Провадження № 11-кп/803/2345/19 Справа № 201/5367/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
04 вересня 2019 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
представника потерпілого ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12019040650000738 від 25 березня 2019 року за апеляційною скаргою прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_7 та за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_11 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 липня 2019 року, якою було повернуто прокурору обвинувальний акт стосовно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 липня 2019 року обвинувальний акт стосовно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, повернуто прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_7 для його належного оформлення у розумний строк, відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що у наданому суду обвинувальному акті відсутнє посилання на належне формулювання пред'явленого ОСОБА_8 обвинувачення, а лише зазначено фактичні обставини кримінального правопорушення та кваліфікацію дій ОСОБА_8 із посиланням на відповідну частину статті кримінального закону, що не відповідає положенням кримінального процесуального закону, а також нормам міжнародних актів і судової практики, а здійснення в подальшому судового розгляду кримінального провадження без усунення зазначених істотних порушень кримінального процесуального закону є порушенням обвинуваченого на захист і може призвести до скасування будь-якого законного судового рішення. Крім того, в порушення вимог пункту 3 ч. 1 ст. 291 КПК України, у обвинувальному акті дійсно не зазначено громадянство потерпілого ОСОБА_11 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги прокурор зазначає, що вказані судом підстави для повернення обвинувального акту не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема в ньому викладене обвинувачення та фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими. Обвинувачення сформульовано достатньо детально, щоб можна було чітко зрозуміти, які саме діяння ставляться обвинуваченому у вину.
Зазначає, що судом взагалі не вказано жодної підстави, яка б свідчила про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, які давали право суду на повернення обвинувального акту прокурору.
З обвинувального акту відносно ОСОБА_8 вбачається, що прокурором викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які він вважав встановленими, дана відповідна правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на норми закону про кримінальну відповідальність та викладено формулювання обвинувачення. В обвинувальному акті зазначені всі елементи складу злочину, у тому числі: дата час, місце, спосіб вчинення злочину, обставини вчинення, мотиви обвинуваченого у вчиненні інкримінованого цому діяння.
Звертає увагу на те, що потерпілий ОСОБА_11 під час розгляду справи у суді першої інстанції надавав свої документи, які підтверджують його громадянство, а тому вважає, що помилку щодо не зазначення його громадянства можливо усунути без повернення обвинувального акту.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_11 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги потерпілий зазначає, що вказані судом підстави для повернення обвинувального акту не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема в ньому викладене обвинувачення та фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими. Обвинувачення сформульовано достатньо детально, щоб можна було чітко зрозуміти, які саме діяння ставляться обвинуваченому у вину.
Звертає увагу на те, що не зазначення в обвинувальному акті громадянства потерпілого, не може бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки громадянство потерпілого можливо встановити та підтвердити і в судовому засіданні суду першої інстанції.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу сторони обвинувачення та просив її задовольнити в повному обсязі з підстав наведених у ній. Представник потерпілого також підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти апеляційної скарги прокурора та потерпілого та просили ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Перевіряючи доводи прокурора та потерпілого щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального кодексу, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до пункту 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити зокрема такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам статей 291, 292 КПК України, зокрема, якщо цей документ містить положення, що суперечать одне одному; у документі наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; він не підписаний слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджений прокурором; до нього не долучено передбачені законом додатки, однак про наявність вказаних порушень судом в ухвалі не зазначено.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Вказаним вимогам кримінального процесуального закону ухвала суду першої інстанції не відповідає в повній мірі.
Повертаючи обвинувальний акт прокурору, як такий, що не відповідає вимогам закону, суд в ухвалі вказав на відсутність посилання на належне формулювання пред'явленого ОСОБА_8 обвинувачення, а лише зазначено фактичні обставини кримінального правопорушення та кваліфікацію дій ОСОБА_8 із посиланням на відповідну частину статті кримінального закону.
Дослідивши обвинувальний акт та перевіривши ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд доходить висновку, що стороною обвинувачення викладено фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими та сформульовано обвинувачення в такій редакції, яка на його думку, є належною та відповідною положенням закону України про кримінальну відповідальність. Крім того, висновки суду на даній стадії судового провадження про те, що обвинувачення не сформульоване належним чином, не може бути самодостатньою підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
Важливим є виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та реалізації права на захист. Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання обвинувачення - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
Як вбачається із змісту обвинувального акту від 10.05.2019 року вищевказані вимоги дотримані при його складанні.
Також, у випадку ухвалення вироку, за змістом ч. 3 ст. 374 КПК України суд самостійно формулює обвинувачення, яке визнає доведеним або зазначає обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 КПК України, такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення, суд повинен вирішити ухвалюючи вирок.
Апеляційний суд вважає, що якщо в ході судового розгляду будуть встановлені нові фактичні обставини кримінального провадження або не знайдуть підтвердження фактичні обставини, які прокурор вважав доведеними, якщо не знайде підтвердження кваліфікуюча ознака складу злочину в якому обвинувачується особа, прокурор вправі змінити обвинувачення відповідно до ст. 338 КПК України, в протилежному випадку, якщо суд дійде висновку про відсутність складу, події злочину або про недоведеність вини обвинуваченого в тому обвинуваченні, яке висуває сторона обвинувачення, то КПК України передбачає процесуальні рішення, які приймаються в таких випадках.
Крім того, суд першої інстанції, як на підставу для повернення обвинувального акту прокурору також посилався на те, що в порушення вимог пункту 3 ч. 1 ст. 291 КПК України, у обвинувальному акті не зазначено громадянство потерпілого ОСОБА_11 .
Вказані посилання є безпідставними, оскільки не зазначення в обвинувальному акті громадянства потерпілого, саме по собі не може бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки не є суттєвим порушенням, а громадянство потерпілого можливо встановити та підтвердити і в судовому засіданні суду першої інстанції.
На підстав вищевикладеного, апеляційний суд доходить висновку, що доводи апеляційної скарги прокурора та потерпілого є обґрунтованими.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи у суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення цього Кодексу, які перешкоджали або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, на підставі ч. 6 ст. 9 КПК України, застосовує загальні засади кримінального провадження, а саме вимоги п. 2 ч. 1 ст. 7 КПК України щодо забезпечення принципу законності кримінального провадження, оскільки допущені судом істотні порушення кримінального процесуального закону не можуть бути усунені під час апеляційного провадження.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню з направлення обвинувального акту до суду першої інстанції для здійснення судового провадження.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 415 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_7 - задовольнити.
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_11 - задовольнити.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 липня 2019 року, якою було повернуто прокурору обвинувальний акт стосовно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України - скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4