Справа № 136/1971/18
Провадження №11-кп/801/1074/2019
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
13 вересня 2019 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
з участю прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження №12018020200000200 внесене в єдиний реєстр досудових розслідувань від 23.06.2018, за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Липовецького районного суду Вінницької області від 03 липня 2019 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня технічна, неодруженого, непрацюючого, раніше неодноразово судимого, останній раз 12.09.2017 Липовецьким районним судом Вінницької області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 2 років обмеження волі на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, який ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 27.08.2018 скасовано та направлено для відбування призначеного покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Вироком Липовецького районного суду Вінницької області від 03 липня 2019 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначено йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України призначено остаточне покарання ОСОБА_8 за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Липовецького районного суду Вінницької області від 12.09.2017 у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Вирішено питання речових доказів та судових витрат.
Згідно вироку суду, 23.06.2018 близько 14:37 год., ОСОБА_8 зайшов в приміщення магазину «Чарівна кишеня», який знаходиться в АДРЕСА_2 та належить споживчому товаристві «Юлія», керівником якого являється ОСОБА_10 , де скориставшись відсутністю продавця та сторонніх осіб, пересвідчившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, з полиці магазину здійснив крадіжку однієї пляшки алкогольного напою «Jose Guervo Especial Reposado» вартістю 318 грн. 00 коп., яку в подальшому приховав до кишені своєї куртки та намагався вийти непоміченим із приміщення магазину.
У подальшому, під час проходження ОСОБА_11 біля каси магазину спрацювала система «антикраж» та касир ОСОБА_12 виявила спрацювання системи «антикраж» та окликнула ОСОБА_8 , висунувши вимогу повернутись до каси.
ОСОБА_13 розуміючи що його дії помічені іншими особами та він може бути викритий, незважаючи на вимогу ОСОБА_12 , діючи з метою заволодіння майном, з метою уникнення затримання та обернення чужого майна на свою користь, поспіхом покинув приміщення магазину «Чарівна кишеня», тим самим спричинивши споживчому товариству «Юлія» матеріальної шкоди на вищевказану суму.
Такі умисні дії ОСОБА_13 було кваліфіковано за ч.2 ст.186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.
В апеляційній скарзі захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 ставляться питання про зміну вироку Липовецького районного суду Вінницької області від 03 липня 2019 року у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.
Просить винести своє рішення, яким змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_8 з ч.2 ст. 186 на ч.2 ст. 185 КК України та призначити покарання за цією статтею у вигляді двох років обмеження волі.
На підставі ст. 71 КК України призначити остаточне покарання ОСОБА_8 за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Липовецького районного суду Вінницької області від 12.09.2017 у виді 2 років 6 місяців обмеження волі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що вирок суду першої інстанції є незаконним, судом не взято до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, а також за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не доведено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші.
Прокурором подано заяву про відмову від апеляційної скарги, через що провадження в цій частині підлягає закриттю відповідно до ст.403 КПК України.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_14 заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника, просив врахувати відмову прокурора від апеляційної скарги.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 підтримали доводи апеляційної скарги, сторони захисту та просили її задовольнити.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційних скарг.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст.94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Як убачається з вироку, суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а доводи апеляційної скарги захисника не спростовують висновків суду.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), чинений повторно, є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується наявними у справі доказами, в їх сукупності. Зокрема, показами в судовому засіданні свідків ОСОБА_12 ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , потерпілої ОСОБА_10 .
Крім того винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення також підтверджується:
- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, який був складений 23.06.2018 о 15 год. 01 хв. та згідно якого ОСОБА_17 повідомив, що 23.06.2018 о 14 год. 37 хв. гр. ОСОБА_8 здійснив крадіжку однієї бутилки алкогольного виробу 0,5 л., марки «Jose Guervo» з прилавку магазину «Чарівна кишеня»;
- протоколом добровільної видачі та огляду речей і предметів від 23.06.2018, згідно якого ОСОБА_16 добровільно видав працівникам поліції одну пляшку ємкістю 0,5 л. алкогольного виробу марки «Jose Guervo Especial». Після огляду вказана пляшка булла опечатана біркою «для довідок»
- речовим доказом - пляшкою алкогольного напою «Jose Guervo Especial Reposado», ємністю 0,5 л, який був оглянутий в судовому засіданні;
- актом перевірки інвентаризації цінностей від 23.06.2018, згідно якого встановлено відсутність однієї пляшки горілки елітної «Jose Guervo Especial» ємністю 0,5 л;
- висновком судового експерта № 3684/18-21 від 09.07.2018, згідно якого вартість пляшки текіли «Jose Guervo Especial Reposado», об'ємом 500 мл., станом на 23.06.2018 складала 318 грн.
При цьому суд зазначає, що відмінність між таємним викраденням майна (ст.185 КК України) та відкритим викраденням майна (ст.186 КК України) полягає як у способі його вчинення, так і в суб'єктивній стороні. Так, під час відкритого викрадення майна умислом винної особи охоплюється усвідомлення того факту, що вчинювані ним дії вчиняються в умовах очевидності, тобто вони мають відкритий для потерпілого чи інших осіб характер та при цьому винний ігнорує зазначену обставину.
При цьому з показань свідка ОСОБА_12 встановлено, що після спрацювання системи «Антикраж» вона окликнула ОСОБА_8 , однак він поспіхом залишив приміщення магазину.
Такі ж показання надала свідок ОСОБА_15 .
В даному випадку дії ОСОБА_8 , які розпочались як таємне викрадення майна переросли у відкрите викрадення майна, оскільки будучи поміченим (викритим) в неправомірних діях, він в умовах очевидності продовжив заволодіння майном.
Сукупність приведених і оцінених доказів дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України - тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), чинений повторно.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника в частині невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та перекваліфікації кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_8 з ч.2 ст. 186 на ч.2 ст. 185 КК України є безпідставними.
Судом під час розгляду провадження зазначені вимоги закону дотримані, а ухвалений вирок є законним в частині доведення вини особи у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
За наведених обставин апеляційний суд не вбачає підстав для зміни чи скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 403, 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд, -
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Липовецького районного суду Вінницької області від 03 липня 2019 року у кримінальному провадженні №12018020200000200 внесеному в єдиний реєстр досудових розслідувань від 23.06.2018 по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України залишити без змін.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той самий строк з моменту вручення копії ухвали.
Відповідно до ч.4 ст.532 КПК України судове рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.
Судді:
Згідно з оригіналом: