П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 вересня 2019 р.м.ОдесаСправа № 522/19134/18
Головуючий в 1 інстанції: Шкамерда К.С.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Потапчука В.О.
суддів: Семенюка Г.В. , Шляхтицького О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 22 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, поліцейського роти ТОГ БУПП Вінницької області капрала Гребенюка В.О. про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Короткий зміст позовних вимог.
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач/скаржник) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, поліцейського роти ТОГ БУПП Вінницької області капрала Гребенюка В.О. про скасування постанови серії НК № 395363 від 19 жовтня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вказана постанова винесена незаконно, упереджено, з грубим порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, що призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення. При цьому, позивач вказує на те, що він не маючи часу для підготовки до розгляду справи та отримання кваліфікованої юридичної допомоги із інкримінованим правопорушенням заявив письмове клопотання про відкладення розгляду постанови для отримання юридичної допомоги. Однак, клопотання про відкладення розгляду справи для отримання юридичної допомоги було залишено без відповіді, капрал поліції Гребенюк В.О. виніс постанову про накладення штрафу. Вищезазначене свідчить про те, що поліцейський розглянув справу та притягнув його до адміністративної відповідальності за відсутності доказів його вини, не взяв до уваги його дії та пояснення, не дослідив обставини справи. Отже, постанова винесена поліцейським є незаконною.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 22 травня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову серії НК № 395363 від 19 жовтня 2018 року поліцейського роти ТОГ БУПП Вінницької області капрала поліції Гребенюка В.О. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП і надіслано справу на новий розгляд до поліцейського роти БУПП Вінницької області капрала Гребенюка В.О.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначено, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим скаржник просить скасувати оскаржуване рішення, а провадження по справі закрити.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2019 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою задоволено. Визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з апеляційною скаргою. Відкрито апеляційне провадження у справі 522/19134/18.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно приписів ст. 311 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Обставини справи.
19 жовтня 2018 року о 13.10 год. в м.Вінниця на вул. Литвиненка, 1, поліцейським роти ТОГ БУПП Вінницької області капралом Гребенюком В.О. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії НК № 395363 від 19 жовтня 2018 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 126 КУпАП та накладено штраф. (а.с. 8).
Як зазначено в постанові, позивач 19 жовтня 2018 року о 13.10 год. керуючи транспортним засобом здійснив дорожньо-транспортну пригоду та не мав з собою полісу страхування авто-цивільної відповідальності, чим порушив вимогу п. 2.1 ґ ПДР України.
Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся до суду з даним позовом.
Висновок суду першої інстанції.
Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що при складанні відповідачем постанови відносно позивача на місці скоєння правопорушення, були допущенні процесуальні порушення прав позивача, оскільки справа мала б розглядатись за місцезнаходженням Управління патрульної поліції в Вінницькій області, а тому постанова має бути скасована. При цьому, суд приходить до висновку про направлення справи на новий розгляд згідно п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України на підставі того, що в постанові відсутні відомості про роз'яснення при розгляді справи відповідачем позивачу прав і обов'язків, та доказів на підтвердження відмови у наданні позивачу правової допомоги, що порушує права позивача.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції частково правильним та таким, що частково відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України(надалі по тексту - КАС України) та Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі по тексту - КУпАП).
Джерела права й акти їх застосування.
Частиною 1ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Україна проголошена демократичною, правовою державою, в якій права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст.1, ч.2 ст.3 Конституції України).
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Частиною 2 ст.6 Конституції України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади повинні здійснювати свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Із урахуванням приписів ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п. 2.1 ґ ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Статтями 245,246 КУпАП зазначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Порядок розгляду справи встановлено ст. 279 КУпАП. Так, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Зміст та вимоги до постанови по справі про адміністративне правопорушення, визначені ст. 283 КУпАП, відповідно якої постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, також, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно з ч. 2ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінка суду.
Як вбачається з постанови розгляд справи відповідачем було проведено на місці зупинки транспортного засобу, тоді як за нормами ст.ст. 276 КУпАП, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року №5-рп/2015, положення частини першої статті 276 КУпАП, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення» необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
У частинах першій, другій статті 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
Згідно КУпАП до цього переліку належать, зокрема, такі адміністративні правопорушення передбачені: статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238), частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження). Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні.
Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу (п. 2.3. Рішення Конституційного Суду Україні від 26 травня 2015 року №5-рп/2015).
З огляду на вищезазначені норми чинного законодавства суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що при складанні відповідачем постанови відносно позивача на місці скоєння правопорушення, були допущенні процесуальні порушення прав позивача, оскільки справа мала б розглядатись за місцезнаходженням Управління патрульної поліції в Вінницькій області, а тому постанова має бути скасована.
При цьому колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо направлення справи на новий розгляд до компетентного органу, відповідно до вимог ст.286 КАС України, з огляду на наступне.
Так, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно вимог п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й відсутності відомостей про роз'яснення при розгляді справи відповідачем позивачу прав і обов'язків та доказів на підтвердження відмови у наданні позивачу правової допомоги.
Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом факту дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати будь-які питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
Отже, враховуючи сплив строку накладення адміністративного стягнення за постановою про адміністративне правопорушення серії НК № 395363 від 19 жовтня 2018 року передбачених ст. 38 КУпАП, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилково висновку про надіслання справи на новий розгляд до поліцейського роти БУПП Вінницької області капрала Гребенюка В.О. на підставі п.2 ч.3 ст.286 КАС України.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду зазначеної статті, суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Статтею 317 КАС України встановлено, що підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що судом попередньої інстанції при винесенні вказаного рішення порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Таким чином керуючись ст. 317 КАС України колегія суддів вважає за необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині надіслання справи на новий розгляд до поліцейського роти БУПП Вінницької області капрала Гребенюка В.О., та ухвалити у вказаній частині нове судове рішення, яким закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ст.139 КАС України перерозподіл судових витрат не передбачено.
Керуючись ст.ст. 317, 322, 325 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 22 травня 2019 року скасувати в частині надіслання справи на новий розгляд до поліцейського роти БУПП Вінницької області капрала Гребенюка В.О.
Ухвалити у вказаній частині постанову, якою закрити справу про адміністративне правопорушення.
В іншій частині рішення Приморського районного суду м.Одеси від 22 травня 2019 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню до Верховного Суду не підлягає.
Повний текс судового рішення складений та підписаний 17 вересня 2019 року.
Головуючий суддя Потапчук В.О.
Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.