16 вересня 2019 року
Київ
справа №9901/635/18
адміністративне провадження №Зі/9901/312/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кравця Ростислава Юрійовича про відвід судді Касаційного адміністративного суду Жука А.В. від участі у розгляді справи №9901/635/18 за позовом ОСОБА_1 до Президента України Порошенка Петра Олексійовича, треті особи: Рада національної безпеки і оборони України, Кабінет Міністрів України, про визнання указу протиправним та нечинним в частині,,
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовною заявою, в якій просив визнати статтю 1 Указу Президента України №126/2018 від 14 травня 2018 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», а саме позиції №1597 Додатку №1 до вказаного пункту щодо застосування до ОСОБА_1 безстроково персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) - протиправною та нечинною у вказаній частині.
Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2018 року відкрито провадження у цій справі.
Для розгляду цієї справи протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 червня 2018 року визначено колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: суддя-доповідач - Бевзенко В.М., судді - Данилевич Н.А., Шарапа В.М., Желтобрюх І.Л., Білоус О.В.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 вересня 2019 року визначено колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: суддя-доповідач - Бевзенко В.М., судді - Данилевич Н.А., Єресько Л.О., Жук А.В., Шевцова Н.В.
10 вересня 2019 року представник позивача ОСОБА_1 - Кравець Р.Ю. подав до Верховного Суду заяву про відвід головуючого судді Бевзенка В.М., суддів Данилевич Н.А., Шарапи В.М., Желтобрюх І.Л., Білоуса О.В. від розгляду цієї справи з підстави, визначеної пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів.
12 вересня 2019 року в судовому засідання представник позивача підтримав заяви про відвід головуючого судді Бевзенка В.М. та судді Данилевич Н.А.
Також, у судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - Кравець Р.Ю . заявив відвід суддям Єресько Л.О., Жуку А.В., Шевцовій Н.В. від розгляду цієї справи з підстави, визначеної пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України.
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2019 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - Кравця Р.Ю. про відвід суддям Бевзенку В.М., Данилевич Н.А., Єресько Л.О., Жука А.В., Шевцової Н.В. у справі №9901/635/18 передано на автоматичний розподіл для визначення у порядку встановленому КАС України судді, який вирішуватиме питання заявленого відводу за вказаною заявою.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 13 вересня 2019 року для вирішення питання про відвід судді Жуку А.В. у справі №9901/635/18 визначено головуючого суддю Соколова В.М.
Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Заяву про відвід судді Жуку А.В. мотивовано тим, що суддя Верховного Суду не може відповідати принципам неупередженості зокрема за об'єктивним критерієм та принципам справедливості, оскільки призначення судді відбулося за участю членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які не відповідають вимогам закону, як члени ВККС. Так, станом на час вирішення питання про призначення кваліфікаційного оцінювання, проведення кваліфікаційного оцінювання та надання рекомендацій на призначення на посади суддів Верховного Суду у прийнятті відповідних рішень брав участь член ВККС ОСОБА_5, який не відповідав вимогам закону, оскільки на час виконання повноважень члена ВККС не зупинив адвокатську діяльність. Крім того, в кінці червня 2019 року у засобах масової інформації з'явилося повідомлення про дострокове звільнення члена ВККС ОСОБА_3 , в якому зазначалося, що звільнення пов'язано з непідтвердженням стажу адвокатської діяльності, оскільки в Єдиному державному реєстрі адвокатів України відсутні будь-які відомості про адвоката ОСОБА_3
Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
Кравець Р.Ю. , як представник ОСОБА_1 , зазначає, що наявність упередженості, вказаної у заяві про відвід судді, встановлена ним за об'єктивним критерієм, який він визначив, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини, прийняті у справах «Мікалефф проти Мальти (Micallef v. Malta); «Межнаріч проти Хорватії» ( Meznaric v. Croatia), «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), «Горгіладзе проти Грузії» ( Gorgiladze v. Georgia); «Панджикідзе та інші проти Грузії» (Pandjikidze and Others v. Georgia); «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia); «Анрі Астрадсон проти Ісландії».
Разом з тим, надаючи оцінку об'єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.
Верховний Суд зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Наведені представником ОСОБА_1 у заяві доводи, за яких, на його думку, є сумнів у неупередженості або об'єктивності судді мають суб'єктивний характер, оскільки жодного прикладу вчинення ним дій, які б свідчили про його упередженість чи ставить під сумнів безсторонність судді не наведено. Доводи заяви не дають підстав для висновку про існування причинно-наслідкового зв'язку між дотриманням ОСОБА_5 та ОСОБА_3 вимог законодавства та професійною діяльністю судді Жука А.В.
Наведене спростовує викладені у заяві доводи про те, що суддя не може відповідати принципам неупередженості, зокрема, за об'єктивним критерієм.
Суд звертає увагу на відсутність інших підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали участь у розгляді справи судді Жука А.В. і викликали необхідність його відводу.
З урахуванням зазначеного, обґрунтованих підстав для задоволення заяви про відвід немає.
Керуючись статтями 36, 40 КАС України,
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кравця Ростислава Юрійовича про відвід судді Касаційного адміністративного суду Жука А.В. від участі у розгляді справи №9901/635/18 за позовом ОСОБА_1 до Президента України Порошенка Петра Олексійовича, треті особи: Рада національної безпеки і оборони України, Кабінет Міністрів України, про визнання указу протиправним та нечинним в частині.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
...........................
В.М. Соколов,
Суддя Верховного Суду