Житомирський апеляційний суд
Справа №296/3428/19 Головуючий у 1-й інст. Покатілов О. Б.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Зав'язун С. М.
16 вересня 2019 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді Зав'язуна С.М.,
секретар Антонюк В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 23 травня 2019 року, -
за участю: особи притягнутої
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
зазначеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обрано йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу до прибутку держави в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 384,20 грн..
Згідно постанови суду, ОСОБА_1 31 березня 2019 року о 00 год. 40 хв. в м. Житомирі по вул. Н. Сотні, 7 керував т.з. VW JETTA д.н. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння згідно висновку лікаря-нарколога № 189.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, як незаконну, та закрити провадження за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Апеляційні вимоги мотивує тим, що постанова винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу на те, що він транспортним засобом не керував і в транспортному засобі, як пасажир не знаходився, а тому відповідно до ст. 130 КУпАП, до відповідальності може бути притягнутий лише водій, який керує транспортним засобом. Крім того, для правильного вирішення справи необхідно, щоб були дотримані вимоги щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачені ст.256 КУпАП.
Зазначає, що при розгляді зазначеної категорії необхідно з'ясувати всі обставини перелічені ст.ст.247 і 280 КУпАП, а зміст постанови суду повинен відповідати вимогам ст.ст.283, 284 КУпАП.
Крім того, вважає, що судом першої інстанції порушено вимоги ст.ст. 33, 22 та 268 КУпАП. За таких обставин, він не зміг реалізувати свої права, передбачені ст.268 КУпАП, зокрема, дати пояснення, заявити клопотання про допит свідків. Також, в матеріалах справах не містяться документи, які б підтверджували його місце роботи, професію, характеристику, сімейний стан, тощо (ст.33 КУпАП), а тому постанова в цій частині не відповідає матеріалам справи та є формальною.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 в підтримку апеляційних вимог, вивчивши матеріали справи, доводи апеляції, перевіривши постанову суду в межах поданої апеляції, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу, у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Виходячи з вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Як передбачено п. 12 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 01.12.2015 р. №1496/27941 протокол підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписано також цими особами.
Апеляційний суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії БД №036760 від 17.02.2019 року відповідає вимогам ч.2 ст.254 та ст.256 КУпАП.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №228935 (а.с.1), вказаний протокол склав інспектор роти №1 БУПП в Житомирській області, старший лейтенант поліції Король М.І. стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, в ньому зазначено, що «31.03.2019 року року о 00 год. 40 хв. в м. Житомирі по вул. Н. Сотні, 7 ОСОБА_1 керував т.з. VW JETTA д.н. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння згідно висновку лікаря-нарколога № 189».
Також, ОСОБА_1 було ознайомлено з його правами та обов?язками, передбаченими ст.63 Конституції України і ст.268 КУпАП, та надано можливість надати відповідні пояснення, що підтверджується його власноручними підписами.
За таких обставин, складений протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.256 КУпАП та викладені в ньому обставини вчинення адміністративного правопорушення, повністю підтверджується матеріалами справи, а тому апеляційні доводи з цього приводу не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суд повно та всебічно встановив фактичні обставини правопорушень на підставі доказів наявних в матеріалах справи, досліджених в судовому засіданні, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду та постановив рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП.
Як вбачається з диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, що є порушенням порушено п.2.9 «а» ПДР України.
Пункт 2.9. «а» ПДР України передбачає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України "Про дорожній рух", водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначена ст.266 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (надалі - Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-Порядком).
Відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
За ч.2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Згідно з ч.3 цієї статті у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п. 7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Як визначено п.3 Порядку, огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом. Відповідно до п. 6 цього Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. А згідно п.8 у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Як вбачається з відеозапису із нагрудного відеореєстратора працівників поліції, на вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу водій ОСОБА_1 відмовився та забажав пройти огляд в медичному закладі (а.с.21).
В ході досудової перевірки та складання щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення порушень положень вищезазначених Інструкції, Порядку та вимог ст.266 КУпАП - допущено не було.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №228935 від 31.03.2019 р. (а.с.1); висновком №189 від 31.03.2019 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції (а.с.2), в якому зазначено що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння; рапортом інспектора роти №1 БУПП в Житомирській області Короля М.І. (а.с.3), щодо обставин зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та направлення останнього на обстеження до медичного закладу; актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції №189 від 31.03.2019 (а.с.18), згідно якого результат огляду ОСОБА_1 - алкогольне сп'яніння (станом на 01:00 становить 0,88%, а о 01:20 - 0,93%).
Вище наведені докази на переконання апеляційного суду є належними, допустимими та достовірними.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що апеляційні доводи про порушення судом першої інстанції вимог ст.ст. 245, 247, 280 КУпАП є необґрунтованими.
Крім того, у відповідності до вимог ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, при цьому, справа про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП може розглядатися у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки судовий розгляд даної категорії справ не підпадає до винятків, передбачених нормами ч.2, 3 ст.268 КУпАП, щодо обов'язковості присутності особи.
Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції неодноразово відкладав судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , вживаючи всі необхідні процесуальні заходи для повідомлення останнього про час та місце розгляду справи. Крім того, відповідно до постанови суду від 03.05.2019 року (а.с.10) ОСОБА_1 було піддано приводу. Також, суд в своїй постанові зазначив, що ОСОБА_1 на виклик до суду не з'явився, хоч неодноразово належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, привід останнього до суду результатів не дав.
Апеляційний суд звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права та обов'язки.
В ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи. В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сукупність зазначених обставин, викликає обґрунтовані сумніви в добросовісності користування ОСОБА_1 своїми процесуальними правами та обов'язками.
На підставі вище зазначеного, апеляційні доводи про порушення судом першої інстанції вимог ст.268 КУпАП, на переконання апеляційного суду, є необґрунтованими.
При цьому, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, про порушення вимог ст.33 КУпАП.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення стосується безпеки дорожнього руху, а тому наведенні ним обставини не можуть бути прийнятті до уваги.
Апеляційний суд, вважає, що суд першої інстанції з достатньою повнотою провів судовий розгляд, викладені в постанові суду висновки, відповідають встановленим фактичним обставинам справи.
При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст.130 КУпАП та дотримався меж санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
На переконання апеляційного суду, з врахуванням обставин справи, відсутні підстави для застосування положень ст.22 КУпАП, а тому апеляційні доводи ОСОБА_1 з цього приводу є безпідставними.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції врахував вимоги ст.ст.9, 251, 279, 280, 283 КУпАП, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування чи зміни відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 23 травня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Житомирського
апеляційного суду С.М. Зав'язун