Справа №: 398/2434/19
Провадження №: 2-а/398/91/19
Іменем України
"27" серпня 2019 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі судді Орловського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 4-го батальйону роти УПП в Дніпропетровській області ДПП капрала поліції Леоновець Василя Володимировича, треті особа, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Департамент патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Позивач звернувся з вищезазначеним адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову інспектора 4-го батальйону 2-ї роти УПП в Дніпропетровській області ДПП капрала поліції Леоновця Василя Володимировича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1279070 від 30 червня 2019 року та закрити справу.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30.06.2019 року інспектором Леоновець В.В. було винесено відносно нього постанову серії ЕАВ №1279070 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 425 грн. В постанові зазначено, що він 30.06.2019 року о 10-00 год. на вул. Чкалова, 35, у м. Дніпро, керуючи автомобілем Mazda 626, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив проїзд на вимкнену додаткову секцію сигналу світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3 ПДР України, скоївши таким чином адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Дану постанову вважає незаконною, оскільки він жодного правопорушення не вчиняв. Так, під'їхавши до перехрестя, рух на якому регулюється за допомогою світлофора, він зупинив керований ним транспорт, оскільки загорівся червоний сигнал світлофора. Заздалегідь він прийняв ліву смугу для здійснення повороту ліворуч. Перед ним стояло декілька автомобілем, у яких також був увімкнений покажчик лівого повороту. Дочекавшись зеленого сигналу на додатковій секції світлофору він разом з іншими транспортними засобами почав виїзд на перехрестя та зупинився на середині перехрестя, так як автомобіль, який рухався попереду зупинився для того, щоб пропустити пішоходів, які перетинали проїжджу частину, з огляду на що, він закінчив свій маневр на миготливий сигнал світлофору на додатковій секції. Після цього він був зупинений інспектором, який повідомив, що ОСОБА_1 проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора та виніс постанову. Будь-які заперечення та пояснення інспектор до уваги не брав. Постанову виніс на місці вчинення правопорушення, тобто здійснив скорочений розгляд справи, що є порушенням вимог законодавства.
19 серпня 2019 року надійшло письмове пояснення від УПП в Дніпропетровській області ДПП на позовну заяву в якому зазначено, що позивач порушив вимоги ПДР України, в зв'язку з чим у відповідності нормам КУпАП відповідач виніс постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Працівникам органів і підрозділів Національної поліції з 08 серпня 2015 року наділені законом №596-VIII від 14.07.2015 року правом розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, у тому числі на місці вчинення правопорушення. Доказом вчинення правопорушення є відеозапис з нагрудної камери, на якому також зафіксовано визнання позивачем інкримінованого йому порушення. Також зазначають, що при оскарженні дій суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення лежить також на позивачу. Позивач жодного доказу, які б спростовували факт вчинення ним адміністративного правопорушення. Отже вважають винесену відповідачем постанову обґрунтованою та законною, тому просять відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Також 19.08.2019 року було надіслано клопотання про долучення до матеріалів справи диск з відеозаписом правопорушення, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 під час розгляду поліцейським справи не заперечував проти інкримінованого йому правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 262 КАС розгляд справи проводиться без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Беручи до уваги доводи позовної заяви, письмового пояснення, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що 30 червня 2019 року інспектором капралом поліції Леоновець Василем Володимировичем 4 батальйон 2 рота УПП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1279070. Як зазначено у вказаній вище постанові ОСОБА_1 30.06.2019 року о 10 год. 00 хв. в м. Дніпро по вул. Чкалова, 35, керуючи транспортним засобом Mazda 626, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив проїзд на вимкнену додаткову секцію сигналу світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3 з ПДР України, таким чином скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Відповідачем не належних, допустимих і достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Складена постанова не містить посилання на докази, які б доводили наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Доданий до письмового пояснення УПП у Дніпропетровській області диск з відеозаписом
Так, відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
У оскаржуваній постанові серії ЕАВ №1279070 від 30 червня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності всупереч зазначеним вище вимогам статті 283 КУпАП, не зазначено про здійснення відеофіксації та відомості про технічний засіб, яким було здійснено відеозапис, вона не містить відомостей про здійснення відеозапису правопорушення та наявність такого відеозапису взагалі, тому наданий суду разом з письмовими поясненнями третьої особи УПП у Дніпропетровській області диск з відеозаписом, на якому відображено процедуру розгляду поліцейським справи, не може бути прийнятий судом як належний доказ.
Крім того на доданому відеозаписі не зафіксовано інкриміноване правопорушення ОСОБА_1 , а зафіксоване лише спілкування інспектора з позивачем.
Суд відхиляє доводи представника Департаменту патрульної поліції про те, що ОСОБА_1 під час розгляду справи поліцейським не заперечував факт вчинення ним адміністративного правопорушення, оскільки відсутність заперечень особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, своєї вини, так само як і її мовчання, під час винесення поліцейським постанови, виходячи з принципу презумпції невинуватості, не може бути єдиним доказом вини цієї особи.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином ОСОБА_1 не був зобов'язаний доводити поліцейському свою невинуватість і за таких обставин відсутність заперечень з його сторони за відсутності інших доказів вчинення ним правопорушення, не може тлумачитися доказ його вини.
Окрім цього, ОСОБА_1 заперечує, що визнавав на місці події свою вину та у позовній заяві стверджує, що надавав пояснення поліцейському про те, що не рухався на заборонений сигнал світлофора. Оскільки наданий суду Управлінням патрульної поліції відеозапис визнаний недопустим доказом, будь-який належних і допустимих доказів на спростування таких тверджень позивача немає. Тобто версія подій, про яку зазначив позивач у позовній заяві не спростована.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача.
Відповідачем не надано жодного допустимого доказу на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
В оскаржуваній постанові відсутні посилання на докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Суд зазначає, що сама тільки оскаржувана постанова не може бути беззаперечним доказом вини позивача, інших же належних та допустимих доказів вини позивача, відповідачем не надано.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, суд вважає вину ОСОБА_1 не доведеною та приходить до висновку про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Таким чином, суд вважає, що відповідач прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття постанови.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Позивач просить дії інспектора визнати незаконним та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи обсяг повноважень суду, визначений у зазначеній статті КАС, суд дійшов висновку про те, що належним способом захисту у справі є скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Тому позов підлягає частковому задоволенню. Визнання постанови незаконною, враховуючи предмет і підстави позову ОСОБА_1 та норми ч. 3 ст. 286 КАС є неналежним способом захисту, тому у цій частині позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 5, 8, 9, 77, 241-243, 246 КАС України, ст.ст. 222, 247, 251, 258, 268, 276, 283, 287, 288 КУпАП, суд
вирішив:
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , до інспектора 4-го батальйону роти УПП в Дніпропетровській області ДПП капрала поліції Леоновець Василя Володимировича, юридична адреса: Троїцька площа, 2-А, м. Дніпро, 49000, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Департамент патрульної поліції Національної поліції України, юридична адреса: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, юридична адреса: 49000, місто Дніпро, площа Троїцька, 2-а, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Скасувати постанову від 30 червня 2019 року серії ЕАВ №1279070 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладення штрафу у розмірі 425,00 грн, яка була винесена інспектором капралом поліції Леоновець Василем Володимировичем 4 батальйону 2 роти УПП в Дніпропетровській області.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення у порядку, передбаченому ст. 272, 286, 297 і п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений у нарадчій кімнаті та підписаний суддею 27 серпня 2019 року.
Суддя Орловський В.В.