Справа № 320/5922/18
16 вересня 2019 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Василенко Я.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Бєлової Л.В. та Аліменка В.О. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, третя особа - Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У листопаді 2018 ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Міністерства соціальної політики України, третя особа - Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Міністерства соціальної політики України щодо надання у листі від 22.05.2018 № 9806/0/2-18/21 неповної відповіді ОСОБА_1 на його заяву від 24.01.2018; визнано протиправними дії Міністерства соціальної політики України щодо порушення термінів розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.01.2018, які встановлені статтею 20 Закону України "Про звернення громадян"; визнано протиправною бездіяльність Міністерства соціальної політики України щодо неповідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду його заяви від 24.01.2018; зобов'язано Міністерство соціальної політики України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.01.2018 та прийняти рішення з урахуванням висновків, викладених у даному судовому рішенні. В частині позовних вимог про визнання протиправними дій Міністерства соціальної політики України за ненадання способу оскарження прийнятого рішення, зобов'язання Міністерства соціальної політики України відшкодувати матеріальні збитки ОСОБА_1 в розмірі 500 000 грн. (п'ятсот тисяч грн.) та стягнути з Міністерства соціальної політики України кошти в сумі 500 000 грн. (п'ятсот тисяч грн.), зобов'язання Міністерства соціальної політики України відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_1 в розмірі 500 000 грн. (п'ятсот тисяч грн.) та стягнути з Міністерства соціальної політики України кошти в сумі 500 000 грн. (п'ятсот тисяч грн.) - у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
11.09.2019 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 подав заяву про відвід суддів Бєлової Л.В. та Аліменка В.О.
Заява мотивована тим, що дії судді Бєлової Л.В. та Аліменка В.О. викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності. Повторно вказує, що апеляційний розгляд справи № 320/5922/18 призначено в порядку письмового провадження, чим позбавлено позивача права на захист своїх прав особисто в судовому засіданні апеляційної інстанції. Крім того, заявник вказує, що мало місце неодноразова зміна складу суду, що на думку позивача порушує норми процесуального права та його права. Також, на думку заявника сумніви у неупередженості та об'єктивності суддів викликає відмова суддів Бєлової Л.В. та Аліменка В.О. у задоволенні клопотання про витребування додаткових доказів.
Колегією суддів у складі головуючого судді Бєлової Л.В., суддів Аліменка В.О., Кучми А.Ю. заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Бєлової Л.В. та Аліменка В.О. - визнано необґрунтованою; зупинено провадження у справі № 320/5922/18 до вирішення питання про відвід; передано справу № 320/5922/18 для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для вирішення вказаного питання визначено суддю Василенка Я.М.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Бєлової Л.В. та Аліменка В.О., суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заявленого відводу, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч.ч. 1, 2 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
За правилами ч. 3 статті 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Водночас, варто зазначити, що суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Так, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою.
З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень у інших справах, у т.ч. подібних.
Як вбачається із заяви про відвід суддів, вона обґрунтована тим, що суддя не може приймати участь у розгляді даної справи, оскільки апеляційний розгляд справи призначено в порядку письмового провадження, чим позбавлено позивача права на захист своїх прав особисто в судовому засіданні апеляційної інстанції, а клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та за присутності позивача не вирішено.
Колегія суддів зазначає, що наведені у заяві про відвід колегії суддів обставини не можуть слугувати підставами для відведення суддів як такі, що викликають сумнів у їх неупередженості чи об'єктивності, оскільки за правилами частини четвертої статті 36 КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) незгода сторони з процесуальними рішеннями судді (суддів) не може бути підставою для відводу.
Разом з тим, викладені у заяві про відвід судді доводи позивача є загальними та суб'єктивними, а посилання на сумніви в упередженості судді ґрунтуються виключно на його припущеннях та не підтверджуються жодними належними доказами, з огляду на що, зазначене не може вплинути на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спору з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи, а суб'єктивна думка позивача не може бути підставою для задоволення заяви.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість складу колегії суддів в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості чи об'єктивності при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
Також, заява про відвід мотивована порушенням принципу незмінності складу суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2019, для розгляду визначено колегію суддів у складі: головуючого - Бєлової Л.В., суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю. ( том 4 а.с.76).
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2019 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи та для розгляду визначено колегію суддів у складі: головуючого - Бєлової Л.В., суддів: Безименної Н.В., Аліменко В.О. (том 4 а.с.96).
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2019 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи та для розгляду визначено колегію суддів у складі: головуючого - Бєлової Л.В., суддів: Безименна Н.В., Пилипенко О.Є. (том 4 а.с.110).
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2019 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи та для розгляду визначено колегію суддів у складі: головуючого - Бєлової Л.В., суддів: Безименна Н.В., Кучма А.Ю. (том 4 а.с.120).
Також, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2019 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи та для розгляду визначено колегію суддів у складі: головуючого - Бєлової Л.В., суддів: Аліменка В.О., Кучма А.Ю. (том 4 а.с.122).
Так, визначення складу суду передбачено статтею 31 КАС України.
Визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач.
Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
Для кожної постійної колегії суддів збори суддів відповідного суду визначають резервних суддів строком на один рік.
Якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою з числа резервних суддів.
Якщо замінити суддю, що вибув, з числа резервних суддів неможливо, його заміна здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному частиною першою цієї статті.
Суддя, визначений на заміну вибулого судді, розглядає у складі колегії суддів усі невирішені справи, які розглядає така колегія суддів, та які у зв'язку з відсутністю вибулого судді неможливо розглянути в строки, встановлені КАСУ.
Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.
Копія такого протоколу в електронній чи паперовій формі підписується уповноваженими особами апарату суду та видається (надсилається) заінтересованій особі не пізніше наступного дня після подання до суду відповідної заяви.
В даному випадку, заміна суддів здійснювалася на підставі розпоряджень керівника апарату та відповідає вимогам КАС України.
При цьому, невідповідності складу колегії вимогам порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 КАС України не встановлено.
В свою чергу, наявність інших підстав, передбачених статями 36, 37 КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) для відводу суддів Бєлової Л.В. та Аліменка В.О. Лящуком Петром Павловичем не доведено.
Отже, враховуючи те, що подана заява ОСОБА_1 про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Бєлової Л.В. та Аліменка В.О., не містить доказів на підтвердження доводів викладених у ній, а доводи не містяться в переліку, наведеному в КАС України стосовно відводу суддів, суд вважає даний відвід необґрунтованим та безпідставним, у зв'язку із чим вказана заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 241, 242, 311, 321, 325, 328 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Бєлової Л.В. та Аліменка В.О. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Василенко Я.М.