“12 ” вересня 2019 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019150040002963
за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5
на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 серпня 2019 року.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_6
підозрюваний ОСОБА_7
захисник ОСОБА_5 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 серпня 2019 року накладено арешт на автомобіль BMW, моделі 525 D, сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_7 із забороною можливості відчужувати його, розпоряджатися та користуватися ним, до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Захисник ОСОБА_5 просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апелянт вважає, що слідчий суддя допустив порушення норм матеріального та процесуального права.
Посилається на те, що слідчий суддя порушив ч.6 ст. 173 КПК України, оскільки клопотання слідчого не розглянуто на протязі 72 год з дня надходження до суду.
Вважає, що наведені у клопотанні слідчого підстави для арешту майна не доведені. Посилається на відеозапис на СD-диску. На думку апелянта, підозра ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення не доведена.
Встановлені слідчим суддею обставини.
В провадженні СВ Інгульського ВП ГУ НП в Миколаївській області знаходиться кримінальне провадження № 12019150040002963 від 14.08.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Слідчий СВ Інгульського ВП ГУ НП в Миколаївській області звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на вилучене в ході огляду місця події 14.08.2019 р. майно у вигляді автомобілю ВМW номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 , з метою збереження речових доказів.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя зазначив, що наявні підстави вважати, що автомобіль BMW, д.н. НОМЕР_1 , зберіг на собі сліди правопорушення (передбаченого ч.2 ст. 345 КК України), які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку із чим на нього необхідно накласти арешт з метою збереження.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши надані судом матеріали судового провадження та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд встановив наступне.
Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Дані вимоги слідчим суддею не дотримані.
Кримінальне провадження № 12019150040002963 здійснюється за ч.2 ст. 345 КК України за фактом умисного заподіяння ОСОБА_7 працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку із виконанням цим працівником службових обов'язків.
У клопотанні про арешт майна слідчий вказує, що автомобіль марки «BMW-5», д.н. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_7 , є речовим доказом, оскільки може зберегти на собі сліди злочину.
При цьому, у клопотанні слідчий не зазначає, які саме на його думку сліди злочину міг зберегти даний автомобіль.
Аналізуючи викладені у клопотанні слідчого про арешт майна доводи, обставини кримінального провадження (обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України), суд приходить до висновку, що відсутні підстави, які б вказували на те, що автомобіль марки «BMW-5», д.н. НОМЕР_3 , можливо вважати речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Відсутні будь-які дані, які б вказували на те, що автомобіль можливо вважати знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що автомобіль міг зберегти на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже, вищевказаний автомобіль не відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Приймаючи рішення за клопотанням, слідчий суддя не врахував у повній мірі обставин кримінального провадження, не дотримався вимог ст. 98 КПК України, чим допустився істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.
У зв'язку із викладеним, суд приходить до висновку, що необхідно ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407 ч. 3, 422, 423, 424, 532 КПК України, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 серпня 2019 року про накладення арешту на майно - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання про накладення арешту на автомобіль «BMW», моделі 525 D, сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_7 , - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3