про повернення апеляційної скарги
16 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/7927/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Ільчишин Н. В.
суддів -Шинкар Т. І.
Коваля Р. Й.
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року у справі № 1.380.2019.000886 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
Як слідує з повідомлення про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900727352674, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху вручено скаржнику 12 серпня 2019 року.
22 серпня 2019 року (отримано суддею-доповідачем 23.08.2019) на адресу суду надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору. Продовжено строк для усунення Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області недоліку апеляційної скарги на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року у справі № 1.380.2019.000886, зазначених в ухвалі судді-доповідача Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року, на 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900727420483 копію зазначеної ухвали скаржник отримав 30 серпня 2019 року.
11 вересня 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно звернулося до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору (отримано суддею-доповідачем 16.09.2019).
Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, а відтак про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Системний аналіз наведених вище норм зумоволює висновок про неможливість звільнення органу державної влади сплати судового збору, до клопотання якого також не подано доказів на підтвердження важкого майнового стану.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Водночас суд зазначає, що особа, яка є учасником справи, вчиняючи процесуальні дії та подаючи заяви, скарги, клопотання тощо повинна бути готова до виконання процесуальних обов'язків пов'язаних з такими діями.
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
До того ж, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у апелянта було достатньо часу для виконання вимог ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2019.
Таким чином суд констатує, що у встановлений судом строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року у справі № 1.380.2019.000886 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Н. В. Ільчишин
судді Т. І. Шинкар
Р. Й. Коваль