Ухвала від 16.09.2019 по справі 826/15677/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/15677/18

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

16 вересня 2019 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Чаку Є.В., перевіривши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2019 року закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, представник позивача звернувся з апеляційною скаргою.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме: при подані апеляційної скарги апелянтом не було долучено документи про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі, який повинен бути сплачений, відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір, а саме 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1 921 грн.

Таким чином, апелянт повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у розмірі 1 921 грн.

Судовий збір має бути сплачений за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, ЄДРПОУ отримувача - 38004897, рахунок отримувача - 34312206081055, банк отримувача - Казначейство України, код отримувача (МФО) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Представник позивача в апеляційній скарзі просив звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись на п.7 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", яким передбачено, що від сплати судового збору звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із позовними заявами до суду щодо захисту прав і інтересів інших осіб.

Суд вважає вказані посилання апелянта необгрунтованими з огляду на наступне.

Частина 1 статті 53 КАС України наділяє у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи правом звернення до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і можливістю брати участь у цих справах.

Зі змісту вказаних положень слідує, що ряд суб'єктів наділені правом звернення до суду в інтересах інших осіб, проте позивачами у таких справах виступають безпосередньо самі особи.

Таким чином, суб'єктами сплати судового збору є особи, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, а не їх представники, які вчиняють дії виключно від імені особи, в інтересах якої вони діють.

Суд враховує, що метою встановлення певних ставок судових витрат на законодавчому рівні є забезпечення діяльності судової гілки влади, а також насамперед дисциплінування осіб, які звертаються за захистом своїх порушених прав та інтересів, спрямоване на обмеження подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань.

З урахуванням вищезазначеного, можна зробити висновок, що в разі звернення до суду Всеукраїнської громадської організації в інтересах інших осіб, така громадська організація є в розумінні Закону України "Про судовий збір" платником судового збору, тобто наявність чи відсутність підстав для сплати судового збору пов'язана не зі статусом громадської організації, яка діє в інтересах певної особи, а безпосередньо з цією особою - позивачем.

Таким чином, з'ясуванню підлягають обставини наявності у такої особи обов'язку сплачувати судовий збір чи наявності підстав для звільнення, відстрочення чи розстрочення його сплати.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

В даному випадку апелянтом не надано до суду жодних доказів, які б підтверджували наявність у позивача обставин, передбачених ст.8 Закону України "Про судовий збір", за яких він не може сплатити судовий збір.

Також суд не приймає до уваги посилання апелянта на рішення інших судів, оскільки такі судові рішення, відповідно до ст. 7 КАС України, не є джерелами права, що застосовуються судом при вирішенні справ, та виходячи з норм ч. 5 ст. 242 КАС України їх висновки не є обов'язковими для врахування.

Частиною 2 статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За змістом частин 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк на їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За змістом ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення установлених строків і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2019 року залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме десять днів з дня отримання копії даної ухвали. Недоліки можуть бути усунуті шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна ) грн.

У разі неусунення недоліків у вищезазначений строк, до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені ст.298 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Є.В. Чаку

Попередній документ
84295283
Наступний документ
84295285
Інформація про рішення:
№ рішення: 84295284
№ справи: 826/15677/18
Дата рішення: 16.09.2019
Дата публікації: 19.09.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них