Справа № 359/1063/18 Суддя (судді) першої інстанції: Борець Є.О.
16 вересня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Іванків" про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Іванків" про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №186-ДК/0022По/08/01/-17 від 14 вересня 2017 року; закриття провадження в адміністративній справі у зв'язку з відсутністю в діях позивача події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.531 КУпАП.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Іванків" було надано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом встановлено, що 14 вересня 2017 року начальник управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Київській області Постулін О.С. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення №186-ДК/0022По/08/01/-17 (а.с.17-19, 48-52), якою визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.531 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 493 гривень.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що наприкінці квітня 2017 року ОСОБА_1 , який є директором ТОВ «Агрофірма «Макрогор», самовільно здійснив посів соняшника на земельних ділянках, які перебувають в оренді ТОВ «Агрофірма «Іванків».
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
. У статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.
За змістом частини другої статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.
Відповідно до ч.1 ст.531 КУпАП самовільне зайняття земельної ділянки - тягне за собою накладення штрафу на громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 розділу II Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення (далі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.01.2017 року № 6, у разі виявлення порушення законодавства у сфері використання та охорони земель, за яке Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 5 розділу II Інструкції у протоколі зазначаються, зокрема,:
- відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (прізвище, ім'я та по батькові, день, місяць та рік народження, місце народження, сімейний стан, у тому числі кількість утриманців (у разі наявності інформації), фактичне місце проживання/реєстрації (поштова адреса), посада та місце роботи або навчання (повне найменування юридичної особи та її місцезнаходження); якщо особа не працює, про це робиться відмітка);
- місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення. Суть правопорушення описується якомога точніше згідно з вимогами відповідної статті КпАП України, на підставі якої складається протокол;
- нормативно-правові акти, вимоги яких порушено та які встановлюють відповідальність за вчинене правопорушення (з обов'язковим зазначенням статей (їх частин), пунктів, абзаців тощо.
При цьому, Додатком 1 до Інструкції затверджено бланк протоколу про адміністративне правопорушення, який заповнюється державними інспекторами державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель при виявленні правопорушення.
Судом першої інстанції допитано свідка ОСОБА_2 та встановлено, що він працює в управлінні з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Київській області на посаді головного спеціаліста відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування. ТОВ «Агрофірма «Іванків» звернулось з заявою, в якій повідомило про те, що на земельних ділянках, орендованих ТОВ «Агрофірма «Іванків», самовільно здійснено посів соняшника. Свідок ОСОБА_2 провів виїзну перевірку, під час якої оглянув спірні земельні ділянки та поспілкувався з директором ТОВ «Агрофірма «Макрогор» ОСОБА_1 . Під час розмови ОСОБА_1 зазначив, що саме його підприємство здійснило посів соняшника на вказаних земельних ділянках. Однак ОСОБА_1 категорично заперечував проти того, що посів соняшника був здійснений самовільно. Водночас, він не надав жодного документу на підтвердження його заперечень та відмовився від отримання протоколу про адміністративне правопорушення.
З копії акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства №186-ДК/139/АП/09/01/-1 від 1 вересня 2017 року (а.с.36-38 т.1) та копії акту обстеження земельної ділянки №186-ДК/42/АО/10/01/-1 від 1 вересня 2017 року (а.с.39-43 т.1) вбачається, що на земельних ділянках, які перебувають в оренді ТОВ «Агрофірма «Іванків» здійснений посів соняшника.
З копії протоколу про адміністративне правопорушення №186-ДК/0020П/07/01/-17 від 7 вересня 2017 року (а.с.44-47 т.1) вбачається, що посів соняшника на земельних ділянка, які перебувають в оренді ТОВ «Агрофірма «Іванків», здійснений директором ТОВ «Агро-фірма «Макрогор» ОСОБА_1 .
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення 186-ДК/0020П/07/01/-17 від 7 вересня 2017 року був вказаний час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Однак ОСОБА_1 відмовився від одержання вказаного протоколу про адміністративне правопорушення та ухилився від отримання інформації про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим суд критично ставиться до посилання ОСОБА_1 , що розгляд справи про адміністративне правопорушення був проведений у його відсутності.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.531 КУпАП.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови начальника управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Київській області Постуліна О.С. про накладення адміністративного стягнення №186-ДК/0022По/08/01/-17 від 14 вересня 2017 року, а також для закриття провадження в адміністративній справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.531 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2019 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя В.В.Файдюк
суддя Є.В.Чаку