Справа № 240/3037/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Панкеєва В.А.
Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.
11 вересня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Сербин І.І.,
представника позивача: Ущапівської Г .Ф .,
представника відповідача: Домарацької В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом комбінату громадського харчування Коростенської райспоживспілки до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасуванння податкового повідомлення - рішення,
у березні 2019 року комбінат громадського харчування Коростенської райспоживспілки звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (ГУ ДФС у Житомирській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 лютого 2019 року №0012915212.
07 червня 2019 року Житомирський окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення адміністративного позову.
Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.
Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечила, посилаючись на її необгрунтованість та безпідставність.
Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено те, що ГУ ДФС у Житомирській області проведено камеральну перевірку даних комбінату громадського харчування Коростенської райспоживспілки з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань до податкових накладних за грудень 2016 року, за результатами якої складено акт від 15 лютого 2019 року №783/06-30-52-12-31.
За результатами проведеної перевірки відповідачем виявлено порушення позивачем п. 120-1.1 ст. 120 Податкового кодексу України, а саме порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН на загальну суму податку на додану вартість 42316,68 грн.
Не погодившись із висновками акту перевірки, підприємство подало до ГУ ДФС у Житомирській області заперечення, в обґрунтування яких зазначено, що податкова накладна № 540 від 31.12.2018 була надіслана 15.01.2019 та доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 15.01.2019 в 10:54:45, податкова накладна № 541 від 31.12.2018 відправлена 15.01.2019 - доставлена 15.01.2019 в 10:56:12.
Проте, листом від 25.02.2019 року податковим органом скаргу залишено без задоволення, а висновки акту перевірки від 15.02.2019 - без змін.
На підставі акта перевірки, 26 лютого 2019 року ГУ ДФС в Житомирській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0012915212, яким до позивача застосовано штраф в сумі 4231,67 грн.
Не погодившись з таким рішенням позивач оскаржив його до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті рішення діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (ПК України) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пп. 201.10. ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Так, п. 198.5. ст.198 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Так, п. 120-1.1. ст.120-1 ПК України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
При цьому, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, податкові накладні №540 від 31.12.2018 на суму податку на додану вартість 42208,68 грн. та №541 від 31.12.2018 на суму податку 108,00 грн. направлено позивачем на реєстрацію 15.01.2019 року, однак квитанції про прийняття або неприйняття податкових накладних №540 та №541 протягом операційного дня 15.01.2019 року відповідачем надіслано не було.
При цьому, згідно копії знімку екрану офіційного сайту ДФС України, датованого 15.01.2019 року, встановлено, що у зв'язку з перевантаженням серверу ДФС та необхідністю своєчасного прийому податкових накладних/розрахунків коригування, запити щодо отримання відомостей з ЄРПН обробляються з затримкою в часі (а.с.16).
Крім того, квитанції про прийняття або неприйняття даних податкових накладних надіслано позивачу 16.01.2019 року о 08:43 год, тобто наступного операційного дня за днем їх подання в яких зазначено про те, що податкові накладні від 31.12.2018 №540 та №541 доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 15.01.2019 року, документи не прийнято. Вказано, що подання декількох документів з однаковим іменем файлу не допускається. Відтак, податкові накладні були зареєстровані лише 21.01.2019 року.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних не залежало від його волі і не з його вини, а із наявних у справі письмових доказів, вбачається вжиття позивачем всіх можливих заходів для своєчасної реєстрації податкових накладних, а тому виключає застосування податковим органом вказаних штрафних санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.11.2018 року справа №813/815/18.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем не в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України, а тому наявні підстави для їх скасування.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом першої інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 16 вересня 2019 року.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.