Справа № 640/9519/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.
13 вересня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О.,
Літвіної Н.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2019 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за участю третьої особи - Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене листом № 073/09/01-13/1102 від 11.02.2019 про відмову у реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CC1) із будівництва індивідуального житлового будинку (садибного типу) на АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати відповідача зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CC1) із будівництва індивідуального житлового будинку (садибного типу) на АДРЕСА_1 , що було подане ОСОБА_1 та зареєстроване за вх. № 073/09/01-Т-0502/5 від 05.02.2019;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене листом № 073/09/01-12/1102 від 11.02.2019 про відмову у реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CC1) із будівництва індивідуального житлового будинку (садибного типу) на АДРЕСА_2 ;
- зобов'язати відповідача зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) із будівництва індивідуального житлового будинку (садибного типу) на АДРЕСА_2 , що було подане ОСОБА_1 та зареєстроване за вх. № 073/09/01-Т-0502/7 від 05.02.2019.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, він неодноразово подавав до відповідача повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), проте щоразу отримував відмови в реєстрації повідомлень з підстав, що не передбачені чинним законодавством. Таким чином, позивач вважає, що висновки відповідача про оформлення повідомлень з порушенням установлених вимог є неправомірними, а рішення, оформлені листами від 11.02.2019 про відмову у реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт - протиправними, зокрема, у зв'язку з тим, що у поданих ним повідомленнях про початок виконання будівельних робіт від 05.02.2019 було зазначено всі необхідні дані.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 липня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які Окружний адміністративний суд визнав встановленими, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що на думку апелянта призвело до неправильного вирішення справи, просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, оскаржуване рішення першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, містить формальні ознаки та порушує права відповідача у сфері публічно-правових відносин.
Зокрема, апелянт вказує, що судом першої інстанції під час вирішення даної справи не було враховано, що відповідно до Порядку № 92 електронною системою реєстру автоматично перевіряється повнота та коректність інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, після чого перевірені дані вносяться Держархітбудінспекцією до Реєстру з присвоєнням реєстраційного номера.
Разом з цим, апелянт звертає увагу, що під час опрацювання поданих позивачем до контролюючого органу повідомлень було встановлено, що останні оформлені з порушенням. При цьому, судом першої інстанції не було враховано, що інформація зазначена замовником будівництва у повідомленнях поданих до Департаменту зазначена не коректно та не в повному обсязі. Зокрема, судом не досліджено, що відповідно до даних ЄДР ЮО ФОП та ГФ скорочена назва Департаменту - органу до якого звертався позивач з відповідними повідомленнями, відсутня.
За наведених обставин, як стверджує відповідач в апеляційній скарзі, ним було правомірно не внесено вказані повідомлення до єдиного реєстру. Таким чином, на думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що Департамент був зобов'язаний внести відомості щодо реєстрації вказаних повідомлень до реєстру, а пізніше, у разі виявлення недоліків, повернути їх на доопрацювання замовнику будівництва із зазначенням причин повернення та даних, які необхідно скорегувати.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2019 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Державною архітектурно-будівельною інспекцією було подано письмові пояснення до апеляційної скарги відповідача. У вказаних поясненнях останній зазначає, що на його думку, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2019 року підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції було не правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення без дотримання норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції не враховано, що відповідно до приписів Порядку ведення єдиного електронного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт № 92 від 24.06.2011 електронною системою реєстру автоматично перевіряється повнота та коректність інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельною контролю, після чого перевірені дані вносяться Держархбудінспекцією до Реєстру з присвоєнням реєстраційного номера.
При цьому, зауважує, що як правильно встановлено судом першої інстанції, позивачем не було належним чином оформлено повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Таким чином, третя особа звертає увагу, що судом першої інстанції було фактично підтверджено обставини зазначені відповідачем в оскаржуваних рішеннях про відмову у реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів з незначними наслідками (СС1) із будівництва індивідуального житлового будинку (садибного типу).
З урахуванням викладеного, третя особа вважає, що державні органи у сфері державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду діяли виключно у відповідності та в межах повноважень визначеними нормами чинного законодавства, а тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Позивачем відзиву на апеляційну скаргу до суду не подано, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником земельних ділянок за адресами: АДРЕСА_2, АДРЕСА_2.
Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Тимчишину М.М. видані Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва за №9332/0/7-1-18 від 27.06.2018, №10256/0/7-1-18 від 11.07.2018.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово, зокрема, 21.08.2018 25.09.2018, 16.10.2018, 02.11.2018, 20.11.2018, 18.12.2018, 05.02.2019, подавались повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів: "Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_2 та “Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_2.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи 28.08.2018 відповідачем листами № 073/09/01-4/2808, № 073/09/01-6/2808 відмовлено позивачу у реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт з підстав оформлення повідомлень з порушенням установлених вимог, а саме: у відповідному пункті необхідно було уточнити дані щодо замовника; у пункті "Код об'єкта" необхідно уточнити вказану інформацію, враховуючи основні показники об'єкта будівництва; у відповідному пункті необхідно уточнити дату затвердження замовником проектної документації, враховуючи дату видачі містобудівних умов та обмежень; у пункті "Інформація про генерального підрядника..." відсутній номер телефону.
Листами від 01.10.2018 № 073/09/01-7/0110, № 073/09/01-8/0110 та від 22.10.2018 №073/09/01-12/2210, № 073/09/01-13/2210 відповідачем повторно відмовлено у реєстрації повідомлень з підстав оформлення повідомлення з порушенням установлених вимог, а саме: у відповідному пункті необхідно уточнити дані щодо замовника (повідомлення по об'єкту "Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1; у відповідному пункті необхідно уточнити дані щодо генерального підрядника (підрядника) (повідомлення по об'єкту "Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_2".
Листами від 08.11.2018 № 073/09/01-12/0811, № 073/09/01-10/0811 позивачу було відмовлено у реєстрації повідомлень на тій підставі, що у відповідному пункті необхідно уточнити найменування об'єкта будівництва, враховуючи що воно повинно відповідати найменуванню проектної документації та вихідним даним для проектування, у тому числі містобудівним умовам та обмеженням.
Згідно листів від 26.11.2018 № 073/09/01-17/2611, № 073/09/01-19/2611, підставою для чергової відмови позивачу у реєстрації повідомлень, відповідачем зазначено, що у пункті "Найменування об'єкта будівництва" неповністю вказано адресу об'єкта будівництва.
28.12.2018 відповідачем складено листи № 073/09/01-7/2812, 073/09/01-6/2812, 073/09/01-8/2812 про відмову позивачу у реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, з огляду на те, що у відповідному пункті необхідно доповнити інформацію щодо найменування документу, яким призначено головного архітектора проекту.
За результатами розгляду повідомлень про початок виконання будівельних робіт, які зареєстровані за вх. № 073/09/01-Т-0502/5 та № 073/09/01-Т-0502/7 від 05.02.2019, Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листами від 11.02.2019 № 073/09/01-12/1102 та № 073/09/01-13/1102 повідомлено про відмову у внесенні вказаних повідомлень до реєстру.
Підставою для відмови у реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо вищезазначених об'єктів зазначено, що у відповідному пункті неповністю вказано найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, якому надсилається повідомлення.
Не погоджуючись із правомірністю зазначених рішень про відмову у внесенні вказаних повідомлень до реєстру, позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.
Задовольняючи позовні вимоги повністю, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог чинного законодавства повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) не може бути повернуто заявнику без реєстрації., оскільки відомості такого повідомлення у будь-якому випадку вносяться до відповідного реєстру. Після внесення даних до реєстру, за необхідності, повідомлення повертається заявнику на доопрацювання із зазначенням причин такого повернення та даних, які необхідно скорегувати. Водночас, оскільки відповідачем вказаних вимог дотримано не було, суд дійшов висновку про протиправність прийнятих останнім рішень, оформлених листами від 11.02.2019 за № 073/09/01-12/1102 та за № 073/09/01-13/1102.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що за конкретних фактичних обставин відповідач не наділений повноваженнями діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт або ні, а тому за встановлених обставин та з метою ефективного захисту прав позивача дійшов висновку про необхідність зобов'язати відповідача зареєструвати відповідні повідомлення позивача про початок виконання будівельних робіт.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
У даному спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон №3038-VI).
Відповідно до частини першої статті 41 вказаного Закону державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Як було встановлено судом першої інстанції та визнається учасниками справи, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснює свої повноваження щодо державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві та дозвільно-реєстраційних функцій щодо об'єктів незначного (СС1) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності) з 12 жовтня 2016 року.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Як встановлено судом, спірні правовідносини виникли з приводу реалізації позивачем права на виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CC1) із будівництва індивідуального житлового будинку (садибного типу) на АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Аналогічна правова норма закріплена ч. 1 ст. 36 цього ж Закону, якою передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466), Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 запроваджено декларативний принцип оформлення замовником документів, які надають право виконувати будівельні роботи на об'єктах будівництва І-ІІІ категорії складності та підтверджують готовність таких об'єктів до експлуатації.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.
Таким чином, подання повідомлення про початок будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), здійснюється за декларативною процедурою.
Зазначена обставина також була встановлена судом першої інстанції та визнається відповідачам, а також третьою особою, про що останніми вказується в апеляційній скарзі та письмових поясненнях до неї.
Колегія суддів зазначає, що вказаний принцип полягає у тому, що відповідальність за достовірність даних, зазначених замовником будівництва у декларації про початок будівельних робіт, покладається на замовника, а орган держаного архітектурно-будівельного контролю зобов'язаний прийняти до розгляду подану декларацію, перевірити повноту даних зазначених у декларації та забезпечити внесення інформації, зазначеної у відповідній декларації до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що право на проведення будівельних робіт стосовно об'єкта класу наслідків "СС1" набувається особою після подання відповідного повідомлення до контролюючого безвідносно до факту внесення відомостей за таким повідомленням до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі за текстом - Єдиний реєстр).
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що за змістом пункту 2 Порядку № 466 під реєстрацією розуміється внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 № 92 затверджено Порядок ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Порядок № 92).
Відповідно до пункту 8 Порядку № 92, підставами для внесення Держархбудінспекцією поданих органом державного архітектурно-будівельного контролю даних до реєстру є отримання цим органом: повідомлення; повідомлення про зміну даних у цьому повідомленні; декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація); повідомлення про зміну даних у зареєстрованих деклараціях, внесення змін до них у зв'язку з виявленими технічними помилками; скасування реєстрації повідомлення або декларації; прийняття рішення про видачу або анулювання дозволу, видачу сертифіката, повернення декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків; прийняття рішення про відмову у видачі дозволів чи сертифікатів.
Згідно з приписами п. 9 Порядку № 92 до реєстру вносяться відомості про:
а) назву, дату та номер повідомлення, декларації, дозволу, сертифіката, у тому числі відомості про повернення декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків та надання відмови у видачі дозволів чи сертифікатів;
б) найменування та місцезнаходження об'єкта будівництва;
в) замовника (зміну замовника):
для фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові, серія і номер паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті), місце проживання;
г) орган державного архітектурно-будівельного контролю, яким було внесено відповідні дані до реєстру;
ґ) підрядну (зміну підрядної), проектну організацію (за наявності) (найменування, місцезнаходження, код за ЄДРПОУ, серія та номер ліцензії (за наявності));
д) авторський і технічний нагляд (його зміну), головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта (прізвище, ім'я та по батькові особи, серія та номер кваліфікаційного сертифіката), коригування проектної документації;
е) документ, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (назва, реєстраційний номер, дата видачі, орган, що видав документ).
Як було правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач вісім разів звертався до відповідача з повідомленням про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CC1) із будівництва індивідуального житлового будинку (садибного типу) на АДРЕСА_1 . Водночас, відповідач кожного разу з різних підстав відмовляв позивачу у внесенні відповідного повідомлення до Реєстру, не зважаючи на те, що недоліки визначені контролюючим органом у попередньому рішенні були усунуті позивачем.
Щодо рішень відповідача, які становлять предмет даного спору, то судом встановлено, що в якості підстави для відмови позивачу у реєстрації його повідомлення, контролюючим органом вказано про те, що позивач у відповідному пункті неповністю вказано найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, якому надсилається повідомлення.
Разом з цим, як вірно зазначив суд першої інстанції, позивачем щоразу зазначалось однакове найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, проте в раніше надісланих листах щодо відмови у реєстрації повідомлень відповідачем не зазначалась вказана підстава для відмови.
Між тим, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), і найменування самого департаменту позивачем вказано правильно, а зазначення "КМДА" є офіційним скороченим найменуванням Київської міської державної адміністрації як окремого місцевого органу.
Щодо доводів апелянта про те, що згідно з вимогами п. 9 Порядку № 92 електронною системою реєстру автоматично перевіряється повнота та коректність інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, після чого перевірені дані вносяться Держархбудінспекцією до Реєстру з присвоєнням реєстраційного номера, то колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки органами державного архітектурно-будівельного контролю інформація до такої перевірки електронною системою реєстру не передавалась.
При цьому, колегія суддів враховує, що відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (справа "Лелас проти Хорватії" від 20.05.2010 року).
Отже, повертаючи повідомлення про початок виконання будівельних робіт без реєстрації відповідачем не враховано викладений принцип щодо діяльності у найпослідовніший спосіб, проведення внутрішніх процедур, які забезпечать прозорість і ясність його дій, сприяння юридичній визначеності у спірних правовідносинах, які зачіпають інтереси позивача.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення відповідача, оформлені листами від 11.02.2019 № 073/09/01-12/1102 та № 073/09/01-13/1102 про відмову у реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів є протиправними та підлягають скасуванню.
Також, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача вчинити дії стосовно реєстрації повідомлень в установленому законом порядку, то суд вважає, що ця вимога є похідною від позовних вимог про визнання протиправними та скасувати рішень відповідача, оформлених листами про відмову у реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, тому також підлягають задоволенню.
При цьому, суд першої інстанції вірно зазначив, що за встановлених судом обставин справи відповідач не наділений повноваженнями діяти не за законом, а на власний розсуд.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.
Разом з цим, доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповністю досліджено обставини справи або неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 квітня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді О.О. Беспалов
Н.М. Літвіна