Справа № 826/28160/15 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.
23 липня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді: Собківа Я.М.,
суддів: Губської Л.В., Шурка О.І.,
за участю секретаря: Рагімової Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України, Державної санітарно-епідеміологічної служби України про визнання рішень, дій, бездіяльності протиправними та стягнення коштів,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства охорони здоров'я України, Державної санітарно-епідеміологічної служби України, у якому просив:
- визнати протиправним наказ МОЗ України від 21.09.2012 №176-о «Про ліквідацію бюджетних закладів, установ та організацій, що належать до сфери управління МОЗ України» в частині покладення на нього обов'язків голови ліквідаційної комісії;
- визнати протиправним наказ МОЗ України від 28.12.2012 №301-о «Про звільнення головних лікарів СЕС об'єктів з особливим режимом роботи»;
- визнати протиправним наказ МОЗ України від 03.02.2016 №7-о «Про внесення змін до персонального складу ліквідаційних комісій юридичних осіб»;
- визнати протиправними дії МОЗ України щодо внесення до додатку до наказу МОЗ України від 21.09.2012 №176-о ОСОБА_1 без його згоди та з помилкою у назві посади;
- визнати протиправними дії МОЗ України щодо виготовлення двох примірників сторінки 16 додатку до наказу МОЗ України від 21.09.2012 №176-о з відкорегованою назвою посади, засвідчені підписом посадової особи та печаткою МОЗ України, без заміни цієї сторінки в наказі МОЗ України від 21.09.2012 №176-о;
- визнати неправомірними дії МОЗ України при проведенні заміни голови ліквідаційної комісії через 45 діб після проведення ним ліквідації юридичної особи та не ознайомлення його з відповідним наказом;
- визнати протиправною бездіяльність МОЗ України та Держсанепідслужби України, що призвела до порушення його прав як фізичної особи, яка мала наслідком примусове безоплатне виконання обов'язків голови ліквідаційної комісії та завдала значної моральної та матеріальної шкоди: сумоусунення МОЗ України від забезпечення ліквідаційної процедури державного закладу; не забезпечення своєчасної заміни голови ліквідаційної комісії; не забезпечення своєчасного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні; не забезпечення фінансування для виконання обов'язків голови ліквідаційної комісії;
- стягнути з МОЗ України виплату у сумі 206496 грн. 50 коп. за час виконання обов'язків голови ліквідаційної комісії СЕС зони відчуження;
- стягнути з МОЗ України виплату у сумі 171097 грн. 10 коп. за час фактичної затримки виплати вихідної допомоги та компенсації невикористаної відпустки при звільненні, згідно наказу МОЗ України від 28.12.2012 №301-о «Про звільнення головних лікарів СЕС об'єктів з особливим режимом роботи»;
- стягнути з МОЗ України суму спричиненої моральної шкоди у розмірі 80000 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2018 року позов в частині позовних вимог про: визнання протиправним наказу Міністерства охорони здоров'я України від 21.09.2012 №176-о «Про ліквідацію бюджетних закладів, установ та організацій, що належать до сфери управління МОЗ України» в частині покладення на ОСОБА_1 обов'язків голови ліквідаційної комісії; визнання протиправним наказу Міністерства охорони здоров'я України від 28.12.2012 №301-о «Про звільнення головних лікарів СЕС об'єктів з особливим режимом роботи»; визнання протиправним наказу Міністерства охорони здоров'я України від 03.02.2016 №7-о «Про внесення змін до персонального складу ліквідаційних комісій юридичних осіб»; визнання протиправними дії Міністерства охорони здоров'я України щодо внесення до додатку до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 21.09.2012 №176-о ОСОБА_1 без його згоди та з помилкою у назві посади; визнання протиправними дії Міністерства охорони здоров'я України щодо виготовлення двох примірників сторінки 16 додатку до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 21.09.2012 №176-о з відкорегованою назвою посади, засвідчені підписом посадової особи та печаткою Міністерства охорони здоров'я України, без заміни цієї сторінки в наказі Міністерства охорони здоров'я України від 21.09.2012 №176-о; визнання неправомірними дій Міністерства охорони здоров'я України при проведенні заміни голови ліквідаційної комісії через 45 діб після проведення ОСОБА_1 ліквідації юридичної особи та не ознайомлення ОСОБА_1 з відповідним наказом, який його стосується; визнання протиправною бездіяльності Міністерства охорони здоров'я України та Держсанепідслужби України, що призвела до порушення прав ОСОБА_1 як фізичної особи, мала наслідком примусове безоплатне виконання обов'язків голови ліквідаційної комісії та завдала значної моральної та матеріальної шкоди: сумоусунення Міністерства охорони здоров'я України від забезпечення ліквідаційної процедури державного закладу; не забезпечення своєчасної заміни голови ліквідаційної комісії; не забезпечення своєчасного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні; не забезпечення фінансування для виконання обов'язків голови ліквідаційної комісії, - залишено без розгляду.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2018 року.
Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовані обставини справи, порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, що з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Наказом першого заступника Міністра - головним державним санітарним лікарем України від 09.12.2010 №272-о ОСОБА_1 призначено на посаду головного державного санітарного лікаря зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення - головного лікаря Державного закладу «Санітарно-епідеміологічна станція зони відчуження» МОЗ України з 14.12.2010.
Наказом МОЗ України від 21.09.2012 №176-о «Про ліквідацію бюджетних закладів, установ та організацій, що належать до сфери управління МОЗ України» наказано ліквідувати державні заклади, установи та організації, що належать до сфери управління МОЗ України, за переліком, згідно з додатком. Затверджено персональний склад ліквідаційних комісій юридичних осіб, за переліком, що додається до наказу. ОСОБА_1 вказаним наказом призначений головою ліквідаційної комісії Державного закладу «Санітарно-епідеміологічна станція зони відчуження».
Наказом МОЗ України від 28.12.2012 №301-о «Про звільнення головних лікарів СЕС об'єктів з особливим режимом роботи» наказано звільнити головних лікарів СЕС об'єкта з особливим режимом роботи відповідно до пункту 1статті 40 КЗпП України, зокрема, ОСОБА_1 з посади головного державного санітарного лікаря зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення - головного лікаря Державного закладу «Санітарно-епідеміологічна станція зони відчуження» МОЗ України.
Наказом МОЗ України від 03.02.2016 №7-о «Про внесення змін до персонального складу ліквідаційних комісій юридичних осіб» внесено зміни до персонального складу ліквідаційних комісій юридичних осіб, затверджених наказом МОЗ України від 21.09.2012 №176-о, а саме, змінено слова та знаки « ОСОБА_1 головний лікар Славутицької санітарно-епідеміологічної станції об'єкта з особливим режимом роботи, ідентифікаційний код НОМЕР_1 » на « ОСОБА_3. завідувач Іванківського міжрайонного відділу лабораторних досліджень Державної установи «Київський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України», ідентифікаційний код НОМЕР_2 ».
Позивач зазначає, що незважаючи на звільнення у грудні 2012 року, вихідна допомога та компенсація за невикористану відпустку виплачена йому лише у травні 2015 року, а відтак, наявні підстави для застосування статей 116, 117 КЗпП України та стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 28.12.2012 по дату проведення відповідних виплат - 27.05.2015.
Позивач вважаючи вищезазначені дії та накази, бездіяльність відповідача протиправними, 28.12.2015 року звернувся з адміністративним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.
Відповідно до Частиною 2 статті 99 КАС України (тут та надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.
Згідно зі ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.
Статтею 100 КАС України визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про правомірність залишення без розгляду в частині позовних вимог.
За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Суддя Губська Л.В.
Суддя Шурко О.І.
Повний текст постанови виготовлено - 29 липня 2019 року.