Справа № 743/1512/19 Суддя (судді) першої інстанції: Сташків В.Б.
17 вересня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Земляної Г.В., Кобаля М.І., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Чернівецького прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 21 серпня 2019 року адміністративну справу за позовом Чернівецького прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 про продовження строку затримання,
Військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) звернулась до суду з позовом про продовження строку затримання на шість місяців громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України.
Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 21 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити адміністративний позов.
Зокрема, скаржник зазначає, що строк затримання відповідача закінчується 25 серпня 2019 р., а на даний час неможливо забезпечити його примусове видворення, останнього не ідентифіковано, ними не одержано відповідей на запити про розгляд питання щодо ідентифікації громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом попередньої інстанції встановлено, що 03.09.2018 року о 23 год. 20 хв. громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 був затриманий прикордонним нарядом «Прикордонний» патруль» на околиці с.Топорівці Новоселицького району Чернівецької області на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Мамалига» в межах контрольованого прикордонного району, на автошляху сполучення Київ-Чернівці у автомобілі спільно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які рухались до лінії державного кордону з метою незаконного перетину державного кордону з України в Румунію.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 06 вересня 2018 року, зокрема, затримано громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою забезпечення його передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісії, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на строк достатній для виконання судового рішення, але не більше ніж на 6 (шість) місяців, починаючи з часу його фактичного затримання, а саме 23:20 год. 03 вересня 2018року.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців області від 26 лютого 2019 р. продовжено строк затримання особи, що назвалася громадянином Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, на термін 6 (шість) місяців, а саме до 25 серпня 2019 року.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI (надалі за текстом - Закон № 3773-VI), який визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України.
Пунктом 7 ч.1 ст. 1 Закону № 3773-VI визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.
Відповідно до ч.3 ст.9 вказаного Закону № 3773-VI строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
Пунктами 1, 2 частини 1 статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.
Частинами 11 - 13 названої статті Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:
1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;
2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Із матеріалів справи вбачається, що Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 06 вересня 2018 року відповідача затримано саме з метою забезпечення його передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, водночас з позовом про продовження строку затримання останнього позивач звернувся з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України.
За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову щодо продовження строку затримання відповідача, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Чернівецького прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 21 серпня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя Г.В.Земляна
суддя М.І.Кобаль