Справа № 390/844/19
Провадження №2/390/526/19
"06" вересня 2019 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Гершкул І.М.,
при секретарі Магомедовій А.С.,
розглянувши у підготовчому засіданні у місті Кропивницький за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила в порядку поділу майна подружжя припинити право спільної сумісної власності подружжя на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , визнати за відповідачем право особистої власності на вказаний будинок (а.с.24-25). В якості обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період шлюбу ОСОБА_2 набув право власності на спірний будинок. Спільне життя не склалось, а тому шлюбні відносини припинено, взаємної згоди щодо поділу спільного сумісного майна сторони дійти не змогли та позивач звернулася до суду, проте в ході судового розгляду відповідач сплатив позивачу вартість 1/2 частини спірного будинку.
Позивач у судове засідання не з'явилася, проте надала суду письмове клопотання та нотаріально посвідчену заяву в яких зазначила, що підтримує уточнені позовні вимоги та просила розглянути справу без її участі в підготовчому засіданні (а.с.19, 27).
Відповідач у судове засідання не з'явився, проте надав суду письмову заяву про визнання позову з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог і просив розглянути справу без його участі (а.с.35).
Відповідно ст.200 ч.3-4 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем; ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно ст.206 ч.4 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб і може бути прийнято, а тому дослідивши письмові матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором; за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Відповідно ст.372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року роз'яснено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст.372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 07.02.2013 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 , яке видано Клинцівською сільською радою Кіровоградського району Кіровоградської області, актовий запис № 01, який розірвано рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 11.06.2019 року (а.с.12, 36).
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно №4403136 від 05.06.2013 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 , що також підтверджується витягом №4403389 від 05.06.2013 року (а.с.13-14).
Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №179308118 від 30.08.2019 року свідчить, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 , форма власності приватна, відомості про інші речові права, реєстрацію іпотек або обтяжень відсутні (а.с.38-40).
На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №842498 ОСОБА_2 належить земельна ділянка загальною площею 0,1368 га., кадастровий номер 3522583900:51:000:0089, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується копією державного акту (а.с.15).
Розписка від 02.07.2019 року свідчить, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кошти в сумі 500 000 грн. у рахунок компенсації вартості Ѕ частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , майнових претензій із приводу зазначеного нерухомого майна не має (а.с.26).
Таким чином, зваживши у сукупності наведені вище обставини та докази, якими їх підтверджено, враховуючи, що рішення позивача про поділ майна подружжя та пред'явлення позову до суду прийнято із усвідомленням його наслідків, відповідачем позов визнано в повному обсязі, визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.57, 60, 62, 68, 70, 71 СК України, ст.372 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживаючої: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити.
У порядку поділу майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинити право спільної сумісної власності вказаного подружжя на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , залишивши вказаний житловий будинок у власності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого: АДРЕСА_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського районного суду
Кіровоградської області І.М. Гершкул