Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
16 вересня 2019 року № 826/15124/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами
за позовом ОСОБА_1
доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Богуслав» Єрмака Валерія Олександровича
про визнання протиправними дії та рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Богуслав» Єрмака Валерія Олександровича (надалі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії, рішення УО ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Богуслав» Єрмака В.О. щодо встановлення нікчемності правочину з переказу коштів (транзакції), здійсненої 06.11.2017 о 12:42 з поточного рахунку ПАТ «Страхова компанія «Рідна» № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Богуслав» в сумі 226 700,00 грн. на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 в ПАТ «Банк Богуслав» із призначенням платежу «Поповн.карт.рах. № НОМЕР_2 ОСОБА_1 Перер . коштів зг. Договору № 01/11/2017 від 01.11.2017 надання бевідс. поворот. фін. доп. Без ПДВ»; застосування наслідків такої нікчемності;
- зобов'язати УО ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Богуслав» Єрмака В.О. скласти та подати до ФГВФО зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ФГВФО , стосовно рахунка ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , відкритого у ПАТ «Банк Богуслав», як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Богуслав» за рахунок ФГВФО на суму 170 850,87 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.
Ухвалою від 22.11.2018 в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовлено.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що переказ коштів (транзакції) на поточний рахунок позивача № НОМЕР_2 в АТ «Банк Богуслав» здійснювався в межах та на виконання укладеного між позивачем та АТ «СК «Рідна» договору поворотної фінансової допомоги, який не визнаний недійсним (нікчемними), що також підтверджується виписками по особовому рахунку.
Крім того позивач зазначив, що згідно повідомлення про нікчемність правочину, надісланого банком, відповідачем взагалі не зазначено обґрунтування та обставини, на підставі яких він дійшов висновку про нікчемність здійснених переказів коштів, у зв'язку з цим, на думку позивача, є протиправними дії та рішення відповідача щодо встановлення нікчемності правочинів.
Оскільки відповідач не включив відомості стосовно поточного рахунка позивача до переліку вкладників, за якими мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду та не відшкодував йому грошові кошти за рахунок Фонду, що, на його думку, є грубим порушенням приписів чинного законодавства та його прав та інтересів, останній вважає за необхідне зобов'язати відповідача вчинити певні дії.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що діяв виключно у межах та у спосіб визначений законом та вважає, що правочини, зазначені в переліку правочинів, що є нікчемними, були вчинені з наданням окремим кредиторам - клієнтам банку нічим не обумовленої переваги, внаслідок взятих зобов'язань банк став неплатоспроможним та виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, банком укладені договори, що призвели до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства, а саме положень частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому рішення відповідача про затвердження результатів перевірки, про виявлення правочинів, які мають ознаки нікчемності передбачені статтею 38 цього Закону та про встановлення нікчемності правочинів з переказу коштів (транзакцій) та укладення договору про відкриття рахунку є правомірним.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Між ОСОБА_1 (Клієнт) та AT «Банк Богуслав» (Банк) укладено договір банківського рахунку №ПК/1/2011/3291 від 05.09.2011, згідно з яким Банк відкрив позивачу поточний рахунок № НОМЕР_2 (далі - рахунок), на який зобов'язався приймати та зараховувати грошові кошти, що надходять Клієнту, для зберігання та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього Договору та вимог законодавства України.
Крім того, 01.11.2017 між ПАТ «СК «Рідна» (Товариство) і позивачем (працівник) було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №01/11/2017 (з додатковими угодами), відповідно до яких Товариство зобов'язалось надати Працівникові поворотну безвідсоткову фінансову допомогу в сумі 226 700,00 грн, а позивач зобов'язалась повернути Товариству Допомогу в сумі 226 700,00 грн до 30.10.2018.
З наявної в матеріалах справи копії платіжного доручення № 24696 від 06.11.2017 вбачається, що АТ «СК «Рідна» перераховано на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 226700,00 грн., з призначенням платежу «поповн. карт. рах. № НОМЕР_2 ОСОБА_1 зг. Договору №01/11/2017 від 01.11.2017 надання безвідс. поворот. фін. доп. Без ПДВ».
Надходження зазначених коштів на рахунок позивача відповідачем не заперечується.
На підставі рішення Національного банку України №708-рш/БТ від 06.11.2017 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк Богуслав» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 4928 «Про запровадження тимчасової адміністрації в AT «Банк Богуслав» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», згідно з яким розпочато процедуру виведення AT «Банк Богуслав» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 13 год. 00 хв. 06 листопада 2017 року до 05 грудня 2017 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано їй всі повноваження тимчасового адміністратора AT «Банк Богуслав», визначені статтями 37 - 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
В подальшому відповідно до рішення Правління Національного банку України від 30.11.2017 №774-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Богуслав» виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення № 5267 від 01 грудня 2017 року «Про початок процедури ліквідації AT «Банк Богуслав» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації AT «Банк Богуслав» з 01 грудня 2017 року до 30 листопада 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора AT «Банк Богуслав», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, крім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Єрмаку Валерію Олександровичу строком на один рік з 01 грудня 2017 року до 30 листопада 2018 року включно.
Як зазначає позивач в позовній заяві, на підставі заяв про видачу готівки №7 від 26.07.2018 та №8 від 26.07.2018, Банком добровільно було відшкодовано частину гарантованої суми в розмірі 29 149,13 грн.
30 липня 2018 року позивач звернувся до банку з заявою (від 26.07.2018 вх.№343/02) про відшкодування коштів в сумі 170 850,87 грн (200 000 - 29 149,13).
Листом від 21.01.2018 № 359/01 відповідач повідомив позивача про те, що перевіркою була встановлена нікчемність правочину по перерахуванню коштів з поточного рахунку AT (приватне) «СК «РІДНА» (код за ЄДРПОУ 34809641) № НОМЕР_1 в AT «БАНК БОГУСЛАВ» в сумі 226 700 (двісті двадцять шість тисяч сімсот) гривень 00 копійок на рахунок ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) № НОМЕР_2 в «БАНК БОГУСЛАВ» із призначенням платежу «Поповн.карт.рах.№2б256000804001 ОСОБА_1 . зг. Договору №01/11/2017 від 01.11.2017р надання безвітс. поворот, фін доп. Без ПДВ.», згідно п. п. 2, 7, 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Позивач, вважаючи висновки уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Богуслав» Єрмака В.О. необґрунтованими та вважаючи, що позивач має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Богуслав» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб встановлені Законом України від 23.02.2012 № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452-VI, у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з положеннями статті 2 Закону № 4452-VI вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону №4452-VI основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції, зокрема: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
За змістом частин 1, 2 статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 вказаного Закону, відповідно до якого уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Крім цього, відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення № 14), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).
Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Положення № 14 перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Між тим, після внесення змін до п. 3 розділу ІІІ вказаного Положення № 14, цим пунктом передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім іншого, формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).
Після внесення змін до п. 4 розділу ІІІ Положення № 14 абзацом першим цього пункту передбачено, що перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Пунктом 2 розділу IV Положення № 14 передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Пунктом 4 розділу IV Положення № 14 передбачено, що виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Пунктом 6 цього розділу вказаного Положення встановлено, що на підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Частиною 2 статті 38 Закону № 4452-VI визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Приписами частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
З матеріалів справи вбачається, що при прийнятті рішення про нікчемність правочину з переказу коштів (Наказ від 09.01.2018 №05), відповідач керувався пунктами 2, 7, 9 частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI.
Однак з такими доводами суд не погоджується, оскільки відповідачем не доведено факту наявності причино-наслідкового зв'язку між правочином, який укладений між позивачем і АТ «СК «Рідна» та неплатоспроможністю банку чи неможливістю виконання у зв'язку з таким правочином зобов'язань перед іншими кредиторами.
При цьому, належних та допустимих доказів, які підтверджували б недобросовісність позивача та його обізнаність щодо можливих неправомірних дій з боку третіх осіб, на яких вказує відповідач також надано не було.
Як вже зазначалось, відповідно до платіжного доручення №24696 від 06.11.2017, на поточний рахунок позивача № НОМЕР_2 АТ «СК «Рідна» перераховано грошові кошти у розмірі 226700,00 грн з призначенням платежу: ««Поповн.карт.рах.№2б256000804001 ОСОБА_1 . зг. Договору №01/11/2017 від 01.11.2017р надання безвітс. поворот, фін доп. Без ПДВ.».
Відповідно до пункту 2.9 Інструкції про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 01.06.2011 № 174 встановлено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівник а банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
Отже, факт внесення грошових коштів на рахунок позивача в банку підтверджується належним чином оформленим документом банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору ним були внесені, тоді як відповідачем доказів того, що зазначені кошти фактично не вносились, надано не було.
Крім того, визнаючи транзакцію з перерахування коштів нікчемною, відповідач посилався на незаконність зарахування вкладу на рахунок позивача шляхом фактичного перерахування коштів з відкритого в банку поточного рахунку іншої особи.
Згідно з частиною 1 статті 1062 Цивільного кодексу України, на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому, вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.
Положеннями статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено обов'язок Національного банку України прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних відповідно критеріїв, визначених в ньому.
Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного (неплатоспроможного) є банківською таємницею.
Національний банк України має право заборонити проблемному (неплатоспроможному) банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного (неплатоспроможного) банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.
Отже, у відповідності до положень статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», рішення Національного банку України № 708-рш/БТ від 06.11.2017 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк Богуслав» до категорії неплатоспроможних» віднесене до банківської таємниці, а отже, позивач не міг знати про віднесення банку до категорії проблемних (неплатоспроможних).
За наведених обставин, враховуючи викладене, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк Богуслав» Єрмаком В.О. не доведено наявності правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк Богуслав», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в межах гарантованої суми відшкодування, а тому такі дії уповноваженої особи суперечить приписам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України та статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Зі змісту пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з, у тому числі, іншим суб'єктом при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих осіб, відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних (публічно-владних) управлінських функцій.
Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Наведеними положеннями процесуального закону окреслюється перелік повноважень адміністративного суду при вирішенні питання про правомірність рішень, дій чи бездіяльності осіб, яким делеговані повноваження зі здійснення владних (публічно-владних) управлінських функцій.
Згідно з частинами 1, 2, 10 статті 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.
За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15, якщо внаслідок проведених операцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то ст. 38 Закону № 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
Окрім того, за правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у цій же постанові, при виявленні нікчемних правочинів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду - особою, що здійснює повноваження органу управління банку, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС, оскільки не створює жодних обов'язків для позивача та безпосередньо не порушує прав позивача.
Зі змісту позову вбачається, що позивач оскаржує рішення та дії щодо визнання нікчемності правочину з переказу коштів (транзакція).
Таким чином, права позивача у межах спірних правовідносин не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи, що у свою чергу унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправним та скасування рішень (повідомлення про нікчемність) Уповноваженої особи щодо визнання нікчемними переказів коштів, здійснених AT «Банк Богуслав» на користь ОСОБА_1 на поточний рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в AT «Банк Богуслав».
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Водночас, з урахуванням зазначеного вище системного аналізу правових норм та встановлених обставин у справі, суд зазначає, що належним та достатнім способом захисту прав позивача є зобов'язання Уповноважену особу надати до Фонду доповнення до переліку рахунків щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Банк Богуслав» за рахунок Фонду, адже враховуючи зміни в законодавстві, на час вирішення спору по суті заявлених позовних вимог, відповідач позбавлений можливості подати до Фонду додаткову інформацію, натомість має можливість надання до Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків про збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.
У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність вчинення ним оскаржуваних дій.
За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Богуслав» Єрмака Валерія Олександровича щодо встановлення нікчемності правочину з переказу коштів (транзакції), здійсненої 06.11.2017 о 12:42 з поточного рахунку ПАТ «Страхова компанія «Рідна» № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Богуслав» в сумі 226 700,00 грн. на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 в ПАТ «Банк Богуслав» із призначенням платежу «Поповн.карт.рах. № НОМЕР_2 ОСОБА_1 Перер . коштів зг. Договору № 01/11/2017 від 01.11.2017 надання бевідс. поворот. фін. доп. Без ПДВ» та застосування наслідків такої нікчемності.
3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Богуслав» Єрмака Валерія Олександровича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків про збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в сумі 170 850,87 грн (сто сімдесят тисяч вісімсот п'ятдесят грн 87 коп.).
4. В решті позову - відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 704,80 (сімсот чотири грн 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Богуслав Банк» (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська 81, код ЄДРПОУ 34540113).
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Богуслав Банк» (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська 81, код ЄДРПОУ 34540113).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя П.О. Григорович