Рішення від 17.09.2019 по справі 620/2551/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року Чернігів Справа № 620/2551/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зайця О.В.,

за участю секретаря Новик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, третя особа, без самостійних вимог, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірною та скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.07.2019 Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, в виконавчому провадженні № 59577175.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки прийнята з порушенням норм Закону України ''Про виконавче провадження'', а вимога на підставі якої відкрито виконавче провадження не є виконавчим документом.

Позивач у судове засідання не з'явився, просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, просив розглядати справу без його участі та відмовити у задоволенні позовних вимог, свою позицію виклав у відзиві на адміністративний позов.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, просив розглядати справу без його участі та відмовити у задоволенні позовних вимог, у свої поясненнях зазначив, що вимога про сплату недоїмки відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є виконавчим документом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

На виконанні у Ніжинському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області перебуває виконавче провадження №59577175, з примусового виконання вимоги №ф3у від 04.06.2019 виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, про стягнення з ОСОБА_1 1742,80 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків.

У відповідності до ст.26 Закону 18.07.2019 державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження і надіслана боржнику рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною у виконавчому документі, а саме АДРЕСА_1 .

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 ( далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Рішення пенсійного органу про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом - частина 14 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику.

Таким чином, суд дійшов висновку, що підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні, оскільки вона прийнята відповідно до вимог чинного законодавства України.

За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, виходячи з заявлених позивачем підстав позову, суд вважає, що відповідач діяв на підставі та у межах повноважень, визначених законом.

Керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 271, 287, 295-297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

У відповідності до частини 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 297 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення виготовлено 17 вересня 2019 року.

Суддя О.В. Заяць