Справа № 806/2334/18
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Романченко Євген Юрійович
Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
09 вересня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сторчака В. Ю. Боровицького О. А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту праці, соціальної та сімейної політики Житомирської обласної державної адміністрації на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року (складено 15.02.2019 в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці, соціальної та сімейної політики Житомирської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
у травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту праці, соціальної та сімейної політики Житомирської обласної державної адміністрації, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у вчиненні дій для перереєстрації автомобіля марки ЗАЗ-11020632, 2005 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузов НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 та надати дозвіл на перереєстрацію вищевказаного автомобіля з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що шестимісячний строк пропустив з поважних причин, оскільки в останні дні шестимісячного строку хворів, про що подав відповідну довідку медичного закладу. Крім того, враховуючи приписи ст. 3 Конституції України, позивач вважає що відповідач, який виконує державні функції в соціальній сфері, у шестимісячний термін з дня смерті матері зобов'язаний був запропонувати скористуватись позивачеві його правом на переоформлення автомобіля, та надати довідку розрахункової вартості автомобіля.
Правом подання відзиву на апеляційну скаргу позивач не скористався.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 1 ст. 311 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно пункту 16 Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями визначає, що члену сім'ї померлої особи з інвалідністю, який зареєстрований за місцем реєстрації особи з інвалідністю на час смерті, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті особи з інвалідністю до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, з урахуванням розрахункової вартості автомобіля та суми, сплаченої за нього особою з інвалідністю.
В іншому разі автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, вилучається або повертається структурному підрозділу з питань соціального захисту населення чи органу соціального захисту населення або управлінню виконавчої дирекції Фонду у повному комплекті. Якщо протягом шестимісячного строку з моменту смерті особи з інвалідністю викуп автомобіля не було проведено, а тому автомобіль повинен бути повернутий Департаменту у повному комплекті.
Так, з матеріалів справи вбачається, що в травні 2005 року Головним управлінням праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.06 № 999, рішення колегії Головного управління праці та соціального захисту населення № 13 від 29.04.2005, акта приймання - передачі транспортного засобу серії МВЧ № НОМЕР_5 від 05.05.2005, видано інваліду війни 2 групи ОСОБА_2 на пільгових умовах автомобіль марки ЗАЗ-11020632, 2005 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , з доплатою 7 відсотків його вартості, з правом керування члена сім'ї - ОСОБА_1 , який проживає разом з інвалідом і його буде обслуговувати. Дані обставини підтвердженні довідкою Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації від 05.05.2005 № 1548-02, актом приймання - передачі транспортного засобу серії МВЧ № НОМЕР_5 від 05.05.2005.
ОСОБА_1 є зятем ОСОБА_2 , про що свідчать копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 та копія свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Як видно із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції 02.11.2016, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
02 квітня 2018 року позивач звернувся до Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації із заявою, в якій просив здійснити дії (видати довідку) з перереєстрації автомобіля ЗАЗ-11020632 на нього.
Відповідач, листом від 05.05.2018 за вих. № 2241/02 Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації повідомив ОСОБА_1 про те, що оскільки протягом шести місяців з дня смерті особи з інвалідністю він до органів соціального захисту населення із заявою та відповідними документами не звертався та не сплатив до державного бюджету розрахункову вартість зазначеного автомобіля, то надати дозвіл на переоформлення у власність автомобіля, яким був забезпечений ОСОБА_2 Департамент у даний час не має законних підстав.
Позивач не погоджуючись вказаними діями відповідача звернувся до суду з адміністративним позовом.
Суд першої інстанції приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову виходив з того, що відповідач, відмовляючи у наданні дозволу на переоформлення автомобіля у власність, діяв не у спосіб, який визначений законом, оскільки приймаючи його не врахував, що після смерті ОСОБА_2 автомобіль залишався в користуванні його сім'ї, в якій як на момент смерті так і на даний час є особа з інвалідністю- ОСОБА_1 .
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно ч.3 ст.38 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року №875-XII, після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок забезпечення інвалідів автомобілями затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року №999 (далі - Порядок №999), який діяв на час смерті особи в редакції від 20.04.2016 року.
Пунктом 16 Порядку №999 визначено, що після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, строк експлуатації якого більше ніж 10 років, залишається безоплатно члену сім'ї, який на час смерті інваліда проживав та був зареєстрований за місцем постійного проживання і реєстрації інваліда. Іншому члену сім'ї померлого інваліда, який проживає та зареєстрований за місцем постійного проживання і реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом. Розрахункова сума для викупу автомобіля визначається головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції з урахуванням зносу автомобіля 0,84 відсотка за кожний повний місяць або 10 відсотків за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний місяць користування автомобілем (незалежно від кількості днів) зараховується як повний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики. В іншому разі автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, повертається (вилучається) головному, районному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції у повному комплекті.
Згідно абз.9 п.3 Порядку №999, до членів сім'ї інваліда належать особи, які проживають разом з ним, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки або піклування над неповнолітніми дітьми, а також на інших підставах, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства.
Наведені норми права визначають, що на відповідача, який виконує державні функції в соціальній сфері, покладено обов'язок запропонувати членам сім'ї, які на час смерті інваліда проживали та були зареєстровані за місцем постійного проживання і реєстрації інваліда, скористатись правом, яке виникло у них після смерті останнього, вказавши спосіб його реалізації із наданням довідки-розрахунку за формою, що затверджується Міністерством соціальної політики, або повернути автомобіль управлінню соціального захисту .
Згідно пункту 3 Порядку № 999, до членів сім'ї інваліда належать громадяни України, які проживають разом з ним, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки або піклування над неповнолітніми дітьми, а також на інших підставах, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, та місце проживання яких зареєстровано в Україні в установленому законодавством порядку.
Житлове право визначає поняття "член сім'ї", як особу, яка перебуває з наймачем у правовідносинах, правова природа яких визначається кровними (родинними зв'язками) або шлюбними відносинами; постійним проживанням; веденням з ним спільного господарства. Оскільки у даній справі наявні всі зазначені ознаки, то про суб'єкта позивача слід говорити як про члена сім'ї, тобто сина, померлої особи з інвалідністю, з юридичної точки зору. Таким чином, позивач, як член сім'ї померлої особи з інвалідністю має право на викуп автомобіля, яким користувався інвалід у відповідності до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та Порядку № 999.
Проте, відповідач не виконав покладений на нього обов'язок щодо повідомлення позивача про можливість викупу автомобіля. Тому, колегія суддів погоджується з доводами позивача про поважність причин пропуску ним шестимісячного строку сплати розрахункової суми вартості автомобіля для його викупу та про протиправність дій відповідача щодо відмови у наданні дозволу щодо переоформлення спірного автомобіля шляхом його викупу.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Департаменту праці, соціальної та сімейної політики Житомирської обласної державної адміністрації залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сторчак В. Ю. Боровицький О. А.