Справа № 404/5176/19
Номер провадження 2-а/404/293/19
16 вересня 2019 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді - Іванової Н.Ю.
при секретарі - Гуйван О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону УПП у Кіровоградській області Тимко Максима Сергійовича, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління патрульної поліції у Кіровоградській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора роти №1 батальйону УПП у Кіровоградській області Тимко Максима Сергійовича, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління патрульної поліції у Кіровоградській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, просив визнати дії інспектора неправомірними та скасувати постанову серії НК № 523490 від 11 липня 2019 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення на нього стягнення у вигляді штрафу 425 грн., а провадження у справі закрити.
В обґрунтування поданого позову зазначено, що в постанові інспектора вказано, що позивач керуючи автомобілем Хонда Акорд, н.з. НОМЕР_1 здійснив рух в м. Кропивницькому на перехресті вул. Полтавська - Кропивницького на заборонений жовтий сигнал, що забороняє рух. Винесеною постановою його визнано винним в порушенні ПДР, а саме що він начебто здійснив проїзд на заборонений сигнал світлофора (жовтий) та порушив вимоги ПДР 8.7.3 (е). Зазначеною постановою позивач визнаний винним у порушенні Правил дорожнього руху України та не нього накладено стягнення, відповідно до санкції ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Зазначено, що в постанові від 11 липня 2019 року відсутній опис обставин скоєння правопорушення. З вказаною постановою він категорично не згоден, викладені обставини в ній не відповідають дійсності.
У п.п. 8.7.3 (г) зазначено, що жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів. Але зупинитись негайно при зміні сигналу світлофора з зеленого на жовтий він не мав можливості так як зупинився би за стоп лінією і тоді дійсно порушив би правила дорожнього руху, крім того він здійснив рух на миготливий сигнал світлофора зеленого кольору який попереджає про зміну кольору світлофора з зеленого на жовтий, до того ж він рухався відповідно до п.п. 8.11 ПДР, тобто водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатись за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Вважає, що з жодних перелічених підпунктів він не порушував, та нікому не створював небезпеки, та працівник УПП відмовився йому показати відео- або фотозйомку, так як на якій чітко має бути зафіксовано, як його автомобіль безперешкодно проїхав світлофор на миготливий зелений сигнал світлофору.
Вважає, що винесена постанова не відповідає вимогам закону, оскільки винесена з порушенням установленого порядку накладення адміністративних стягнень, ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій, а отже не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Іванової Н.Ю. від 22 липня 2019 року відкрито провадження у адміністративній справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання /а.с.6-7/.
Позивач до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити. Вказав, що при ознайомленні з матеріалами справи, оглянувши наданий відповідачем відеодиск, ним встановлено, що на ньому зафіксовано не його авто та невідомого йому чоловіка - водія.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду відзив, відповідно якого просив у задоволенні позову відмовити, а також носій інформації DVD-R, на якому міститься відеофіксація з місця адміністративного правопорушення, що здійснювалась на нагрудний відеореєстратор.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні не визнана судом обов'язковою, суд визнав можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 11 липня 2019 року інспектором роти №1 батальйону УПП у Кіровоградській області Тимко Максимом Сергійовичем складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК №523490, в якій зазначено, що 11 липня 2019 року о 12.48 год. позивач в м. Кропивницькому на перехресті вул. Полтавська та вул. Кропивницького, керуючи транспортним засобом Хонда Акорд, д.н.з НОМЕР_2 здійснив рух на заборонений жовтий у поєднанні з червоним сигналом світлофору, чим порушив п. 8.7.3 є ПДР України.
До позивача ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.122 КУпАП.
Вважаючи вказану постанову незаконною, позивач звернувся із позовом до суду за захистом свого порушеного права.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (із змінами та доповненнями).
За приписами ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно п. 8 Правил дорожнього руху України: світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Відповідно до п. п. 8.7.3 є сигнали світлофора мають такі значення: поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга, третя і п'ята статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з п.1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В постанові, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і зазначити мотиви відмови від інших доказів, на які посилається правопорушник, або вказаних останнім доводів.
Відповідно до статі 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто, положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
На підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, відповідач надав до суду відеозапис з місця адміністративного правопорушення, що здійснювалось на нагрудний відеореєстратор, проте на вказаному відеозаписі зафіксовано невідомий автомобіль, а не автомобіль позивача та іншого водія. Крім цього, час зафіксованого правопорушення на відеозаписі не співпадає з часом зазначеним в постанові про накладення адміністративного правопорушення. Таким чином, з наданого відеозапису встановити вину позивача не можливо.
Одна тільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Відповідна позиція викладена в постанові Верховного суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже, нормами КАС України у даному випадку не передбачено право суду на визнання або не визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними (незаконними), а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Оскільки, відповідачем не надано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів законності та обґрунтованості постанови, суд вважає, що позовні вимоги про скасування оскаржуваної постанови підлягають частковому задоволенню.
Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 126, ст. 288, 289, 293 КУпАП; ст.ст. 72, 77, 246, 286 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону УПП у Кіровоградській області Тимко Максима Сергійовича, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління патрульної поліції у Кіровоградській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову серії НК №523490 від 11 липня 2019 року інспектора роти №1 батальйону УПП у Кіровоградській області Тимко Максима Сергійовича про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 425 грн. за правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП та закрити провадження по справі.
В задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій інспектора роти №1 батальйону УПП у Кіровоградській області Тимко Максима Сергійовича - відмовити за необґрунтованістю.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення даного рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 16.09.2019 року.
Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова
районного суду
м.Кіровограда