Справа № 752/8863/18
Провадження № 4-с/752/43/19
Іменем України
23.05.2019 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.,
з участю секретаря - Петрова Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії рішення державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ, Головного територіального управління юстиції у м.Києві Брика Євгена Олеговича, заінтересована особа: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду м.Києва зі скаргою на рішення державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві Брика Євгена Олеговича, відповідно до якої просить визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП 47482743 від 19.04.2018 р. за виконавчим листом від 28.08.2014 р., а виконавчий лист повернути на виконання для правильного розрахунку заборгованості по аліментам та додатковим витратам.
Скарга обґрунтована тим, що 28.08.2014 р. рішенням Голосіївського районного суду м.Києва з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частина від усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08.10.2013 р. і до закінчення навчання.
19.04.2018 р. державним виконавцем Брик Є.О. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.
Зазначену постанову заявник вважає незаконною, оскільки при вирішенні питання щодо закінчення виконавчого провадження державним виконавцем не була належним чином перевірена наявність заборгованості по аліментам та додатковим витратам.
З огляду на зазначені обставини і наявність у платника аліментів заборгованості по аліментним виплатам і додатковим витратам заявник просить оскаржувану постанову скасувати.
В судове засідання заявник не з'явилась, повторно надіславши клопотання про відкладення судового розгляду, однак будь-яких доказів на підтвердження поважності причин неявки не надала. В зв'язку з належним повідомленням заявника про місце і час судового розгляду суд вважає за можливе провести розгляд скарги у її відсутність.
Представник Солом'янського РВДВС м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві та заінтересована особа заперечували проти задоволення скарги, зазначаючи, що будь-яка заборгованість станом на момент закінчення виконавчого провадження відсутня.
Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали за поданою скаргою, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.03.2014 р. Голосіївським районним судом м.Києва ухвалено рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, що продовжує навчання, відповідно до якого з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини від усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08.0.2013 р. і до закінчення навчання, а також стягнуто додаткові витрати в розмірі 300 гривень.
28.08.2014р. Голосіївським районним судом м.Києва на підставі зазначеного рішення видано виконавчий лист № 752/17937/13-ц, на підставі якого ВДВС Голосіївського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження.
18.03.2015 р. державним виконавцем ВДВС Голосіївського районного управління юстиції винесена постанова про закінчення виконавчого провадження примусового виконання виконавчого листа № 752/17937/13-ц, виданого 28.08.2014 Голосіївським районним судом м. Києва в зв'язку з необхідністю направлення виконавчого документа для виконання за місцем роботи боржника до ВДВС Солом'янського РУЮ у м.Києві.
14.05.2015 р. заступником начальника відділу ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м.Києв Ткачовою К.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП 47482743 за виконавчим листом № 752/17937/13-ц.
30.03.2018 р. Голосіївським районним судом м.Києва постановлена ухвала про роз'яснення рішення суду від 20.03.2014, згідно з якою суд роз'яснив, що рішення суду підлягає виконанню до досягнення сином сторін - ОСОБА_3 23 років.
19.04.2018 р. старшим державним виконавцем Солом'янського РВ ДВС м.Києва Брикою Є.О. здійснено розрахунок заборгованості, відповідно до якого станом на 31.03.2018 заборгованість у ОСОБА_2 по сплаті аліментів відсутня. Переплата складає 4708,06 гривень.
19.04.2018 р. державним виконавцем Солом'янського РВ ДВС м.Києва Брикою Є.О. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження в зв'язку з повним виконанням рішення суду та відсутністю заборгованості.
Звертаючись до суду зі скаргою заявник вважає, що рішення державного виконавця про закінчення виконавчого провадження є незаконним, оскільки ним невірно визначена сума заборгованості по аліментам.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з ст.18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Порядок стягнення аліментів на утримання дітей визначено ст.ст.194-197 Сімейного кодексу України та ст.71 Закону України «Про виконавче провадження».
Частиною 4 ст.194 СК України передбачено, що заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років. При цьому, досягнення дитиною повноліття не припиняє стягнення заборгованості за аліментами.
Відповідно до ч.4 ст. 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.
У разі незгоди отримувача аліментів з розміром заборгованості за аліментами, обчисленої державним виконавцем, вона мала права звернутись з позовом в суд про визначення розміру заборгованості за аліментами у позовному провадженні, проте таких позовів до суду не надходило.
Відповідно до ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця та повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; подання заяви стягувачем або боржником; надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до ч.8 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Враховуючи викладене, заявниця, не погоджуючись з розрахунком заборгованості проведеним державним виконавцем звернулась до суду у спосіб, не передбачений законом, а саме зі скаргою на постанову про закінчення виконавчого провадження.
Будь-яких підстав для скасування оскаржуваної постанови судом в ході розгляду скарги не встановлено.
З огляду на викладене, скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд
у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії рішення державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ, Головного територіального управління юстиції у м.Києві Брика Євгена Олеговича, заінтересована особа: ОСОБА_2 відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя