Справа № 727/8277/19
Провадження № 2-а/727/213/19
10 вересня 2019 р. м.Чернівці
Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:
головуючого судді - Кодрян Л.І.
за участю секретаря - Гомонович Н.Г.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Сафтюк Ілони Олегівни про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження по справі, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною вище позовною заявою до поліцейського 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Сафтюк І.О. в якій просить визнати незаконною та скасувати постанову серії ЕАВ №1154054 від 16.05.2019 року щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного штрафу у розмірі 425 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що 16.05.2019 року керуючи транспортним засобом, «BMW 525D» з номерним знаком НОМЕР_1 , по вул.Гагаріна,61 був зупинений поліцейським інспектором УПП в Чернівецькій області Сафтюк І.О., яка винесла постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 126 КУпАП, серії ЕАВ №1154054 від 16.05.2019 року.
ОСОБА_1 вважає постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню. В позові зазначив, що працівник поліції безпідставно зупинив ТЗ «BMW 525D» з номерним знаком НОМЕР_1 під його керуванням. На вимогу пред'явити реєстраційні документи на автомобіль, посвідчення водія та поліс обов'язкового страхування транспортного засобу, ним було надано дані документи, крім поліса обов'язкового страхування транспортного засобу, оскільки він проходить службу в прикордонному загоні ДПС України і є учасником бойових дій у зоні АТО, то він звільняється від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а відшкодування збитків проводить МТСБУ, про що було повідомлено поліцейського Управління патрульної поліції. Не взявши до уваги його пояснення, поліцейською Сафтюк І .О. було складено оскаржувану постанову про накладення на нього адміністративного штрафу у розмірі 425 грн.
Вказує, згідно посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого Західним регіональним управлінням державної прикордонної служби України, він є учасником бойових дій, відтак має право на пільги встановлені законодавством України, а саме звільнений від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України на підставі п. 13.1 ст. 13 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Зазначає, що будь-які правові підстави притягати його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП відсутні.
Ухвалою суду від 05 серпня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов.
Представник відповідача подав до суду відзив. У відповідності до відзиву на адміністративний позов позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що інспектором було правомірно зупинено позивача, роз'яснено яке вчинено порушення та складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення і застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн. Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія серії ЕАВ №1154054 від 16.05.2019 року, на думку відповідача, є обґрунтованою та винесеною на підставі та у порядку передбаченому законодавством, а доводи позивача безпідставні, необґрунтовані, оскільки він не пред'явив відповідні документи про правомірність керування ТЗ без обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а лише усно повідомив про вказаний факт, у зв'язку з чим просить в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги частково, просив скасувати постанову серії ЕАВ №1154054 від 16.05.2019 року щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного штрафу у розмірі 425 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 , допитаний в якості свідка показав, що поліцейській УПП в Чернівецькій області Сафтюк І.О. ним було пред'явлено документи, а саме посвідчення учасника бойових дій, проте, незважаючи на докази, які свідчили про правомірність керування транспортним засобом без поліса страхування, його було піддано адміністративному стягненню.
Позивач підтримав позовні вимоги частково, просив скасувати постанову серії ЕАВ №1154054 від 16.05.2019 року щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного штрафу у розмірі 425 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч.2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії серії ЕАВ №1154054 була винесена 16.05.2019 року. До Шевченківського районного суду м. Чернівці адміністративний позов надіслано поштовим зв'язком 27.05.2019 року (а.с.19) в межах передбаченого законодавством десятиденного строку. Отже, позивач не порушив передбачений 10-денний строк для захисту своїх прав в судовому порядку.
Суд, заслухавши представника позивача, покази позивача, який був допитаний як свідок, дослідивши письмові матеріали справи приходить до висновку, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1154054 від 16.05.2019 року позивача ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с. 11).
У постанові зазначено, що 16.05.2019 року о 22.3) год., ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 525D» з номерним знаком НОМЕР_1 без чинного страхового поліса цивільно-правової відповідальності, чим порушив п. 2.1 г Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст.126 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 2.1 (Ґ) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП, відповідальність наступає у випадку керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
Згідно п.13.1 ст.13 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
Як вбачається з копії посвідчення серії НОМЕР_2 від 19 березня 2015 року, виданого Західним регіональним управлінням державної прикордонної служби України, позивач віднесений до категорії учасників бойових дій і має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 14).
Таким чином, позивач звільнений від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.
Разом з тим, рішенням Конституційний Суд України від 23 грудня 2014 року №7-рп/2014 щодо офіційного тлумачення положень пункту 13.1 статті 13 Закону України № 1961-ІУ від 01 липня 2004 року визначив, що транспортними засобами, що належать учасникам бойових дій та інвалідам війни, що визначені законом, інвалідам І групи, є такі наземні транспортні засоби, якими володіють не тільки на праві власності, а й на будь-якій іншій правовій підставі (договір підряду, оренди, тощо).
Згідно ст.397 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Право володіння чужим майном може належати одночасно двом або більше особам. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
Таким чином, позивач, керуючи транспортним засобом фактично володів вказаним майном.
Наведені обставини свідчать про необґрунтованість доводів відповідача про порушення позивачем вимог п. 2.1 г ПДР, що вказує на безпідставність притягнення позивача до відповідальності згідно за ч. 1 ст.126 КУпАП.
Доводи відповідача щодо ненадання позивачем підтверджуючих документів, що він звільнений від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України спростовують поясненнями ОСОБА_1 , допитаного, як свідка в судовому засіданні.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вказані вище обставини свідчать про недоведеність відповідачем наявності в діях ОСОБА_1 порушення вимог п. 2.1 г ПДР України, що у свою чергу свідчить про недоведеність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП, за яке позивача було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 6, 72-77, 90, 241-243, 245, 246, 250, 295-297, 371 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Сафтюк Ілони Олегівни про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження по справі - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 1154054 від 16.05.2019 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. АДРЕСА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП - закрити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки передбачені ст.286 КАС України та в порядку ст. 297 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлено 10.09.2019 року.
Суддя Л. І.Кодрян