11 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/4727/19; 857/4729/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року, прийняте у складі колегії суддів: головуючого судді Луцович М.М., суддів: Гаврилко С.Є., Калинич Я.М. о 08 годині 50 хвилині у місті Ужгороді, повний текст складений 11.03.2019 року та на ухвалу про виправлення описок у судовому рішенні від 12 березня 2019 року, прийняту суддею Луцович М.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини Польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) Міністерства оборони України, Міністерства оборони України про скасування наказів та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 (надалі -позивач) звернувся з адміністративним позовом до Військової частини Польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) Міністерства оборони України, Міністерства оборони України про скасування наказів №96 від 30.01.2016 року, №228 від 29.02.2016 року, №390 від 28.04.2016 року, №336 від 04.04.2016 року, №558 від 01.07.2016 року, №602 , №113/А від 29.07.2016 року, №648 від 30.07.2016 року, №600, №708, №728 від 30.08.2016 року, №818 від 29.09.2016 року, №910 від 11.11.2016 року «Про притягнення до адміністративної відповідальності (за не своєчасне проведення службових розслідувань)» та зобов'язання провести перерахунок та виплату заробітної плати в т.ч. премій у повному обсязі та компенсацію втрати частини грошового забезпечення у зв'язку із порушенням термінів його виплати на підставі відповідного витягу з наказу командувача сил підтримки Збройних Сил України по день фактичної виплати.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.03.2018 року позовну заяву про скасування наказів та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування наказів №96 від 30.01.2016 року, №390 від 28.04.2016 року, №602 від 25.07.2016 року, №113/А від 29.07.2016 року, №600 від 22.07.2016 року, №708 від 23.08.2016 року, №728 від 30.08.2016 року, №818 від 29.09.2016 року було залишено без розгляду.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2018 року ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.03.2018 року про залишення позовної заяви без розгляду було скасовано, а справу в цій частині направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені накази прийняті необґрунтовано, з пропуском строків та із порушенням процедури. Судом взято також до уваги прохання позивача не розглядати накази №96 від 30.01.2016 року та №728 від 30.08.2016 року у зв'язку із тим, що наказом №96 від 30.01.2016 року було знято раніше накладене на позивача дисциплінарне стягнення («догану» від 28.01.2016 року №92), а наказ №728 від 30.08.2016 року не стосується позивача і був помилково зазначений ним.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року виправлено описку в судовому рішенні із добавленням до скасованих наказів словосполучення «що стосується ОСОБА_1 »
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційні скарги. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційних скаргах покликається на те, що судом першої інстанції не з'ясовано, що позивачем була допущена помилка щодо скасування наказу, так як дійсно наказ №728 від 30.08.2016 року не стосується позивача, однак, судом не розглянуто наказ №727 від 30.08.2016 року, яким до позивача застосовано сувору догану.
Крім того, ухвалою про виправлення описки доповнено судове рішення новою фразою : «що стосується ОСОБА_1 », що не є виправленням описки в світлі ст.253 КАС України, а фактична зміна резолютивної частини.
Просить скасувати рішення суду в частині незадоволеного позову та ухвалити постанову, якою задовольнити позов в цій частині, а також скасувати ухвалу про виправлення описок у судовому рішенні.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши законність і обґрунтованість судових рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 28.04.2016 року наказом Командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 №390 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за несвоєчасне проведення службового розслідування та оголошено «догану».
Наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 від 25.07.2016 року № 602 за несвоєчасне проведення службового розслідування по факту знищення польового кіно відеосалону ПКВС №007 на базі автомобіля ГАЗ-66 № НОМЕР_3 , старшого лейтенанта ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено «догану».
У відповідності до наказу №113/А від 29.07.2016 року за порушення військової дисципліни, у відповідності до ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено «догану».
У відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2016 року №600 за несвоєчасне проведення службових розслідувань, призначених наказами від: 31 січня 2016 року №98, 01 лютого2016 року №101, 08 лютого 2016 року №130, 08 лютого 2016 року №131, 09 лютого 2016 року №139, 09 лютого 2016 року №144, 10 лютого 2016 року №151, 11 лютого 2016 року №152, та за порушення вимог ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено «сувору догану».
Згідно наказу №708 від 23.08.2016 року, за низький рівень працездатності та низьку якість виконання вказівок начальника, заступника командира роти по роботі з особовим складом роти вогневої підтримки старшого лейтенанта ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено «сувору догану».
Відповідно до наказу №818 від 29.09.2016 року за низький рівень працездатності протягом вересня 2016 року, яка впливає на оцінку службової діяльності, низьку якість виконання вказівок начальника (командира), порушення статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України позивачеві було оголошено «сувору догану».
Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
З приводу позовних вимог про скасування наказу Командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 №390 від 28.04.2016 року, відповідно до якого ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за несвоєчасне проведення службового розслідування та оголошено «догану», апеляційний суд зазначає наступне.
З Акта службового розслідування від 27.04.2016 року вбачається, що згідно наказу командира військової частини пп НОМЕР_1 №102 від 01.02.2016 року «Про призначення службового розслідування», заступником командира роти вогневої підтримки по роботі з особовим складом ОСОБА_1 було розпочато службове розслідування по факту самовільного прибуття з відрядження відносно старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_2 (том І, а.с. 46-48).
16.03.2016 року було продовжено термін службового розслідування відповідно до наказу командира військової частини пп. В4742 №285 від 16.03.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та продовження терміну службових розслідувань».
Згідно абз. 2 ст. 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.
При цьому, згідно вимог ст. 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання.
Підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало несвоєчасне проведення службового розслідування, яке було призначено згідно наказу командира від 01.02.2016 року №102 та в подальшому, термін якого, продовжено наказом командира від 16.03.2016 року №285.
Відповідно до вимог абз. 3 ст.85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Відтак, враховуючи дату наказу від 16.03.2016 року №285 про продовження строку проведення службового розслідування, початком перебігу строку порушення абз.3 ст.85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України є 17.04.2016 року.
Згідно із ст.87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення.
Таким чином, враховуючи дату вчинення позивачем правопорушення - 17.04.2016 року та дату винесення оскаржуваного наказу №390 від 28.04.2016 року, апеляційний суд приходить до висновку про те, що такий винесений із порушенням строків накладення адміністративного стягнення, а тому підлягає до скасування.
Однак, як вбачається зі змісту самого наказу, окрім позивача, до дисциплінарної відповідальності притягнуто також іншу особу - ОСОБА_2 .
Відтак, апеляційний суд приходить до висновку про скасування наказу №390 від 28.04.2016 року лише в частині, що стосується ОСОБА_1 .
З приводу позовних вимог про скасування наказу №602 від 25.07.2016 року, апеляційний суд звертає увагу на таке.
Наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 від 25.07.2016 року № 602 за несвоєчасне проведення службового розслідування по факту знищення польового кіно відеосалону ПКВС №007 на базі автомобіля ГАЗ-66 № НОМЕР_3 , старшого лейтенанта ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено «догану» ( том І, а.с. 66).
Відповідно до наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 від 02.04.2015 року №171 «Про призначення службового розслідування» та наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 від 15.04.2015 року №218 «Про продовження термінів проведення службового розслідування» по факту знищення польового кіно відеосалону ПКВС №007 на базі автомобіля ГАЗ - 66 № НОМЕР_3 , яке було призначено до виконання заступнику командира роти вогневої підтримки військової частини польова пошта НОМЕР_1 по роботі з особовим складом старшому лейтенанту ОСОБА_1 , але службове розслідування проведено не було.
Отже, з аналізу наказу №602 від 25.07.2016 року вбачається, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за несвоєчасне проведення службового розслідування, яке було призначено згідно із наказом від 02.04.2015 року №171 та в подальшому, продовжено термін проведення такого розслідування згідно із наказом від 15.04.2015 року №218.
Таким чином, враховуючи вимоги ст.87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зокрема те, що позивача було притягнуто до відповідальності за несвоєчасне проведення службового розслідування - 15.07.2016 року згідно наказу №602, тобто через один рік і два місяці з моменту порушення встановлених п. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України термінів проведення службового розслідування, апеляційний суд приходить до висновку, що наказ за №602 від 25.07.2016 року підлягає скасуванню в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, як такий, що прийнятий з порушенням вимог п. 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
З приводу позовних вимог про скасування наказу №113/А від 29.07.2016 року, колегія суддів зазначає наступне.
Із вищезазначеного наказу №113/А від 29.07.2016 року вбачається, що 29.07.2016 року, під час проведення наради командиром військової частини польова пошта НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_3 , з боку заступника командира роти вогневої підтримки, старшого лейтенанта ОСОБА_1 було здійснено порушення військової дисципліни, а саме некоректна поведінка під час проведення наради.
Згідно ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Відповідно до ст. 98 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.
Таким чином, відповідно до вимог ст. 98 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у наказі про накладення дисциплінарного стягнення має бути доведено до відома військовослужбовця, в чому саме полягає порушення ним військової дисципліни.
Відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Так, в наказі №113/А від 29.07.2016 року зазначено, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за некоректну поведінку під час проведення наради, відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Згідно аналізу ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України слідує, що в разі порушення військовослужбовцем військової дисципліни на командира покладається обов'язок нагадати про обов'язки служби та тільки у разі необхідності накласти дисциплінарне стягнення.
Проте, всупереч вимогам ст. 98 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в наказі не зазначено, в чому саме полягає порушення військової дисципліни., а також не обґрунтовано чому командир не нагадав позивачеві про обов'язки служби, а вважав за необхідне накласти дисциплінарне стягнення - догану.
Враховуючи вище викладене, суд приходить висновку, що наказ №113/А від 29.07.2016 року, підлягає скасуванню, як такий, що прийнятий із порушенням вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
З приводу скасування наказу №600 від 22.07.2016 року, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до вищезазначеного до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2016 року №600 за несвоєчасне проведення службових розслідувань, призначених наказами від: 31 січня 2016 року №98, 01 лютого2016 року №101, 08 лютого 2016 року №130, 08 лютого 2016 року №131, 09 лютого 2016 року №139, 09 лютого 2016 року №144, 10 лютого 2016 року №151, 11 лютого 2016 року №152, та за порушення вимог ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено «сувору догану».
Із матеріалів справи вбачається, що наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 від 03.06.016 року № 466 було призначено службове розслідування за фактом несвоєчасного проведення службових розслідувань позивачем (том І, а.с. 85).
Згідно наказу від 22.07.2016 року №600 «Про результати службового розслідування» зазначено, що розглянувши акт та матеріали службового розслідування від 22.07.2016 року вхідний №4548 було встановлено, що старший лейтенант ОСОБА_1 неодноразово залучався до проведення Антитерористичної операції і це частково вплинуло на своєчасність проведення доручених йому службових розслідувань. Своїми діями старший лейтенант ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Старший лейтенант ОСОБА_1 вчинив правопорушення, у зв'язку з пониженням рівня особистої дисциплінованості. Старший лейтенант ОСОБА_1 вчинив правопорушення з необережності ( том І, а.с. 83).
В силу вимог ст. 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та п. 4.3 Інструкції № 82 посадова особа, яка призначала службове розслідування, проводить бесіду з військовослужбовцем, стосовно якого воно проводилось та за результатами бесіди оформляється аркуш бесіди із зазначенням дати її проведення, а також заперечень, прохань (побажань) особи, стосовно якої проведено службове розслідування. Аркуш бесіди зберігається з матеріалами службового розслідування.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що під час проведення службового розслідування бесіда з позивачем не проводилася та аркуш бесіди не оформлявся, а на момент проведення службового розслідування позивач перебував у зоні проведення Антитерористичної операції.
Колегія суддів також бере до уваги терміни проведення службових розслідувань, встановлені ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Відповідно до ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України обставини, які слугували підставою для винесення наказу від 22.07.2016 року №600 та притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за несвоєчасне проведення службових розслідувань, призначених наказами від: 31 січня 2016 року №98, 01 лютого2016 року №101, 08 лютого 2016 року №130, 08 лютого 2016 року №131, 09 лютого 2016 року №139, 09 лютого 2016 року №144, 10 лютого 2016 року №151, 11 лютого 2016 року №152 - виникли через місяць з дня призначення відповідних розслідувань.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що наказ від 22.07.2016 року №600 був винесений відповідачем з порушенням строку накладення дисциплінарного стягнення, встановленого п. 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відтак є таким, що підлягає скасуванню.
Крім того, як вбачається з Акта службового розслідування від 22.07.2016 року за результатами проведеного службового розслідування було зроблено висновок, що оскільки старший лейтенант ОСОБА_1 неодноразово залучався до проведення Антитерористичної операції, то це вплинуло на своєчасність проведення доручених йому службових розслідувань та запропоновано службові розслідування передоручити проводити іншому офіцеру (том І, а.с. 92), що не було враховано відповідачем.
З приводу позовних вимог про скасування наказу №708 від 23.08.2016 року колегія суддів зазначає наступне.
Згідно наказу №708 від 23.08.2016 року за низький рівень працездатності та низьку якість виконання вказівок начальника, заступника командира роти по роботі з особовим складом роти вогневої підтримки старшого лейтенанта ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено «сувору догану» ( том І, а.с. 93).
В наказі зазначено, що 23 серпня 2016 року тимчасово виконуючий обов'язки начальника штабу - першого заступника командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 капітан ОСОБА_4 подав рапорт за №5141, що позивачем який відряджений з району проведення Антитерористичної операції в ППД м. Ужгород для доопрацювання службових розслідувань з 13.08.2016 року терміном на 10 (десть) днів, станом на 22.08.2016 року жодне розслідування не погодив та не здав до діловодства штабу частини.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в наказі №708 від 23.08.2016 року відповідачем не зазначено жодного нормативно-правового акту, який порушений позивачем та не зазначено жодної норми Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, за порушення якої позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Проте, саме юридичне існування наказу без посилання, як на підставу його прийняття на докази, а також на нормативно-правові акти які регулюють відповідні правовідносини та передбачають юридичну відповідальність за вчинене діяння, не може бути достатнім для висновку про низький рівень працездатності позивача.
Відтак, колегія суддів вважає, що наказ №708 від 23.08.2016 року є протиправним та підлягає скасуванню.
З приводу вимог позивача про скасування наказу №818 від 29.09.2016 року апеляційний суд звертає увагу на таке.
Відповідно до наказу №818 від 29.09.2016 року за низький рівень працездатності протягом вересня 2016 року, яка впливає на оцінку службової діяльності, низьку якість виконання вказівок начальника (командира), порушення статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України позивачеві було оголошено «сувору догану» ( том І, а.с. 98).
Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової військової служби, встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.
Так, відповідно до оскаржуваного наказу №818 від 29.09.2016 року підставою оголошення позивачеві «суворої догани» слугував низький рівень працездатності протягом вересня 2016 року.
Однак, як встановлено в ході розгляду справи, позивач в період з 05 вересня 2016 року по 18 жовтня 2016 року знаходився на стаціонарному обстеженні та лікуванні в терапевтичному відділенні військової частини НОМЕР_4 , що підтверджує Виписний епікриз № НОМЕР_5 .
Оскільки 03.09.2016 року та 04.09.2016 року були вихідними днями (субота та неділя), а в період з 05.09.2016 року по 18.10.2016 року позивач знаходився на стаціонарному лікуванні, таким чином, протягом вересня 2016 року позивач перебував на роботі тільки два дні, зокрема, 01.09.2016 року та 02.09.2016 року.
Таким чином підстави наведені у наказі №818 від 29.09.2016 року щодо низького рівня працездатності позивача протягом вересня 2016 року є необґрунтованими, оскільки накладаючи дисциплінарне стягнення, відповідачем не було взято до уваги перебування позивача на стаціонарному лікуванні та фактичну кількість днів перебування позивача на роботі у вересні 2016 року.
Враховуючи наведене, наказ №818 від 29.09.2016 року в частині оголошення ОСОБА_1 «суворої догани» є протиправним та підлягає скасуванню.
З приводу вимог апелянта про скасування наказу №727 від 30.08.2016 року, апеляційний суд зазначає, що така вимога не була предметом розгляду у суді першої інстанції, тому не може переглядатися апеляційним судом.
ОСОБА_1 оскаржив також ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 березня про виправлення описок у судовому рішенні, якою резолютивну частину рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 року було доповнено словами «що стосується ОСОБА_1 ». З приводу зазначеної ухвали, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Разом з тим, описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків тощо. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Вирішуючи питання щодо виправлення описки, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Зазначений висновок апеляційного суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 07.06.2019 року у справі №815/350/14.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 року ухвалено у складі колегії суддів, а ухвала про виправлення описок у судовому рішенні від 12.03.2019 року винесена суддею одноособово, що є порушенням вимог статті 253 КАС України, де зазначено, що суд, який постановив судове рішення, може виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки.
Враховуючи те, що суд фактично змінив мотивувальну частину судового рішення, що не є виправленням описки в розумінні статті 253 КАС України , а також те, що заява розглянута неповноважним складом суду, апеляційний суд приходить до висновку, що така ухвала підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, доводи апеляційних скарг являються частково суттєвими і дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також наявна невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року та ухвалу про виправлення описок у судовому рішенні від 12 березня 2019 року у справі № 807/526/17 та ухвалити постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати накази Військової частини Польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) Міністерства оборони України №390 від 28.04.2016 року, №602 від 25.07.2016 року, № 113/А від 29.07.2016 року, №600 від 22.07.2016 року, №708 від 23.08.2016 року, №818 від 29.09.2016 року в частині, що стосується ОСОБА_1 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. В. Онишкевич
Повний текст судового рішення виготовлено 16.09.2019 року.