є останніми робочими днями місяців, у які відбувались біржові торги, за результатами яких формувався біржовий курс акцій емітента у розмірі 5,46 грн. На підставі викладеного, перевіряючими зроблено висновок про те, що ТОВ «Форвард Капітал», ПАТ «КБ «Союз» та ТОВ «Перша фондова брокерська компанія» здійснювали операції купівлі/продажу акцій емітента, які надають уявлення щодо ціни на акції емітента, що не відповідають дійсності і призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності вищезазначених операцій.
Відповідно до річної фінансової звітності ПАТ «Граніна Індустрія України» (надалі - емітент-1) за 2013 рік, емітент-1 мав такі фінансово-господарські показники: переважна частка активів емітента-1 складалась з поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості відповідно до балансу емітента-1, а саме: 99,84 грн., середньомісячні витрати емітента-1 на оплату праці становили менше двократного мінімального розміру заробітної плати, встановленого законодавством, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив 1 000, 00 грн., відсутній бухгалтер або бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером, емітентом-1 випущено 119 200 000 акцій номінальною вартістю акцій 0,25 грн. При цьому, за результатами аналізу договорів купівлі-продажу цінних паперів емітента, наявних у Комісії у вигляді адміністративних даних щодо здійснення діяльності організаторам торгівлі, встановлено, що з цінними паперами емітента-1 у період з 01.07.2014 по 31.12.2014 договори купівлі-продажу цінних паперів укладались, зокрема, на ПАТ «Фондова Біржа ПФТС». Так, за участі учасників біржових торгів: ТОВ «Форвард Капітал», ПАТ «КБ «Союз» та ТОВ «Перша фондова брокерська компанія» за безадресними заявками через ПАТ «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках» було вчинено ряд правочинів (ПАТ «КБ «Союз» виступило покупцем акцій емітента-1 16.12.2014 та 19.12.2014, а також продавцем вказаних акцій 20.11.2014). В акті перевірки також зазначено, що 31.07.2014, 29.08.2014, 30.09.2014, 31.10.2014, 28.11.2014 та 30.12.2014 є останніми робочими днями місяців, у які відбувались біржові торги, за результатами яких формувався біржовий курс акцій емітента-1 у розмірі 3,00 грн. та 3,43 грн. На підставі викладеного, перевіряючими зроблено висновок про те, що ТОВ «Форвард Капітал», ПАТ «КБ «Союз» та ТОВ «Перша фондова брокерська компанія» здійснювали операції купівлі/продажу акцій емітента-1, які надають уявлення щодо ціни на акції емітента, що не відповідають дійсності і призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності вищезазначених операцій.
За результатами викладеного, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку винесено постанову від 14.09.2017№ 401-ЦА-УП-ЮО про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, якою за умисні дії, що мають ознаки маніпулювання на фондовому ринку, застосовано у відношенні до АТ «КБ «Союз» санкцію у вигляді штрафу у розмірі 200 000, 00 грн.
Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду першої інстанції.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскаржувана постанова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.09.2017 № 401-ЦА-УП-ЮО про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки у діях ПАТ «КБ «Союз» ознаки маніпулювання на фондовому ринку відсутні.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржувана постанова винесена відповідачем правомірно та у межах наданих останньому повноважень, з огляду на виявлені останнім порушення у сфері маніпулювання ринками цінних паперів. Крім того, за твердженнями апелянта оскаржуваною постановою не порушено прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки зміст останньої стосується виключно діяльності банку, а не його учасників (акціонерів).
Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні, є Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».
У силу ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» серед основних завдань Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку визначено захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.
При цьому, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, встановлює наявність ознак маніпулювання на фондовому ринку (п. 37-1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10-1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», маніпулюванням цінами на фондовому ринку, зокрема, є здійснення або намагання здійснити операції чи надання заявки на купівлю або продаж фінансових інструментів, які надають або можуть надавати уявлення щодо поставки, придбання або ціни фінансового інструменту, що не відповідають дійсності, та вчиняються одноосібно або за попередньою змовою групою осіб і призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій або заявок.
Як було зазначено вище, підставою для висновків про маніпулювання ПАТ «КБ «Союз» цінами на фондовому ринку слугували доводи перевіряючих про те, що здійснені ПАТ «КБ «Союз» операції купівлі/продажу акцій ПАТ «Експо Нафта Продукт» (які мали місце 17.11.2014 та 19.11.2014) та акцій ПАТ «Граніна Індустрія України» (які мали місце 20.11.2014, 16.12.2014 та 19.12.2014) надають уявлення щодо ціни на акції вказаних емітентів, що не відповідають дійсності і призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності вищезазначених операцій.
Водночас, в якості підстави для вказаного вище, в акті про правопорушення на ринку цінних паперів від 04.09.2017 наголошено на тому, що при низьких показниках фінансово-господарської діяльності ПАТ «Експо Нафта Продукт» та ПАТ «Граніна Індустрія України», номінальна вартість акцій яких становила 0,25 грн., завдяки діям, у тому числі й ПАТ «КБ «Союз», в останні робочі дні місяців, у які відбувались біржові торги (31.07.2014, 29.08.2014, 30.09.2014, 31.10.2014, 28.11.2014 та 30.12.2014), формувався біржовий курс акцій емітента у розмірі 5,46 грн. та емітента-1 у розмірі 3,00 грн. та 3,43 грн.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що, як безпосередньо зазначено в акті про правопорушення на ринку цінних паперів від 04.09.2017, операції з купівлі-продажу акцій ПАТ «Експо Нафта Продукт» та ПАТ «Граніна Індустрія України» ПАТ «КБ «Союз» здійснювало лише 17.11.2014, 19.11.2014, 20.11.2014, 16.12.2014 та 19.12.2014, тобто не в останні робочі дні місяців, у які відбувались біржові торги (31.07.2014, 29.08.2014, 30.09.2014, 31.10.2014, 28.11.2014 та 30.12.2014), внаслідок чого формувався біржовий курс акцій даних емітентів.
Крім того, у вказаному акті також зазначено, що вказані операції здійснювались ПАТ «КБ «Союз» за безадресними (анонімними) заявками.
Так, за визначенням, наданим у п. 2 розділу І Положення про функціонування фондових бірж, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, заявка анонімна - заявка, умови якої не дозволяють учасникам біржових торгів до моменту укладення біржового контракту ідентифікувати учасника біржових торгів, який виставив таку заявку; заявка безадресна - заявка, яка подана учасником біржових торгів та адресована усім учасникам біржових торгів.
З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що при здійснені спірних операцій з купівлі-продажу акцій ПАТ «Експо Нафта Продукт» та ПАТ «Граніна Індустрія України» не могло володіти інформацією стосовно контрагента за контрактами, що не спростовано апелянтом.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що мотиви, з яких виходив відповідач, вказуючи на наявність у діях ПАТ «КБ «Союз» ознак маніпулювання на фондовому ринку, не знайшли свого підтвердження, а тому винесена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку постанова № 401-ЦА-УП-ЮО про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 14.09.2017 є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо доводів апелянта про те, що у ОСОБА_1 відсутнє право на оскарження відповідної постанови Комісії до суду, колегія суддів зазначає наступне.
Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права. У свою чергу, ст. 18 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду, тобто відповідно до ст. 1 цього Закону - практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини.
ЄСПЛ зазначає, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований ст. 6 параграфа 1 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць (справа Brumarescu v. Romania).
Одним із основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який, серед іншого, передбачає, що закони мають бути чіткими і зрозумілими, закони не повинні бути суперечливими, а у випадку недостатньої чіткості чи суперечливості норм права вони мають тлумачитися на користь невладного суб'єкта.
Іншим важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права».
Крім того, у справі Camberrow MM5 AD against Bulgaria ЄСПЛ зазначив: «Суд також нагадує, що зневажання правосуб'єктності компанії стосовно того питання, чи є вона «особою», яка безпосередньо постраждала, буде виправданим лише за виняткових обставин, зокрема, коли буде прямо встановлено, що для компанії є неможливим звернення до Суду через органи, створені згідно з її статутом, або - у випадку ліквідації або банкрутства - через її ліквідаторів або конкурсних керуючих» (справа Agrotexim and Others v. Greece).
За таких обставин суд констатував, що через конфлікт інтересів між Camberrow MM5 AD та його спеціальними керуючими і конкурсними керуючими для самого банку було неможливо подати позов до Суду. Більше того, ЄСПЛ нагадує, що заявник володів суттєвою часткою участі у розмірі 98% у банку. Він діяв з веденням частини своєї діяльності через банк і, таким чином, мав пряму особисту зацікавленість у предметі заяви (справа G.J. v. Luxembourg). Таким чином, Суд встановив, що за особливих обставин цієї справи заявник може заявляти себе потерпілим від заявлених порушень Конвенції, які порушують права Camberrow MM5 AD.
Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право на вільне володіння своїм майном. Жодна особа не може бути позбавлена свого майна, окрім як в інтересах держави та на умовах, передбачених законодавством і загальними принципами міжнародного права.
Однак, викладені вище положення жодним чином не повинні порушувати право Держави приводити у виконання такі закони, які вона вважатиме необхідними з метою контролю використання майна відповідно до загальних інтересів або забезпечення сплати податків або інших внесків або штрафів.
Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права і свободи, визначені у Конвенції, порушено, повинен отримати ефективний засіб правового захисту у національному органі, незважаючи на те, що порушення вчинено особами, які діють в офіційній якості.
За викладених обставин можна зробити висновок, що ЄСПЛ, ухвалюючи рішення у справі Camberrow MM5 AD, дійшов висновку, що акції, якими володіє акціонер, є його майном, і позбавлення акціонера можливості отримувати прибуток від таких акцій є порушенням його прав.
Верховний суд України у постанові від 27.06.2017 у справі № 21-3739а16, виходячи з принципу верховенства права та практики суду, дійшов висновку, що позивач у вказаній справі, який є акціонером банку і до того ж власником істотної участі в банку (власник 99,98 відсотка акцій банку), мав право звертатись до суду у зв'язку із втручанням органів державної влади у його права, зокрема право власності, яке закріплено ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 , як володілець 99,9888% частки у статутному капіталі АТ «КБ «Союз», є власником істотної участі у вказаному банку.
Крім того, як вірно було встановлено судом першої інстанції, наразі у межах адміністративної справи № 826/4275/16 перебуває на розгляді Верховного Суду спір щодо протиправності рішень Національного банку України та виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації АТ «КБ «Союз».
Вказане вище свідчить про наявність у ОСОБА_1 права на оскарження постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.09.2017 № 401-ЦА-УП-ЮО про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2019 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Шурко О.І.
Повний текст постанови виготовлений 16.09.2019.