ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16254/19
провадження № 3/753/5724/19
"06" вересня 2019 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, працюючого на посаді охоронника в супермаркеті «Сільпо», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП, -
ОСОБА_1 , 07.08.2019 року, о 16 год. 15 хв., керуючи автомобілем «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом по вул. Центральна, 13-Д м. Києві, в порушення вимог п. 10.9 ПДР, не переконався, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху та не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого допустив зіткнення з припаркованим автомобілем «Nissan X-Trail», д.н.з. НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортного засобу «Nissan X-Trail», після чого, в порушення вимог п. 2.10 а) ПДР залишив місце пригоди.
До суду особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, не з'явилася, про причини неявки не повідомила. Враховуючи вище зазначені правові норми, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. За таких обставин вважаю можливим розглядати справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, винність ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, за обставин, викладених у протоколі, крім повного визнання останнім своєї вини, про що ним було зазначено в письмових поясненнях, наданих під час складання протоколу підтверджена в повному обсязі сукупністю наступних доказів, а саме даними: протоколів про адміністративні правопорушення, складеними відносно ОСОБА_1 , з якого вбачається, що саме останній порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода, що призвела до пошкодження транспортного засобу «Nissan X-Trail», після чого не дочекавшись працівників поліції залишив місце пригоди; схеми місця ДТП, яка складена уповноваженою особою та підписана лише водієм автомобіля «Nissan X-Trail» - ОСОБА_2 без будь-яких зауважень, зокрема щодо місця зіткнення, характеру та локалізації механічних пошкоджень, отриманих його транспортним засобом.
З огляду на викладене, приходжу до висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення в межах санкції статтей 124, 122-4 КУпАП.
Виходячи з норм ст. 36 КУпАП остаточне адміністративне стягнення необхідно накласти у межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення, у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 384 грн. 20 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 124, 122-4, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП накласти остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 384 грн. 20 коп.
Роз'яснити, що в разі несплати штрафу в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови правопорушнику, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова судді пред'являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя