Справа № 396/1208/19
Провадження № 2-а/396/24/19
11.09.2019 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Русіної Алли Анатоліївни,
за участю секретаря судового засідання Корольової Ю.Г.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоукраїнка Кіровоградської області в залі суду справу № 396/1208/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області сержанта поліції Алєксєєнко Олександра Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
До Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області звернувся позивач з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Позивач вважає цю постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню і обґрунтовує свій позов тим, що 24.07.2019 інспектор сектору реагування патрульної поліції Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській областіАлєксєєнко О.І., виніс відносно нього постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №018960 від 24.07.2019, тим самим притягнувши його до адміністративної відповідальності застосувавши адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. В постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що він керуючи транспортним засобом здійснив зупинку ближче 10 метрів від пішоходного переходу, чим порушив а. 15.9 г ПДР. Однак, з такою постановою позивач не погоджується, оскільки будь-які знаки, які б вказували про наявність пішоходного переходу в даному місці були відсутні, а на прохання зробити заміри, інспектор відмовив пояснивши, що йому достатньо зробити фото автомобіля та пішходного переходу та почав складати постанову, в якій не зазначив на якій відстані від пішоходного переходу знаходився автомобіль. Окрім того, при розгляді справи інспектором не досліджувались докази по справі, не були допитані свідки, також не проаналізовані інші докази.
Ухвалою судді від 02.08.2019 року було відкрите провадження за вказаним адміністративним позовом, у якій роз"яснено відповідачу подати відзив (пояснення) на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справіта призначено судовий розгляд у відкритому судовому засіданні на 22.08.2019 року. 22.08.2019 року у зв'язку з неявкою сторін до суду розгляд справи відкладено на 11.09.2019 року.
Відзив від відповідача станом на день розгляду справи до суду не надійшов.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на підстави зазначені в позові, просив задовольнити адміністративний позов.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явився, відзив на позов не надав, у зв'язку з чим на підставі ч.3 ст. 205, ч.3 ст. 268 КАС України справу розглянуто у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення від 24.07.2019 року серії ДПО18 №018960 вбачається, що 24.07.2019 року о 09:15 год., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21061, д.н.з. НОМЕР_1 , в м.Новоукраїнка, пров.Лікарняний здійснив зупинку стоянку ближче 10 м. до пішохідного переходу, чим порушив п. 15.9Г ПДР України.
Постановою поліцейського сектору реагування патрульної поліції Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області сержантом поліції Алєксєєнко О.І., у справі про адміністративне правопорушення від 24.07.2019 ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За нормою ч. 2 ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
П. 15.9Г Правил дорожнього руху України встановлено, що зупинка забороняється:
на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Разом з тим, суд зазначає, що склад правопорушення повинен в собі містити: суб'єкт правопорушення, суб'єктивну сторону правопорушення, об'єкт правопорушення та об'єктивну сторону правопорушення. Відсутність одного із вищезазначених елементів в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не містить складу адміністративного правопорушення. З огляду на викладене, об'єктивна сторона правопорушення не є встановленою.
Окрім того, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних доказів порушення позивачем вимог п.п. 15.9 г ПДР України. Тобто, в порушення вказаних норм КУпАП, відповідач при винесенні оскаржуваної постанови керувався виключно власними припущеннями щодо вчинення позивачем вказаного правопорушення, що є неприпустимим та свідчить про протиправність спірної постанови відповідача.
Отже, для того, щоб притягнути особу до адміністративної відповідальності необхідна наявність вини відповідної особи у вчиненому правопорушенні, яка підтверджена належними доказами.
Одними із таких доказів, відповідно до статті 251 КУпАПє зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки.
Однак інпектором не подано до суду відзиву на адміністративний позов, доказів фото- і кіно-зйомки, пояснень очевидців.
В матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні і беззаперечні докази наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, крім оскаржуваної постанови.
Так, при винесені постанови про адміністративне правопорушення, відповідач під час винесення оскаржуваної постанови в порушення вимог, статей 245,247,251,252 КУпАП розглянув справу про адміністративне правопорушення без дотримання принципу законності та повного і всебічного розгляду, не перевіривши наявності складу правопорушення, не зробивши заміри, не допитав свідків, у зв'язку з чим за наслідками розгляду вказаної справи, прийняв постанову яка суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню.
Відповідач в у судове засідання не з'явився, будь- яких доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові не надав.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, зокрема, відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото-, відео-фіксації порушення позивачем правил дорожнього руху. Оскаржувана постанова не містить доказової бази вчинення правопорушення.
Єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.
Суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Зазначені правові позиції викладені у постановах № 524/5536/17 від 15.11.2018, №338/855/17 від 26.04.2018, № 338/1/17 від 26.04.2018 Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1ст. 122 КУпАП- підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 19, 90, 139, 243, 245, 250, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області сержанта поліції Алєксєєнко Олександра Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №018960 від 24.07.2019 року, винесену поліцейським сектору реагування патрульної поліції Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області сержантом поліції Алєксєєнко Олександром Івановичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду через Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області.
Повний текст рішення складено 16.09.2019 року.
Головуючий: А. А. Русіна