12.09.19
22-ц/812/1535/19
Справа № 487/5804/19 Категорія 73
Провадження № 22-ц/812/1535/19
12 вересня 2019 року Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах :
головуючого - Темнікової В.І.,
суддів - Бондаренко Т.З., Крамаренко Т.В.,
із секретарем судового засідання - Горенко Ю.В.,
за участю лікаря психіатра ОСОБА_1 ,
особи, стосовно якої вирішується питання - ОСОБА_2 ,
прокурора - Кадєєвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 серпня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Кузьменка В.В. в приміщенні того ж суду о 12 год. 10 хв., у цивільній справі за заявою Лікаря-психіатра ДПВ Миколаївської обласної психіатричної лікарні №1 Миколаївської обласної ради Касимової Т.С. про проведення психіатричного огляду ОСОБА_3 у примусовому порядку без його згоди,-
В липні 2019 року Лікар-психіатр ДПВ Миколаївської обласної психіатричної лікарні №1 Миколаївської обласної ради ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просила ухвалити постанову про отримання дозволу на проведення психіатричного огляду громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без його згоди.
Свою заяву мотивувала тим, що ОСОБА_3 на обліку у Миколаївській обласній психіатричній лікарні № 1 Миколаївської обласної ради не перебуває, за допомогою не звертався. З заяви мешканців будинку АДРЕСА_1 лікарській консультативній комісії стало відомо, що ОСОБА_3 веде себе протягом тривалого часу (3 роки), після того, як його звільнили з посади бухгалтера ОСМД, неадекватно, а саме: ОСОБА_3 систематично зрізає замки на дах та горище, перерізає дроти освітлення сходової клітини другого під'їзду, чим залишає мешканців будинку без освітлення під'їзду, ламає поштові скриньки мешканців, зриває та ламає дошку оголошень, застосовує фізичну силу до людей (на ОСОБА_3 відкрито кримінальне провадження за № 3231 від 15.08.2017 року та кримінальне провадження № 2905 від 29.07.2018 року), кидається на людей, які виконують роботи з газовим балончиком (4 рази викликалась поліція), погрожує вибухом будинку та пускає газ по під'їзду, вибиває вікна в під'їзді, вибиває двері, які ведуть на горище та виносить на горище сміття, витоптує газони.
Крім того, неодноразово викликались наряди поліції у зв'язку з протиправними діями ОСОБА_3 , заведені кримінальні провадження, але він продовжує спричиняти шкоду. З інформації отриманої МОПЛ №1 стосовно гр. ОСОБА_3 є підстави припускати, що у нього є наявність психічного розладу, внаслідок якого він проявляє реальні наміри скоїти діяння, які представляють безпосередню небезпеку для нього та оточуючих. ОСОБА_3 самостійно відмовився пройти обстеження у лікаря-психіатра.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 серпня 2019 року задоволено заяву лікаря-психіатра ДПВ Миколаївської обласної психіатричної лікарні №1 Миколаївської обласної ради Касимової Т . С. про призначення примусового психіатричного огляду ОСОБА_3 , без його згоди. Надано дозвіл на проведення психіатричного огляду у примусовому порядку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , без його згоди.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволення заяви лікаря -психіатра ДПВ Миколаївської обласної психіатричної лікарні №1 Миколаївської обласної ради.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що висновки суду про нагальну необхідність втручання в приватне життя ОСОБА_3 шляхом його примусового психіатричного огляду основані на неперевірених доказах та на необґрунтованому зверненні громадян, про існування яких він навіть не знає. Крім того, заявляє що своєму здоров'ю та життю, а також здоров'ю оточуючих людей він не загрожує, а вирішує питання в судах, як це передбачено Конституцією України. Справа розглянута без його участі без завчасного повідомлення його про час і місце розгляду справи.
У відзиві на апеляційну скаргу в.о. головного лікаря ОСОБА_4 зазначає, що рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 серпня 2019 року є законним та обґрунтованим, ухвалене на підставі всіх з'ясованих обставинах, підтверджене доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 - без задоволення.
В судовому засіданні особа, стосовно якої вирішується питання - ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, надавши пояснення, аналогічні змісту апеляційної скарги.
Лікарь психіатр ОСОБА_1 не визнала доводи апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.
Прокурор Кадєєва А.В. вважала, що апеляційна скарга є частково обґрунтованою, оскільки рішення постановлено з порушенням норм процесуального законодавства, яке передбачає, що справи даної категорії розглядаються за участю особи, стосовно якої вирішується питання, тому рішення слід скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви лікаря психіатра слід відмовити через її невмотивованість.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ст.263 ЦПК України).
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин ( ст. 264 ЦПК України).
Рішення суду зазначеним вимогам закону не відповідає.
Так, приймаючи рішення у справі суд виходив з того, що із рішення Лікарсько-консультативної комісії Миколаївської обласної психіатричної лікарні № 1 від 29.07.2019 вбачається, що комісія вважає про наявність підстав вважати, що у ОСОБА_3 , є наявність психічного розладу, внаслідок якого він проявляє реальні наміри скоїти діяння, які представляють безпосередню небезпеку для нього та оточуючих. У зв'язку із цим, комісія рекомендує провести примусовий психіатричний огляд ОСОБА_3 без його згоди для встановлення діагнозу та необхідності подальшого лікування.
Вказані обставини також підтвердив лікар-психіатр ОСОБА_5, який повідомив, що з заяви мешканців будинку АДРЕСА_1 лікарській консультативній комісії стало відомо, що ОСОБА_3 веде себе протягом тривалого часу (3 роки), після того, як його звільнили з посади бухгалтера ОСМД, неадекватно, а саме: ОСОБА_3 систематично зрізає замки на дах та горище, перерізає дроти освітлення сходової клітини другого під'їзду, чим залишає мешканців будинку без освітлення під'їзду, ламає поштові скриньки мешканців, зриває та ламає дошку оголошень, застосовує фізичну силу до людей (на ОСОБА_3 відкрито кримінальне провадження за № 3231 від 15.08.2017 року та кримінальне провадження № 2905 від 29.07.2018 року), кидається на людей, які виконують роботи з газовим балончиком (4 рази викликалась поліція), погрожу вибухом будинку та пускає газ по під'їзду, вибиває вікна в під'їзді, вибиває двері, які ведуть на горище та виносить на горище сміття. Витоптує газони. Неодноразово викликались наряди поліції у зв'язку з протиправними діями ОСОБА_3 , заведені кримінальні провадження, але він продовжує спричиняти шкоду. Також повідомив, що ним було зроблено вихід до ОСОБА_3 , який зачинив перед ним двері та категорично відмовився від проведення огляду у добровільному порядку.
Проаналізувавши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вони свідчать про нагальну необхідність втручання в приватне життя ОСОБА_3 шляхом його примусового психіатричного огляду, оскільки є підстави вважати, що існує реальна загроза для його здоров'я, а також життя і здоров'я оточуючих його людей, а тому заява лікаря психіатра підлягає задоволенню.
Проте, до такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.
Згідно п.9 ч.2 ст. 293 ЦПК України справи про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку суд розглядає в порядку окремого провадження.
Відповідно до ч.4 ст. 293 ЦПК України у випадках, встановлених пунктами 1, 3, 4, 9, 10 частини другої цієї статті, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.
Як убачається з матеріалів справи розгляд справи здійснено судом у складі тільки одного судді.
Дані обставини свідчать про те, щосправу розглянуто неповноважним складом суду.
Крім того, згідно ч.2 ст. 341 ЦПК України справа за заявою про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку чи про припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги, госпіталізацію у примусовому порядку розглядається за присутності особи, стосовно якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку, з обов'язковою участю прокурора, лікаря-психіатра, представника закладу з надання психіатричної допомоги, що подав заяву, та законного представника особи, стосовно якої розглядаються питання, пов'язані з наданням психіатричної допомоги.
Як убачається з матеріалів справи справа була призначена до розгляду на 05 серпня 2019р. Проте ОСОБА_3 просив відкласти розгляд справи через його участь у іншому судовому процесі. Оскільки учасники справи до судового засідання не з'явилися, справа була призначена на 07 серпня 2019р.
ОСОБА_3 стверджує, що повістка про явку в суд 07 серпня 2019року була надіслана йому на електронну адресу 06 серпня 2019р.
Відповідно до ч.1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками - повідомленнями (частини 3 та 4 ст. 128 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу.
Перевіряючи дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи є судова повістка на ім'я ОСОБА_3 про явку в судове засідання на 07 серпня 2019року. Твердження ОСОБА_3 про те, що він отримав дану повістку на електронну пошту 06 серпня 2019 року матеріалами справи не спростовується.
Зазначені обставини свідчать про те, що повістка не була направлена особі завчасно. Невчасне вручення повістки в свою чергу свідчить про неналежне повідомлення особи про час і місце розгляду справи.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ч.1 ст.8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч.1 ст. 129 Конституції України). Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права, а судді - керуючись відповідним принципом.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016р.). Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року).
Згідно з п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.
Відповідно до ст. 6 ЦПК України суд зобов'язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.
Згідно зі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Рішенням суду у цій справі порушені принципи рівності та змагальності учасників цивільного процесу, які є складовими права на справедливий суд як частини верховенства права. Рівність учасників процесу передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо БегеерБ.В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).
Розглянувши справу у відсутності ОСОБА_3 , суд фактично позбавив цю особу права на захист своїх інтересів в суді. Внаслідок цього суд порушив принципи змагальності та рівності учасників процесу, які є елементами права на справедливий судовий розгляд.
Згідно ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, зокрема, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду або справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає обов'язковому скасуванню з ухваленням нового судового рішення.
Приймаючи рішення у справі, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1ст. 339 ЦПК України за умов, визначених Законом України «Про психіатричну допомогу», заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку подається до суду за місцем проживання особи.
Згідно з ч.1 ст. 340 ЦПК України у заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом. До заяви про психіатричний огляд додається висновок лікаря-психіатра.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 342 ЦПК України залежно від встановлених обставин суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні, яке підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання. Рішення про задоволення заяви лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Законом України «Про психіатричну допомогу» визначено, що психіатрична допомога - це комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд і медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади.
За змістом ст. 7 цього Закону забороняється визначати стан психічного здоров'я особи та встановлювати діагноз психічних розладів без психіатричного огляду особи, крім випадків проведення судово-психіатричної експертизи посмертно.
Згідно ст. 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про психіатричну допомогу» психіатричний огляд проводиться з метою з'ясування: наявності чи відсутності в особи психічного розладу, потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання.
Психіатричний огляд особи може бути проведено без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника у випадках, коли одержані відомості дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, або завдасть значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги ( ч.3 ст.11 Закону України «Про психіатричну допомогу»).
Рішення про проведення психіатричного огляду особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника приймається лікарем-психіатром за заявою, яка містить відомості, що дають достатні підстави для такого огляду. Із заявою можуть звернутися родичі особи, яка підлягає психіатричному огляду, лікар, який має будь-яку медичну спеціальність, інші особи.
Заява про психіатричний огляд особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника повинна бути подана у письмовій формі та містити відомості, що обґрунтовують необхідність психіатричного огляду і вказують на відмову особи чи її законного представника від звернення до лікаря-психіатра. Лікар-психіатр має право робити запит щодо надання йому додаткових медичних та інших відомостей, необхідних для прийняття відповідного рішення.
У невідкладних випадках, коли за одержаними відомостями, що дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, заява про психіатричний огляд особи може бути усною. У цих випадках рішення про проведення психіатричного огляду особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника приймається лікарем-психіатром самостійно і психіатричний огляд проводиться ним негайно.
У випадках, коли відсутні дані, що свідчать про наявність обставин, передбачених абзацами другим та третім частини третьої цієї статті, заява повинна бути подана у письмовій формі та містити відомості, що обґрунтовують необхідність проведення такого огляду. У разі встановлення обґрунтованості заяви про психіатричний огляд особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника лікар-психіатр направляє до суду за місцем проживання цієї особи заяву про проведення психіатричного огляду особи в примусовому порядку. До заяви додається висновок лікаря-психіатра, який містить обґрунтування про необхідність проведення такого огляду, та інші матеріали. Психіатричний огляд особи проводиться лікарем-психіатром у примусовому порядку за рішенням суду.
Лікар-психіатр перед проведенням психіатричного огляду зобов'язаний відрекомендуватися особі, яка підлягає огляду, або її законному представнику як лікар-психіатр, назвати своє прізвище, місце роботи та викласти мету огляду.
Дані психіатричного огляду з висновком про стан психічного здоров'я особи, а також причини звернення до лікаря-психіатра та медичні рекомендації фіксуються у медичній документації.
Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_3 на диспансерному обліку у Миколаївській обласній психіатричній лікарні № 1 Миколаївської обласної ради не перебуває і по допомогу до лікаря психіатра не звертався.
Мешканцями будинку АДРЕСА_1 на адресу головного лікаря Миколаївської обласної психіатричної лікарні №1 була направлена колективна заява, в якій повідомлялося про те, що ОСОБА_3 веде себе протягом тривалого часу (3 роки), після того, як його звільнили з посади бухгалтера ОСМД, неадекватно, а саме: ОСОБА_3 систематично зрізає замки на дах та горище, перерізає дроти освітлення сходової клітини другого під'їзду, чим залишає мешканців будинку без освітлення під'їзду, ламає поштові скриньки мешканців, зриває та ламає дошку оголошень, застосовує фізичну силу до людей (на ОСОБА_3 відкрито кримінальне провадження за № 3231 від 15.08.2017 року та кримінальне провадження № 2905 від 29.07.2018 року), кидається на людей, які виконують роботи з газовим балончиком (4 рази викликалась поліція), погрожу вибухом будинку та пускає газ по під'їзду, вибиває вікна в під'їзді, вибиває двері, які ведуть на горище та виносить на горище сміття, витоптує газони. Неодноразово викликались наряди поліції. У зв'язку з протиправними діями ОСОБА_3 заведені кримінальні провадження, але він продовжує спричиняти шкоду.
Згідно рішення ЛКК МОПЛ №1 від 29 липня 2019 року, дана інформація дає підстави припускати, що у ОСОБА_3 є наявність психічного розладу, внаслідок якого він проявляє реальні наміри скоїти діяння, які представляють безпосередню небезпеку для нього та оточуючих.
В судовому засіданні лікар психіатр ОСОБА_1 . хоча і підтримала заявлені вимоги, проте, суду пояснила, що обставини, викладені в колективній заяві мешканців будинку АДРЕСА_1 , лікарями не перевірялися, а ОСОБА_3 в категоричній формі відмовився від спілкування з лікарем психіатром, тому виникла потреба в спілкуванні з ним. При цьому вона пояснила, що на даний час підстав стверджувати, що у ОСОБА_3 наявні ознаки будь - якого психічного розладу чи тим більше тяжкого психічного розладу не має. Його поведінка може бути пов'язана з характерологічними властивостями особи чи поведінковими порушеннями особистості, що не відноситься до психічних захворювань взагалі.
Прокурор Кадєєва А.В. у судовому засіданні висловила думку, що заява не підлягає задоволенню, оскільки вона не вмотивована.
Матеріали справи свідчать про те, що обставини, які викладені в колективній заяві мешканців будинку частково перевірялися правоохоронними органами, а частково знаходяться на розгляду в судах.
Так, з листа Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області від 28.02.2019р. вбачається, що на протязі 2018р. відносно ОСОБА_3 працівниками поліції неодноразово складалися адміністративні матеріали про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 173 КУпАП ( дрібне хуліганство) за протиправні дії та пошкодження майна, які були направлені до Заводського районного суду м. Миколаєва для прийняття рішення у справі. Але відповідно до постанов Заводського районного суду м. Миколаєва провадження о справам були закриті у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Заява голови ОСББ ОСОБА_6 про те, що нібито ОСОБА_3 викрав відеокамеру зареєстрована в ЄРДР, досудове слідство триває.
Дані обставини підтверджуються 2 копіями постанов Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.08.2018р., копіями постанов від14.09.2018р., від 20.09.2018р., від 08.11.2018р.
Із численних листів Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області вбачається, що поліцією неодноразово розглядалися звернення щодо пошкодження ОСОБА_3 майна будинку, проте за результатами розгляду їх було встановлено, що в діях останнього відсутній склад злочину, передбаченого ст. 194 КК України ( а. с. 14-23,25,27, 29,31).
Ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.06.2019р. та від 15.07.2019р. свідчать про те, що на розгляді у суді знаходиться позовна заява ОСББ «Єдність Миколаїв» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 31401,90 грн., яку він спричинив за твердженням позивача шляхом вчинення протиправних дій стосовно майна ОСББ та мешканців будинку. Рішення у справі не прийнято.
Матеріали справи свідчать також про наявність спору між ОСОБА_3 та ПАТ «Миколаївгаз», який неодноразово вирішувався судами.
Витяги з ЄДРД свідчать про те, що в реєстрі зареєстровані як заяви державного виконавця щодо невиконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 13.07.20176р. ОСОБА_3 , так і щодо перевищення повноважень працівників поліції стосовно ОСОБА_3 . Про наявність кримінального провадження в суді свідчить і ухвала Заводського районного суду м. Миколаєва від 21.05.2018р.
Із матеріалів справи вбачається, що в квартирі ОСОБА_3 відсутнє газопостачання з жовтня 2016 року. Рішення про часткове підключення квартири до газопостачання не виконане. Саме з цього приводу виникають конфлікти щодо способу підключення його квартири до газопостачання. Не підтверджено матеріалами справи також використання ОСОБА_3 балонного газу в квартирі. За такого ствердження, що ОСОБА_3 пускає газ по під'їзду та погрожує вибухом газу, не доведено матеріалами справи.
Не підтверджено матеріалами справи також те, що ОСОБА_3 виносить сміття на горище. ОСОБА_3 даний факт заперечує, посилаючись на те, що він заніс на горище листи пеноблоку з метою утеплення стелі над своєю квартирою. Також пояснив, що вважає незаконним встановлення решітки та замку на горищі, а встановлення відеокамери без його згоди порушує його права громадянина. Написання заяв до правоохоронних органів пов'язує з неприязними стосунками, які склалися між ним та особисто головою ОСББ. Також заперечував, що працював бухгалтером в ОСМД, як це зазначено в колективній заяві мешканців будинку, що підтверджується випискою з його трудової книжки.
Аналіз зазначених обставин у їх сукупності свідчить про наявність конфліктної ситуації між мешканцями будинку та ОСОБА_3 , яка вирішується в установленому законом порядку правоохоронними органами та судом.
Проте висновок ЛКК МОПЛ №1 від 29 липня 2019 року не містить висновку про те, що дії ОСОБА_3 свідчать про наявність у нього ознак не тільки тяжкого психічного розгляду, а й будь- якого психічного розладу взагалі. Не стверджувала про це і лікар психіатр під час розгляду справи в суді.
Не підтверджено матеріалами справи також те, що ОСОБА_3 вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього чи оточуючих, або те, що ОСОБА_3 неспроможний самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, або може завдати значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання йому психіатричної допомоги.
Вищевикладені обставини справи дають підстави суду для прийняття рішення щодо відмови в задоволенні заяви лікаря психіатра, так як суд вважає її не обґрунтованою.
При прийнятті рішення колегія суддів вважає необхідним згідно ст. 367 ЦПК України вийти за межі апеляційної скарги, так як під час розгляду справи встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 серпня 2019 року скасувати та ухвалити нове.
У задоволенні заяви Лікаря-психіатра ДПВ Миколаївської обласної психіатричної лікарні №1 Миколаївської обласної ради ОСОБА_1 про проведення психіатричного огляду ОСОБА_3 у примусовому порядку без його згоди відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання її повного тексту в порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді
Повний текст постанови складено 16 вересня 2019 року