Справа № 826/8226/18 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.
05 вересня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Бєлової Л.В., Лічевецького І.О.,
за участю секретаря: Островської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019 (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Науково-технічне підприємство «Український центр нерухомого майна» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ПП «Науково-технічне підприємство «Український центр нерухомого майна» звернулось з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 2352615147 за формою «Р», № 2362615147 за формою «ПС» від 18.05.2018.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при податкові повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, що регулює здійснення кримінального розслідування та порядок призначення та проведення контрольно-перевірочних заходів суб'єктів господарювання органами ДФС України. Перевірку проведено з численними порушеннями чинного законодавства України, яке регулює вказані правовідносини, внаслідок чого суб'єктом владних повноважень було вчинено протиправні дії щодо складання акту про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ «Електропром Пласт» та ТОВ «Тера Гарант» за період з 01.01.2015 по 30.06.2017.
Згідно з відзиву на позовну заяву дії відповідача щодо прийняття наказу є правомірними, а тому наказ прийнято правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства України; позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення господарських операцій. За спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019 вищевказаний адміністративний позов задоволено.
Відповідач, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції
Зокрема, апелянт вказує, що судом першої інстанції не враховано той факт, що первинні документи, підписані зі сторони ТОВ «Електропром Пласт», директором - ОСОБА_1 , тобто особою, яка заперечує здійснення фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства, а відтак дані відображені в цих податкових накладних не можуть приймати участі у податковому обліку, і як наслідок надавати право на формування податкового кредиту, оскільки вони є такими, що складені з порушенням ст. 201 ПК України, що свідчить про порушення норм податкового законодавства. Також, проведеним аналізом даних ІС «Єдиний реєстр податкових накладних» встановлено, що ТОВ «Тера Гарант» були зареєстровані на адресу позивача податкові накладні. Всі зазначені податкові накладні ТОВ «Тера Гарант» підписані посадовою особою ОСОБА_2 , тобто особою, яка заперечує свою участь у здійсненні фінансово-господарських операцій «Тера Гарант».
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
05.09.2019 у судове засідання з'явились представники позивача та відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.
Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За матеріалами справи на підставі наказу № 4374 від 21.03.2018 та відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 ПК України, ухвали свідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 10.08.2017 у справі № 756/10077/17-к, винесеної в рамках кримінального провадження № 32016100050000055 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою ст. 27, частиною другою ст. 205, частиною третьою ст. 212 КК України, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ «Електропром Плас» та ТОВ «Тера Гарант» за період з 01.01.2015 по 30.06.2017.
За результатами перевірки складено акт № 83/26-15-14-07-01-10/33635130 від 03.04.2018, яким встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 ПК України в результаті чого занижений ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 273 550,00 грн; не надання платником податків посадовій особі (службовій) особі контролюючого органу документів, що належать або пов'язані предметом перевірки.
На підставі встановлених порушень відповідачем 18.05.2018 прийнято податкове повідомлення - рішення № 2352615147, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 410 321,00 грн, з них за податковими зобов'язаннями - 273 550,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 136 775,00 грн та податкове повідомлення - рішення № 2362615147 від 18.05.2018, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510,00 грн.
Не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходивши з того, що в даному випадку відбулось вилучення правоохоронними органами документів, які можуть підтвердити реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, тому відповідач був позбавлений можливості провести повну та об'єктивну документальну позапланову невиїзну перевірку позивача.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з акту перевірку при проведенні перевірки були використані, зокрема, такі документи: договір № 01/15-08-2016 від 15.08.2016 про надання комплексу послуг, укладений між позивачем та ТОВ «Електропром Пласт»; додаток № 1 до договору № 01/15-08-2016 від 15.08.2016, перелік об'єктів (житлових будинків), в яких будуть надаватись послуги з технічного обслуговування та підготовки до експлуатації в осінньо-зимовий період внутрішньо будинкових систем електропостачання, холодного, гарячого водопостачання, зливової каналізації, електропостачання; додаток № 2 до договору № 01/15-08-2016 від 15.08.2016, що включає технічне обслуговування та підготовку до експлуатації в осінньо-зимовий період внутрішньо будинкових систем електропостачання, холодного, гарячого водопостачання, зливової каналізації, електропостачання; акт № 1 здачі-приймання наданих послуг до договору № 01/15-08-2016 від 15.08.2016 про надання комплексу послуг; договір № 02-09/16 про надання послуг з прибирання опалого листя від 01.09.2016 укладений між позивачем та ТОВ «Електропром Пласт»; додаток № 1 до договору № 02-09/16 від 01.09.2016 перелік прибудинкових територій по мікрорайонах «Ярославська», «Татарка», «Покровська» Шевченківського району м. Києва щодо яких надаються послуги; акт приймання-здачі наданих послуг від 31.10.2016 по договору № 02-09/16 від 01.09.2016; видаткову накладну № РН-2610 від 26.09.2016 постачальник «Електропром Пласт»; рахунок-факруру № СФ-б/н; договір № 01-09/2016 про надання комплексу послуг від 01.09.2016 укладений між позивачем та ТОВ «Електропром Пласт»; додаток № 1 до договору № 01-09/16 від 01.09.2016 перелік житлових будинків, підвальних приміщень, горищ та технічних поверхів, щодо яких надаються послуги; акт прийому-передачі наданих послуг від 31.10.2016 до договору № 01-09/16 про надання комплексу послуг від 01.09.2016.
Також, проведеним аналізом Даних ІС «Єдиний реєстр податкових накладних» встановлено, що ТОВ «Електропром Пласт» були зареєстровані податкові накладні: № 92602 від 26.09.2016, № 103163 від 31.10.2016, № 103164 від 31.10.2016.
Проведеним аналізом Даних ІС «Єдиний реєстр податкових накладних» встановлено, що ТОВ «Тера Гарант» були зареєстровані податкові накладні: № 122603 від 26.12.2016, № 122604 від 26.12.2016, № 13001 від 30.01.2017, № 22801 від 28.02.2017.
Відповідачем складено акт про № 270/26-15-14-07-01-16/33635130 від 28.03.2018 про ненадання посадовими особами ПП «Науково-технічне підприємство «Український центр нерухомого майна» документів бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинам з ТОВ «Електропром Пласт» та ТОВ «Тера Гарант» за період з 01.01.2015 по 30.06.2017 (а.с. 110-111).
Відповідно до п. 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Пунктом 85.9 статті 85 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.
Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.
У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.
Як вбачається з матеріалів справи СУ ФР ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві на запит ГУ ДФС у м. Києві № 160/7/26-15-14-07-01-13 від 02.01.2018 надані для ознайомлення вилучені у позивача на підставі ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 26.07.2017 документи по взаємовідносинам з ТОВ «Електропром Пласт». Інформація щодо вилучення в підприємства документів по взаємовідносинам з ТОВ «Тера Гарант» відсутня. Факт вилучення таких документів у позивача в матеріалах справи відсутній.
Отже, ГУ ДФС у м. Києві ознайомилось з документами вилученими у позивача, а тому, суд приходить до висновку, що відповідач діяв у відповідності до норм ст. 85 ПК України, отримав доступ до первинних документів, ознайомився з такими документами, тобто податковим органом досліджувалась первинна документація, а тому висновки суду першої інстанції про передчасність висновків контролюючого органу, викладених у акті перевірки через вилучення первинних документів не відповідає дійсності, у зв'язку з отримання податковим органом процедури проведення перевірки.
У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що закінчення проведення перевірки та оформлення результатів проведення перевірки є передчасним, оскільки первинні документи ГУ ДФС у м. Києві були досліджені.
Щодо висновків контролюючого органу про відсутність підстав у позивача на формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами - ТОВ «Електропром Пласт» та ТОВ «Тера Гарант», колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 198.1. статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України № 996-XIV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон).
Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999 (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 168/704 від 05.06.1995, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999 (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999 (із змінами та доповненнями).
Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2. ст.138 Податкового кодексу).
Для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».
Про порушення позивачем норм податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентом - ТОВ «Електропром Пласт», відповідач дійшов висновку, зокрема, з тих підстав, що від СУ ФР ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві отримано копії протоколів допиту засновників ТОВ «Електропром Пласт», наявність у Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 01.08.2017 у справі № 756/8916/17, ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2017 у справі № 757/65232/17-к від 13.07.2017, ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 26.07.2017 у справі № 756/9696/17, ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 21.08.2017 у справі № 756/11001/17, ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 16.01.2018 у справі № 756/17102/17, ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 20.09.2017 у справі (провадження № 1-кс756/1756/17.
Про порушення позивачем норм податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентом - ТОВ «Тера Гарант», відповідач дійшов висновку, зокрема, з тих підстав, що від СУ ФР ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві отримано копію протоколу допиту засновника та директора ТОВ «Тера Гарант», наявність у Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 01.08.2017 у справі № 756/8916/17, ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2017 у справі № 757/65232/17-к від 13.07.2017, ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.11.2007 у справі № 757/68441/17-к, ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 26.07.2017 у справі № 756/9696/17, ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 21.08.2017 у справі № 756/11001/17, ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 16.01.2018 у справі № 756/17102/17, ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 20.09.2017 у справі (провадження № 1-кс756/1756/17).
При цьому, колегія суддів не враховує такі доводи відповідача як такі, що однозначно можуть свідчити про фіктивність таких підприємств (контрагентів позивача). Разом з тим, зазначені відповідачем обставини дають підстави для сумніву в фактичному здійсненні господарських операцій, тому перевірку фактичного здійснення господарських операцій між позивачем і зазначеним контрагентом слід здійснювати шляхом дослідження та аналізу первинних документів.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 у справі №820/4729/16 (№К/9901/55978/18) зазначив, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (валових витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкових вигод.
Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.
Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити також підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.
Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що податкові накладні, які містяться в матеріалах справи, не містять усіх обов'язкових реквізитів, зокрема, в таких не розшифровано зміст та обсяг отриманих послуг (де, коли, в який період, на яких об'єктах, об'ємах отримано послуги, їх економічне обґрунтування та доцільність, чим обґрунтована вартість таких послуг). Такі документи не містять вичерпної, детальної інформації щодо змісту господарських операцій - не зазначено конкретних видів послуг та що вони собою являють, внаслідок чого неможливо достовірно визначити перелік наданих послуг, їх об'єм, вартість та зв'язок з господарською діяльністю ПП «Науково-технічне підприємство «Український центр нерухомого майна».
Окрім, податкових накладних, які не містять усіх обов'язкових реквізитів, в матеріалах справи відсутні будь-які інші первинні документи. Також, відсутністі будь-які обґрунтування, пояснення з боку позивача щодо фактичного придбання товарів (робіт, послуг) та наявності інших супутніх документів, які б підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету.
Однак, в ході апеляційного розгляду, позивачем не надано жодних обґрунтованих пояснень з приводу фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, передбачених договорами.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що в матеріалах справи відсутні докази реального здійснення платником податку господарських операцій з придбання робіт за вищевказаними договорами, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів позивача.
Зазначені обставини у сукупності із наявністю протоколів допиту засновників контрагентів, наявністю кримінальних проваджень, зазначених в акті перевірки дають підстави для висновку, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем і зазначеними контрагентами не підтверджується.
Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності з урахуванням доводів наведених як підприємством так і контролюючим органом, колегія суддів приходить до висновку, що за конкретно встановлених обставин у справі на підставі оцінених доказів, враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, податковий орган довів факт порушення позивачем вимог податкового законодавства, в результаті чого занижений ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 273 550,00 грн.
За таких обставин, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність прийнятих податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень, при цьому зазначає, що висновки контролюючого органу щодо відсутності підстав у позивача на формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ «Електропром Пласт» та ТОВ «Тера Гарант» є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нової постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційна скарга податкового органу - задоволенню.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019 скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Науково-технічне підприємство «Український центр нерухомого майна» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 10.09.2019.
Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма
Судді:Л.В. Бєлова
І.О. Лічевецький